Зростання курсу долара та збільшення споживчих цін "з'їдають" доходи українців, які через війну в середньому і так зменшуються. Однак навіть у воєнний час існують способи зберегти, а іноді й примножити свої заощадження. "Апостроф" розбирався, які для цього сьогодні є інструменти.
Доларів не видно, але вони є
Війна докорінно змінює ситуацію в економіці. Необхідність радикально підвищувати воєнні видатки, супроводжується зниженням податкових надходжень через зупинку підприємств, руйнування інфраструктури, зниження доходів населення. Це примушує державу вдаватися до емісії грошей в тому чи іншому вигляді, що, своєю чергою, дедалі розкручуватиме інфляцію, яка, за прогнозами, на кінець 2022 року складе близько 30%.
Проте влада намагається хоч якось загальмувати зростання цін.
"Для того, щоб стримати інфляційні процеси, Нацбанк вдається до дій, які банкіри називають "сушити гривневу ліквідність" - тобто зменшувати кількість грошей, які знаходяться у вільному обігу і можуть бути моментально витрачені на придбання товарів, - сказав у коментарі виданню фінансовий експерт Василь Невмержицький. - Зокрема для цього було піднято облікову ставку (НБУ підвищив ставку з 3 чеврня одразу з 10% до 25% - "Апостроф"). Це тягне за собою підвищення ставок дохідності по цінних паперах, банківських депозитах тощо. І відповідно зростає інтерес громадян до вкладання грошей в такі інструменти".
За словами засновника First Kyiv Investment Club Івана Компана, підвищуючи облікову ставку, НБУ серед іншого, розраховував, що це спричинить підвищення дохідності державного боргу та підштовхне населення до купівлі державних облігацій.
"На жаль, ця ідея не спрацювала, - заявив він у розмові з "Апострофом". - Міністерство фінансів не захотіло брати в борг за більш високими ставками, дохідність державних облігацій суттєво не зросла. Відсутність вільного ринку зробила свою справу".
Втім, тільки підвищенням ставки НБУ не обмежився. Він вживає додаткових заходів, які мають стимулювати населення до зберігання грошей у банках. Для цього використовується підвищений попит на іноземну валюту. Спочатку банкам було дозволено продавати громадянам валюту за офіційним курсом з її обов’язковим розміщенням на депозиті терміном не менше, ніж на три місяці.
"Судячи з усього, ця програма спрацювала, - говорить Іван Компан. - Про це свідчить зокрема те, що Національний банк підвищив граничну суму, на яку можна придбати валюту, з 50 до 100 тисяч гривень. Це говорить про те, що попит на такі депозити досить високий".
Національний банк вирішив не зупинятися на досягнутому і з 21 жовтня запровадив ще один нструмент. Тепер банки пропонують клієнтам також придбати валюту за офіційним курсом НБУ з наступним розміщенням її на депозиті. Проте цього раз термін депозиту має бути не меншим, ніж шість місяців. А після закінчення його терміну власник не отримає долари на руки, а буде зобов’язаний обміняти куплену валюту назад на гривні за офіційним курсом НБУ, який діятиме на той момент. Тож насправді, хоча вклад формально буде валютним, реальних доларів з нього власник не побачить.
Процентну ставку по таких депозитах кожен банк встановлюватиме на свій розсуд. На думку Василя Невмержицького, ці ставки в більшості банків будуть не надто високими і складатимуть 0,1-2%. Тож основний дохід від вкладу формуватиметься за рахунок різниці курсів.
"В Україні традиційним способом зберігання заощаджень є купівля валюти, в першу чергу, доларів, - говорить Іван Компан. - Дехто на вільні гроші намагається закупити якісь товари, що також сприяє інфляції. Тому НБУ прагне стимулювати населення максимально зберігати гроші в банках".
На думку експерта, найкращим варіантом було б зв’язування грошей на гривневих депозитах. Проте частина громадян воліє все ж таки прив’язувати свої заощадження до більш твердих валют.. І пропоновані Нацбанком продукти покликані задовольнити саме цю потребу.
