Контрнаступ Збройних сил України на Харківщині став справжньою несподіванкою для українців. За даними Генштабу, вже звільнено більше 20 населених пунктів. Українські війська вклинилися в оборону противника на глибину до 50 кілометрів. Успіхам ЗСУ не можна не радіти, але варто пам'ятати, що таке просування дається Україні надзвичайно високою ціною.
Куди тікають окупанти на Харківському напрямку, що відбувається в регіоні, та якої зброї не вистачає найбільше - в ефірі Апостроф TV розповів боєць батальйону "Карпатська січ" "Легіону Свободи" РУСЛАН АНДРІЙКО.
– Перш за все, попрошу вас розповісти про оперативну обстановку. Те, що можна озвучити.
– Оперативна обстановка на Ізюмському напрямку, де тримає оборону батальйон "Карпатська січ", супроводжується постійними обстрілами з важкої артилерії. Зокрема, обстрілами прифронтових міст, у яких проживають мирні люди. Якщо говорити про лінію фронту, постійно тривають бої, тривають обстріли. Бої йдуть із застосуванням танків, які дуже дошкуляють нашим бійцям. Їх багато в росіян, дуже багато вже знищено їх – вони по полях розкидані, іржавіють і гниють. Але з’являються нові, і вони продовжують обстрілювати наші позиції.
Це не зупиняє Збройні сили України, які маленькими кроками просуваються вперед в напрямку Ізюма, звільняючи нові села, нову територію метр за метром. Звільняються нові посадки, нові висоти, на яких уже наші війська контролюють навколишню територію та найближчі села. Думаю, всі чули багато приємних повідомлень з Харківської області, зокрема, і з Ізюмського напрямку. Насправді є просування. Про його деталі вже всі дізнаються, коли буде потрібно, зі зведень Генерального штабу України.
– Не можу не запитати про Балаклію. Говорили, що російські військові відступили звідти. Чи відомо, куди подалися окупанти?
– Очевидно, в бік кордону з російською федерацією, частина – в Ізюм. Очевидно, що вони поки що там будуть перечікувати, концентрувати свої зусилля. Є повідомлення важливі, що дуже скоро ми звільнимо всю територію Харківщини і Слобожанщини.
Я радий, що наш підрозділ бере в цьому найактивнішу участь. Є просування. Іноді воно буває дуже дорогою ціною, але ми свідомі того, що ми повинні заплатити цю ціну, щоб наша територія була звільнена, щоб наші нащадки, діти ніколи не бачили цього жаху, який зараз бачимо ми.
– Військові експерти зазначають, що українська артилерія вже дострілює до Куп’янська. Що це означає, та які проблеми для російських загарбників це може створити?
– Це означає, можливо, що Збройні сили отримали в своє розпорядження більш далекобійну і більш точну зброю західних зразків. Хоча ми поки що на своїх позиціях не бачимо цієї зброї. Якщо вона і є, то її поки що не достатньо для того, щоб кардинально змінити хід війни. Якщо ми отримаємо можливість стріляти на більші відстані – на 100, на 200 км вглиб тилу ворога, то українські Збройні сили зможуть знищувати їхні військово-логістичні склади, склади з боєприпасами, їхні військові бази, які на сьогодні в переважній більшості знаходяться на значній відстані від лінії фронту, куди не дострілює стандартне озброєння Збройних сил, багато з якого ще радянського зразка. Мова йде про РСЗВ, "Гради", артилерію, яка стріляє на 40 – 50 кілометрів.
Якщо ми отримаємо змогу стріляти на 70 – 100 кілометрів, то це дозволить значною мірою знищити запаси боєкомплекту і озброєння орків. Це збереже життя багатьох цивільних і військових, які постійно обстрілюються з артилерії ворога. Зокрема, значна кількість загиблих, зокрема і в нашому підрозділі, – це саме осколкові поранення від артилерії, від "Градів", від танків.
Це війна технологічна, із застосуванням дронів, які виявляють позиції, по яких вже б’є артилерія, танки. Це призводить, на жаль, до втрат серед особового складу. Також ця артилерія б’є по мирних містах. На жаль, ще багато людей живуть у прифронтових містах, де також прилітає. Це призводить до жертв і травмувань серед мирного населення.
– Ви згадали про зброю. В соцмережах поширювали відео, що на Ізюмському напрямку помітили німецьку самохідну артилерійську установку Panzerhaubitze 2000. Чи доводилося вам або вашим побратимам працювати з цією зброєю?
– На жаль, не доводилося працювати, в нас трохи інша специфіка нашого підрозділу. Але ті нечисленні зразки наземної зброї, які працюють на нашому напрямку, показують високу ефективність, високу точність. В них набагато вища точність, порівняно з артилерією, скажімо, радянського зразка, де просто багато снарядів йде на пристрілку. Можливо, там 10 чи 20 відсотків тільки потрапляє в ціль. Якщо говорити про новітню іноземну зброю, вона набагато точніша. Кожен третій снаряд потрапляє в ціль. Завдяки цьому ми можемо набагато ефективніше знищувати ворога за мінімальних витратах боєкомплекту.
