Блискавичний контрнаступ ЗСУ на сході України викликав неабияку паніку у стані бойовиків та колаборантів. Ще б пак, адже українські військові звільняють не лише населені пункти, окуповані після 24 лютого, а й заходять у села та селища, які перебували під контролем росії ще з 2014 року. Такий стан справ на фронті дає обережну надію на деокупацію столиці Донбасу – міста Донецька. За словами радника голови ОП Михайла Подоляка, саме падіння Донецька та Луганська стане переломом у війні, після якого почнуться незворотні зміни. Яка зараз ситуація в поки що непідконтрольному Донецьку, чи вірять місцеві жителі у швидке звільнення міста і які наративи вкидає російська пропаганда - дізнавався "Апостроф", поспілкувавшись із людьми, які мешкають в окупації.
Вас усіх уб'ють
За словами мешканки Донецька Ірини, новини останніх днів про контрнаступ ЗСУ шокували навіть найзапекліших прихильників "русского міра". Вони просто відмовляються визнавати реальність, вигадуючи свою альтернативну версію того, що відбувається.
"Багато "наїлися" новин про те, що це справді перегрупування, і що ось-ось буде якийсь хитрий план, що збереться зараз "кулак" і як дасть. Адже дуже боляче вірити, що це реальний відступ "другої армії світу". Є вже новий вкид, що росіяни відступають тільки тому, що їм протистоять чорношкірі найманці і НАТО. Ну щоб не так прикро було. Але це викликає сміх навіть серед найбільш ідейних. Так, вдають, що не панікують, але легке тремтіння у голосі вже з'являється", - каже "Апострофу" донеччанка.
Житель окупованої Макіївки (місто-супутник Донецька) Анатолій зазначає, що повідомлення про наступ ЗСУ викликають змішані почуття радості та страху. Адже що успішніше українські військові діють на сході, то нещадніше бойовики обстрілюють місто.
"Коли почався наступ у Харківській області, то ми зрозуміли, що бойовики зараз осатаніють і почнуть обстрілювати нас. Так і сталося. Просто тупіші обстріли по центру міста. Якщо, як вони кажуть, Донецьк обстрілюють ЗСУ, то на м'ясокомбінат, чомусь, не прилетіло жодного разу, хоча кожен собака вже 8 років знає, що там військова частина... А в центр, де немає нічого, прилітає... Стріляють із житлових кварталів. Це знають усі. Знаходять якийсь двір, ставлять там здоровенну гармату і луплять у бік Авдіївки чи Курахового. Обстріли починаються переважно вночі. А коли поруч у дворі стоїть величезна гармата, то шибки "гуляють" тільки так. І ти вже не спиш і думаєш: розіб'ються у тебе шибки чи ні. По можливості люди намагаються на вулицю не виходити. Дітей ніхто не відпускає зайвий раз навіть у лікарню", - каже "Апострофу" Анатолій.
Тому донеччани впевнені, що бойовики, їхні російські куратори та місцеві колаборанти так просто не залишать місто, яке вони мучили ці 8 років війни. Так, уже зараз пропаганда значно активізувалась.
"Йде нагнітання по телевізору, що якщо українські війська увійдуть до Донецька, то мало нікому не буде: усіх донеччан уб'ють, четвертують тощо. І це ще не розпочався ленд-ліз, а як тільки він розпочнеться, Донецьк здалеку закидають бомбами, всі помруть і ЗСУ увійдуть до порожнього зруйнованого Донецька і це буде другий Маріуполь. І цього реально бояться, адже йде емоційне нагнітання. Прості люди бояться, що будуть вуличні бої або, що закидають із 300 кілометрів снарядами з Хаймарсів. Про це постійно говорять", - зазначає Анатолій.
Але який сенс нагнітати ситуацію, адже "вичавити" з окупованого міста під приводом страху когось ще для мобілізації практично неможливо.
