Розв'язана Росією війна позбавила багатьох українців житла та іншого майна. Досить часто квартири, будинки, а також автомобілі купувалися на кредитні кошти, і тепер ці люди не мають майна, але мають борги за кредитами. Однак влада вирішила полегшити громадянам борговий тягар. "Апостроф" розбирався, як саме діятиме процедура.
Канікули до перемоги
Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України", який урегульовує питання відтермінування і списання кредитів в тому випадку, якщо майно, придбане на ці кредити, було пошкоджене чи знищене внаслідок дій російських окупантів.
Зараз закон направлений на підпис президенту. Після опублікування документу уряд матиме 30 днів на те, щоб створити необхідну нормативну базу, і вже тоді громадяни, які постраждали від дій агресора, отримають можливість полегшити свій борговий тягар.
Згідно з ухваленим законом, поки продовжується війна, про списання кредитів мова йти не може. Зате частина людей, які до масованого вторгнення мали іпотечні кредити, отримають можливість не сплачувати поточні внески.
Позичальник може звернутися до банку або іншого кредитодавця із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) у разі, якщо об’єкт нерухомості, який є предметом забезпечення за цим кредитом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва), відповідає одній з наступних ознак:
1) станом на день подання заяви об’єкт розташований на тимчасово окупованій території, визначеній пунктами 1 і 3 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (території, окуповані до 24 лютого), на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом міністрів (території, окуповані після 24 лютого) або на територіях, на яких ведуться воєнні дії;
2) нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Пошкодженим вважається об’єкт, який можна відновити шляхом капітального ремонту чи реконструкції;
3) нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Знищеним вважається об’єкт, який неможливо відновити шляхом поточного або капітального ремонту, або такий ремонт є економічно недоцільним, оскільки його вартість перевищує вартість самого об’єкту.
Заяву подає сам позичальник, або його уповноважений представник. Вона може бути підписана або особисто, або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.
Читайте: Якби по Європі так били, вона б уже згасла - Ольга Кошарна
В разі, якщо об’єкт знаходиться на окупованих територіях, або на територіях бойових дій, банк звільняє позичальника від всіх виплат за кредитом з наступного дня після подання заяви і до 90-го дня після зупинення або скасування воєнного стану.
Якщо ж об’єкт знаходиться на контрольованій території, але пошкоджений чи знищений окупантами, то до заяви мають бути додані підтвердні документи, які засвідчують цей факт. Позичальник надає їх в банк в оригіналі, або в нотаріально завірених копіях.
Закон окремо зазначає, що, отримавши заяву про звільнення від виплат за кредитом, банк не має права здійснювати жодних заходів з врегулювання простроченої заборгованості, в тому числі, із залученням колекторських компаній. Також банк позбавляється права відступати борги за такими кредитами іншим кредиторам.
Залежно від перебігу бойових дій, Кабінет міністрів періодично переглядає перелік окупованих територій. Це означає, що статус об’єкта протягом війни може змінитися. Якщо позичальник був звільнений від поточних виплат на тій підставі, що його майно знаходилося на окупований території, наприклад, в Херсоні чи Ізюмі, то після звільнення цих міст і виключення їх з переліку окупованих територій, ця підстава зникає. Тоді позичальник повинен буде або відновити розрахунки з банком, або отримати відтермінування платежів на іншій підставі.
Такою підставою може бути пошкодження або руйнування об’єкту нерухомості. В цьому випадку позичальник повинен буде знову звернутися до банку з заявою і на цей раз надати документи, які підтверджують факт пошкоджень чи руйнувань.
Якими саме повинні бути підтвердні документи, хто і в якому порядку буде їх видавати, як раз і має визначити Кабінет міністрів протягом місяця після впровадження закону.
Позичальники, чиє звільнення від платежів за кредитом діятиме до кінця війни через пошкодження чи руйнування їхньої нерухомості, мають право на компенсацію.
Після отримання компенсації або документального визнання майна відновленим (у випадку, якщо влада вирішить не виплачувати власнику нерухомості гроші, а відремонтувати житло власним коштом),позичальник повинен буде без зайвих зволікань повідомити про це банк і поновити платежі за кредитом. На це йому відводиться законом 10 днів. У випадку, якщо він в цей термін не вкладеться, то повинен буде заплатити проценти, нараховані за договором про споживчий кредит за період такого прострочення, у подвійному розмірі.
Проте може статися і по іншому. Згідно з ухваленим законом, для позичальників обов’язок відновлення платежів виникне одразу після отримання компенсації, але не пізніше 180 днів (близько 6 місяців) з моменту припинення воєнного стану.