В принципі, ідея таких вкладів є досить вдалою. Хоча реальна валюта на них не з’являється, є все ж таки можливість прив’язати гривневі заощадження до валютного курсу: вклавши в банк гривневий еквівалент 100 доларів, клієнт через пів року також отримає еквівалент 100 доларів плюс невеличкий процент. Зазвичай валютний курс хоч потроху, але зростає, тобто вигода має бути.
"Проте особливість полягає в тому, що гривня в даному випадку прив’язується не до ринкового курсу валюти, а до курсу Національного банку, який на даний момент є досить штучною величиною, - говорить Іван Компан. - Відтак сума грошей, яку клієнт отримає після закінчення терміну депозиту, буде визначатися не ринковими процесами, а рішенням правління НБУ".
Тобто, якщо припустити, що НБУ вважатиме за потрібне утримувати офіційний курс на нинішньому рівні, то після закінчення шести місяців власник депозиту отримає на руки майже таку ж саму суму в гривнях, яку і поклав (в кращому разі, на 2% більше). В той же час, людина, яка поклала гроші на звичайний гривневий депозит, за цей же час отримає дохід з розрахунку 15-18% річних.
Проте можлива і інша ситуація. Якщо регулятор вирішить протягом пів року все ж таки підняти офіційний курс, то дохідність вкладу може бути набагато вищою. З лютого, коли НБУ відмовився від політики плаваючого курсу і встановив фіксований офіційний курс, він змінював його значення лише один раз - 21 липня - і одразу на 25% (з 29,25 до 36,57 гривні за долар).
Тож, якщо б такий вид вкладів існував навесні, то поклавши гривні на депозит 1 травня, вкладник через 6 місяців - 1 листопада - зміг би отримати їх з 25%-м прибутком. Таким чином, річна відсоткова ставка за вкладом склала б 50%, тобто була б набагато вищою, ніж за гривневим депозитом.
Емоційний обмінний курс
Відтак сьогодні ніхто не може сказати, наскільки вигідним виявиться новий вклад, оскільки зміни курсу практично неможливо прогнозувати.
"У світі досить широко застосовуються фінансові інструменти, прив’язані до поточного курсу валюти, - говорить Іван Компан. - Проте йдеться про плаваючий ринковий курс, який формується на вільному ринку. І учасники не сумніваються, що всі майбутні зміни курсу будуть пов’язані з процесами на ринку, а не з рішеннями окремих людей".
В даному ж випадку все цілком інакше. Офіційний курс директивно встановлюється Нацбанком і не залежить від ситуації на ринку.
Хоча не немає і самого ринку. Єдиним сектором економіки, де існує вільний продаж валюти, є готівковий валютний ринок. Проте говорити, що на ньому формується об’єктивний курс, навряд чи доводиться, оскільки готівковий ринок це, по-перше, дуже обмежений сегмент, а, по-друге, він надто емоційно реагує на різні події, які не мають прямого стосунку до валюти.
Наприклад, за останній місяць спостерігалися два різких стрибки курсу готівкового долара. Перший трапився 26 вересня, одразу після оголошення російським диктатором Володимиром Путіним "часткової мобілізації". Готівковий долар сягнув тоді рівня 45 гривень. В наступні дні українці поступово емоційно заспокоювалися, і курс відповідно покотився вниз - до 41-42 гривні.
Але потім настало 10 жовтня, коли трапився масовий обстріл енергетичних об’єктів. Це спровокувало новий стрибок готівкового курсу долара до приблизно 43 гривень, і це тривало два дні. Після цього американська валюта знову почала дешевшати і зараз продається по 39-40 гривень.
Читайте також: Долар зеленіє: що буде з курсом гривні до кінця 2022 року
Звичайно, жоден банк не погодиться прив’язувати свої депозити до такого "нервового" показника. В той же час, НБУ поки що не бачить можливості повернення до гнучкого курсоутворення, оскільки в умовах війни це може обернутися різким зниженням золотовалютних запасів, адже при знятті обмежень бізнес, так само, як і звичайні громадяни, намагатиметься перевести максимальну кількість коштів у валюту.