"А сенс у цьому такий самий, як і розкидати міни-пелюстки по Донецьку, - додає макіївчанин Анатолій. - Якщо ви воюєте, то логічніше ці міни було б розкидати в посадках Авдіївки, де проходить лінія фронту. Або такий самий сенс, як і обстрілювати парк кованих фігур. Суто з прагматичної точки зору, якби ці обстріли вели ЗСУ, то навіщо їм витрачати боєприпаси на обстріл парку?.. Логіки в цьому немає, але все це націлене на російську аудиторію. Мовляв, тут ось зараз у Донецьку бабусь вбиватимуть… Давайте беріть усі автомати і йдіть захищати Донбас… Тому це така мотивація для громадян Росії, адже там мобілізації немає, а без мобілізації народ особливо не виявляє бажання їхати в Україну і перетворюватися на м'ясо. А у самому Донецьку чоловіки вже почали різко закінчуватись. Тому й потрібна картинка придушення, знищення людей".
Без евакуації, але з мобілізацією
При цьому, за словами українців в окупації, евакуацію ніхто не планує.
"У лютому, коли була евакуація, починалися вже обстріли, але такого як зараз і близько не було. Зараз усі кричать, чому евакуації немає в ту ж росію. Чи не здається, що зараз якраз таки найкращий момент? Але ніхто навіть не заїкається про евакуацію... Грубо кажучи, тримають мешканців як "живий щит". І люди це розуміють, але нічого зробити не можуть. Є побоювання, що можуть припинитися постачання продуктів та води, адже якщо почнуться бойові дії на кордоні, фури з товарами можуть просто не приїхати. Навіть питна вода іноді зникає з магазинів. А закупити все це одразу люди не можуть – грошей немає. Звичайно, ніякої гуманітарки теж немає", - скаржиться Ірина.
А ось мобілізація йде повним ходом.
"Мобілізація триває. Масштаби, звичайно, вже не ті, що раніше, тому що банально люди вже почали закінчуватися. У мене чоловікові 56 років, і він не потрапляє під мобілізацію. Але найстрашніше, щоб не підняли вік, адже беруть і хворих, і діабетиків У мене знайомого інваліда мало не загребли, він каже, що у нього рука права повністю не робоча, а йому кажуть, що вистачить і лівої руки. Зараз у студентів бронь до жовтня, влітку вони навіть вулицями ходили зі студентськими квитками. Але ніхто не знає, що буде далі у жовтні: продовжать броню чи ні? Якщо ні, знову буде сидіння у підвалах та на горищах", - пояснює донеччанка Ірина.
А що ж робитимуть ті, хто пішов на співпрацю з окупаційними адміністраціями? Чи поб'ють вони олімпійські рекорди Усейна Болта?
"Хтось, звичайно, втече. Ті, хто ідейний і ходив із прапорами росії, хто працював в адміністраціях з власної волі, вони всі відомі, ми їх у Донецьку знаємо, та й СБУ їх знає. Ось вони побіжать у перших рядах. Вини і паспорти давно мають, вони і рвонуть у росію і сидітимуть там як жертви режиму, а можливо, вже починають бігти. Зараз, наприклад, бензин на заправках різко зник. А зараз, наскільки я розумію, бензин вирішили притримати, бо мало що і коли потрібно буде вивозити з Донецька. А що пред'явити всім іншим? Роботу в школі чи на водоканалі? Вчителі, лікарі скажуть: "що ви від нас хочете? Нам жити на щось потрібно". Це не та колаборація. Чи взяли російський паспорт? Ну так це тому, що сказали, що 2024 року українські паспорти стануть недійсними. І як жити?" - каже донеччанка Ірина.
При цьому місцеві жителі запевняють, що побоюються відступу бойовиків.
"Якщо бойовики відступатимуть з Донецька, ще невідомо які "сюрпризи" вони залишать. Адже коли вони тікали зі Слов'янська в 2014 році, вони там замінували все що можна: підвали будинків, дитячі майданчики. Що вони в Донецьку залишать і в якому підвалі – невідомо. І це страшно", - каже Анатолій.
Проте, за словами українців в окупації, зараз у них з'явилася надія.
"Ще кілька років тому в це ніхто не вірив, що Донецьк буде звільнений. Це однозначно було "ні". А зараз уже стіна зламана і є розуміння, що Донецьк може бути звільнений, ну відповідно і Макіївка", - резюмував Анатолій.