На сьогоднішній день часто буває так, що є знаряддя, є гармати, але дуже обмежений запас боєприпасів. Боєприпасів певних калібрів обмаль, і вони фактично на вагу золота. Буває таке, що є знаряддя, ми бачимо цілі, орків та їхню техніку, але просто нема чим по них гатити. Це призводить до того, що фронт певним чином законсервовується, немає тих взаємних серйозних опрацювань. Для того, щоб корінним чином змінити ситуацію на фронті, треба пришвидшити наступ української армії, звільнення українських міст з мінімальними втратами серед особового складу, що для нас дуже важливо. Саме така зброя потрібна в набагато більшій кількості. Те, що ви бачите на цих відео, десь в інтернеті, в телеграм-каналах, – це одиничні зразки, яких дуже не вистачає на всій ділянці фронту, яка складає 2,5 тисячі кілометрів. Потрібна величезна кількість такої зброї для того, щоб ця ділянка фронту була забезпечена, і щоб кардинальним чином можна було переломити ситуацію на користь України.
– Пропагандистські канали пишуть, що росія втратила село Яковенкове. Водночас, вони запевняють, що зс рф дісталися Шестакового. Що ви може про це сказати?
– Знаєте, дуже багато зараз різних пропагандистських каналів, телеграм-каналів, експертів, які все знають, дають якісь прогнози. Ми є кадровими військовими Збройних сил України. Ми можемо коментувати ситуацію на своєму напрямку, якісь свої враження. Давати свої прогнози чи коментувати повідомлення якихось пропагандистів, тим паче кацапських, – ні. Ми не повинні цього робити, і кожен свідомий громадянин повинен користуватися тільки зведеннями Генерального штабу, навіть якщо кортить, дуже хочеться, і всі дуже радіють, наприклад, успіхам на Херсонському напрямку тощо.
Є багато інформації, яку не можна озвучувати наперед, тому що це може нашкодити нашій справі, яка досить стратегічно побудована на великий проміжок часу. Тому ми маємо інформацію Генерального штабу, Головнокомандувача Збройних сил. Це єдина достовірна інформація про перебіг бойових дій, яку на даний момент є можливість озвучити. Єдина актуальна і правдива інформація.
– Мережею шириться мем з одним із російських військових, який потрапив у полон на Харківщині. Впевнений, ви його бачили. Ситуація довкола Балаклії відзначилася поповненням обмінного фонду. Наскільки росіяни зараз часто здаються в полон, порівняно з початком вторгнення?
– Є випадки, їх багато зокрема і на нашому напрямку, коли здаються в полон окупанти. Часто навіть і без бою. Загалом поведінка, побудова бою російської армії, порівняно з кампанією, коли вони рухалися хаотично, плануючи це все взяти навалою, – такого вже немає. Вони дуже грамотно працюють технікою, зокрема танками. Відстрілюються, виводять, маневрують, щоб артилерія не могла відпрацювати по них. Так само в російській армії є певна категорія – це контрактники, які просто за гроші відбувають якийсь певний час, умовно три місяці. Вони не мотивовані, нічого не можуть показати на полі бою. Є кращі спеціалісти, які проводять атакувальні дії, але ми бачимо, що активних успіхів по всій ділянці фронту в них немає. Вони концентруються на одній якійсь ділянці, кидають туди всі свої сили, всі найбільш боєздатні частини, до яких належать приватні військові кампанії "Вагнер", "Ліга", інші. До них належать так само загони "ЛДНР", які теж можуть показати певні успіхи на полі бою. Вся інша армія російської федерації…
Ця війна показала, що це мильна бульбашка. Друга армія світу на початку була, нам весь світ не вірив, давали нам три дні максимум, а ми цей міф зруйнували. Це зробили Збройні сили, волонтерська армія, весь український народ, який повстав і захищав нашу державу. Насправді основна маса російської армії, зокрема і на нашому напрямку, де стоять досить елітні дивізії, елітні БТГр, не здатні показати значних успіхів на лінії фронту. Вони проводять лише обстріли артилерією. Всі їхні атаки, просування відбиті і знищені з великими втратами особового складу і військової техніки. Фактично зараз іде такий пінг-понг: взаємні перестрілки з артилерії та їхні обстріли з танків. Тому віримо далі в себе, працюємо.
Ми побачили, що цей ворог не такий страшний, що ми можемо його бити, знищувати, навіть контратакувати і наступати. Це дуже важливо в нашій ситуації, тому що, на жаль, велика територія України лишається окупованою. Рано чи пізно, але ми повинні відбити всі наші землі, включно з Кримом і Донбасом.