"На жаль, поки що передумов для повернення (до гнучкого курсоутворення, - "Апостроф") немає, - заявив заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій. - Це видно з інтервенцій. Для переходу чистий продаж валюти Нацбанком має бути меншим".
Будівля НБУ
Тож поки що регулятору і комерційним банкам доводиться пропонувати громадянам прив’язку до єдиного, хоч і не ринкового, орієнтиру - штучно встановленого офіційного курсу.
Куди вкласти, щоб не пропало
Втім, окрім валютних вкладів українські банки пропонують своїм клієнтам досить широкий вибір звичайних гривневих депозитів на різні терміни.
"За такими депозитами пропонуються набагато вищі відсотки, - пояснює Василь Невмержицький. - Можна легко розмістити гривні під 16-18% річних. Проте слід мати на увазі, що реальний дохіж буде дещо нижчим, оскільки з прибутку за вкладами стягується податок" (18% податок на доходи фізичних осіб плюс 1,5% військовий сбір - "Апостроф").
Позитивною якістю таких депозитів є їхня передбачуваність. Після того, як договір укладено, ставка вже не зміниться, незалежно від того, яким буде значення облікової ставки НБУ, на яку орієнтуються банки, встановлюючи процентні ставки за депозитами. За законом така зміна теоретично можлива, проте лише за згодою власника депозиту. Але реальна зміна відбувається дуже рідко. Адже якщо ставка знизиться, то вкладник не дасть згоди на зниження дохідності свого депозиту, а якщо зросте - банк не проявить ініціативи щодо її підвищення.
"Недолік строкового депозиту полягає в тому, що гроші можна отримати тільки після завершення терміну договору, - говорить Василь Невмержицький. - Тому, якщо через місяць терміново знадобляться гроші, то забрати їх з банку неможливо. Єдиний вихід - взяти в банку кредит під заставу депозиту".
Є можливість також розмістити на банківському депозиті валюту. Такі вклади мають ті ж переваги і недоліки, як і гривневі. Проте відрізняються, як ми вже згадували, набагато нижчими процентними ставками.
"Заради 1% річних заморожувати гроші на тривалий термін немає сенсу. Тому клієнти частіше за все нехтують дохідністю і не кладуть валюту на депозит, а розміщують її на поточному рахунку для того, щоб вона була завжди доступна," - каже Невмержицький.
Частина населення, особливо молодь, більш сприйнятлива до новацій, використовує для інвестування криптовалюти. Проте, на думку експерта, біткоїн та його аналоги є скоріше зручним засобом швидких платежів, ніж інструментом заощаджень.
Це пов’язано з тим, що ці валюти нічим і ніким не гарантовані, і їхні курси можуть непередбачувано коливатися в дуже широких межах. Ринок вже не раз бачив, як стрімке зростання змінювалося ще більш стрімким падінням. Причому причини для цього можуть бути досить випадкові, як наприклад, твіти Ілона Маска.
До речі, останній обвал біткоїну відбувся буквально минулого тижня. Якщо 8 листопада його вартість складала близько 20 тисяч доларів, то 9 листопада ввечері вона впала нижче 17 тисяч доларів. При цьому, нагадаємо, рекордного рівня – 69 тисяч доларів - біткоїн досягав рік тому, в листопаді 2021 року.
Нарешті, досить традиційним для українців засобом захисту доходів є придбання товарів. Наприклад, зараз, в очікування важкої зими, громадяни активно інвестують свої кошти в генератори, акумулятори, освітлювальні прилади, пальне, дрова.
До того ж, такі придбання допоможуть людям захистити свої доходи від інфляції. Проте варто також пам’ятати, що після закінчення війни ці товари втратять значну частину своєї вартості, оскільки попит на них різко знизиться.
Як бачимо, існує доволі великий вибір інструментів для зберігання заощаджень. Проте всі вони поряд із перевагами мають свої недоліки.
Універсального інструменту, який дає тверді гарантії захисту, на жаль, не існує. Відтак кожна людина обирає для цього власну стратегію і інструменти, які відповідають її уявленням про доцільність.
А те універсальне, що дасть гарантії всім громадянам України, - це наша перемога. Яка, до речі, зніме і більшу частину економічних ризиків.