Тобто, якщо уряд чи місцеві чиновники зволікатимуть з виплатою компенсації більше ніж пів року, то клієнт банку зобов’язаний буде відновити платежі по кредиту, незалежно від того, в якому стані знаходиться його квартира чи будинок.
Знаючи звичаї вітчизняної бюрократії, можна легко передбачити, що саме так воно може і статися, відкриваючи для чиновників широкі можливості для корупції. Адже людям доведеться якось стимулювати їх до того, щоб вони все ж таки вклалися з виплатою компенсації в належний термін.
Як позбутися кредиту
Можлива також ситуація, коли позичальник, оцінивши стан придбаної за рахунок кредиту нерухомості, після війни вирішить, що замість її відновлення і продовження розрахунків з банком, йому простіше буде обнулити ситуацію, відмовившись і від майна, і від кредиту.
Закон надає йому таку можливість у разі, якщо одночасно виконуються три наступні умови:
1) предметом забезпечення за кредитним договором є знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації нерухоме майно (квартира, житловий будинок або майнові права на квартиру, житловий будинок), яке є або мало б стати єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, тобто іншого житла, крім зруйнованого війною, у родини немає;
2) станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена більш як на 7 днів;
3) метою отримання кредиту, згідно з договором, є придбання, реконструкція чи будівництво такого житлового нерухомого майна (квартири, житлового будинку) або майнових права на них.
Якщо всі ці умови наявні, то протягом 90 днів з моменту припинення чи скасування воєнного стану позичальник має право звернутися до кредитора із заявою про анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит. На додачу до цієї заяви позичальник повинен надати банку підтвердні документи, які доводять відповідність нерухомого майна усім зазначеним умовам.
Отримавши заяву і необхідні документи, кредитор повинен звільнити позичальника від усіх зобов’язань за кредитним договором (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів).
При цьому він замість позичальника отримує право на державну компенсацію за зруйноване майно. Втім, розмір такої компенсації не може перевищувати основну суму анульованого кредиту. Всі інші збитки банку (неотримані проценти, комісії та інші доходи), понесені ним внаслідок звільнення позичальника від зобов’язань, визначаються, як упущена вигода, і відповідно до законодавства будуть компенсуватися за рахунок держави-агресора.
За подібною процедурою після закінчення війни позичальник може позбутися і оформленого до 24 лютого 2022 року кредиту на придбання автомобіля. Відповідну заяву він також може подати до банку протягом 90 днів після закінчення дії воєнного стану разом із документами, які підтверджують відповідність кредиту трьом умовам:
1) предметом забезпечення за договором є автомобіль, знищений внаслідок збройної агресії Росії, який, станом на 23 лютого 2022 року, був єдиним у сім’ї позичальника. Автомобіль вважається знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо згідно з актом оцінювача, витрати на відновлювальний ремонт автомобіля перевищують його вартість;
2) станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена більш як на 7 днів;
3) метою отримання кредиту згідно з договором є придбання автомобіля.
Банк, отримавши пакет документів, робить те ж саме, що і у випадку з нерухомістю - анулює кредитний договір і стає претендентом на отримання компенсації від держави (за основною сумою кредиту) і від країни-агресора (за процентами та іншими нарахуваннями).
Намір парламенту полегшити життя людям, які втратили своє майно через війну, є цілком зрозумілим і похвальним. Проте сьогодні не можна точно передбачити, наскільки його реалізація буде успішною. Адже багато чого буде залежати від підзаконних актів. Уряд має визначити, хто, за якими критеріями і в якому порядку буде вирішувати, який будинок чи автомобіль можна вважати пошкодженим, а який - знищеним, якою є вартість необхідного для відновлення майна ремонту, і яка саме компенсація належить позичальнику чи банку.
Відповіді на всі ці питання значною мірою матимуть суб’єктивний характер. Адже кожен будинок і кожне авто пошкоджені по різному, і провести чітку грань між об’єктом, який ще можна полагодити, а який вже ні, практично неможливо. В цій ситуації виникає корупційний ризик. А в Україні, як показує досвід, якщо відповідний ризик є, корупція не примушує на себе довго чекати. Тож вже незабаром, скоріше за все, з’являться розцінки за складання "правильних" актів та довідок і пов’язані з цим скандали.
Втім, завжди залишається надія, що все буде чесно і справедливо. Але самі собою питання не вирішуватимуться, тож громадянське суспільство має буде взяти відповідні процеси під свій контроль.
