Нещодавно, 23 січня, очільник УПЦ Київського Патріархату, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відсвяткував своє 94-річчя. З цієї нагоди "Апостроф" вирішив поспілкуватись з Патріархом про зміни, які спричинила велика війна з росією в мирському та духовному житті України. Яке майбутнє чекає нашу країну, чому Москва до останнього буде чіплятися за вплив на нашу церкву, чи можливий діалог між конфесіями, про це Патріарх ФІЛАРЕТ розповів в інтерв’ю "Апострофу".
Читайте також: Україна запроваджує санкції проти племінника патріарха Кирила та ще 20 священиків РПЦ: список прізвищ
- Ваша Святість, зараз ми з вами спілкуємося, а в цей же час по всій Україні лунає сигнал повітряної тривоги. В метро ховаються жінки зі сплячими дітьми на руках. А от на росії патріарх РПЦ каже, що все нормально, що так і повинно бути, що "сво" - богоугодна справа. Як так сталося?
- Російська церква завжди залежала від світської влади. Це було і в радянські часи, і в царські часи. І ця традиція залежності від влади продовжується. А оскільки росія веде війну з Україною, церква цьому і допомагає, адже вона завжди залежала від влади. Влада ж російська веде війну тому, що відчула, що втрата України, для росії означає втрату великодержавності. Зараз можна сказати, що росія не велика держава.
- Коли очільник РПЦ кирило, посилаючи росіян на війну, цитує Святе письмо, то в чому тут маніпуляція?
- Те, що написано в Священному писанні, це слова істини. Але скажіть, вони що, коли воюють кладуть душу свою за своїх ближніх? Чи вбивають невинних? Вони вбивають невинних українців, намагаються завоювати чужі землі, а Священне писання не те що не підтримує, воно проти цього. Треба любити, а не підкоряти своїй владі чужі народи. Тому коли ми воюємо, захищаючи свою Батьківщину, ми праві, тому що це ми кладемо душу свою за ближнього. А коли вони воюють на чужій землі і хочуть захопить те, що їм не належить, то вони грішать перед Богом.
- Бажати смерті та знищення своїм ворогам. З моральної, етичної та християнської точки зору ця дилема існує? Адже після тої ж Бучі, інших емоцій, окрім як знищити ворога не виникає.
- Христос сказав: "Любіть ворогів ваших". Любіть ворогів, а не їх злі діла. Злі діла треба ненавидіти і проти них боротися, а людей треба любити. Тобто їх визволити потрібно від цього зла. Багато хто не розуміє як можна любити ворога. Ворог – це також людина і творіння Боже. Творіння Боже створене добре і його треба любити. А злі діла, які ця людина звершує, треба ненавидіти. Зло і Бог ненавидить, адже Бог є любов. Тому і ми повинні людину любити, а те, що ця людина робить злого – ненавидіти.
- Який поточний стан справ у Київського Патріархату? Пам’ятаємо, що в 2020 році Мінкульт одноосібно зняв з реєстрації УПЦ КП, були навіть суди. Ситуація якось змінилася? Реєстрація поновлена?
- Київський Патріархат зняли з реєстрації і зробили це "завдяки" митрополиту Епіфанію (очільник Православної Церкви України – "Апостроф") і президенту Порошенку. Вони хотіли ліквідувати Київський Патріархат і захопити його майно. Їх турбувало лише майно. Злу справу зробили, а Київський Патріархат був, є і буде. Влада повинна дати нам реєстрацію, бо ж фактично ми існуємо.
- А взагалі у вас зберігаються якісь стосунки з митрополитом Епіфанієм?
- Ніяких стосунків немає. Наприклад, нещодавно мене вітали з днем народження. Було багато людей, а Епіфаній не привітав. І взагалі де б я не з’явився, він з того місця тікає. На Дніпрі я освячував воду, він був повинен також там бути, а коли дізнався, що я там буду, він відмовився освячувати воду на Дніпрі. Або ж в Українському домі прощалися із загиблими в Броварах. Епіфаній побачив, що туди прийшов я, то він втік звідти. Отака ненависть. А християнин не повинен мати ненависті і ми повинні мати один до одного братську любов. А що робити як друга сторона не хоче? В такому випадку самому потрібно в своєму серці не мати ненависті, а якщо тебе будуть ненавидіти, то їх справа і вони будуть відповідати перед Богом.
- Чому на вашу думку так відбувається? ПЦУ бачить для себе якусь загрозу в існуванні Київського Патріархату?
- Тому, що у Епіфанія є дуже сильне бажання заволодіти майном Київської Патріархії. Це бажання володіти чужим майном і призводить до таких наслідків. В основі лежить користолюбство. Я ж йому не стою на перешкоді, він служить і очолює свою церкву.
- Московський патріархат в Україні. На вашу думку це випадкові коллаборанти в церкві, чи це є церква коллаборантів?
- Причина, чому в Україні розділена церква – Москва. Саме Москва, втративши Україну, коли ми стали незалежною державою, втратила і церкву. Кожен народ повинен мати свою незалежну церкву. Ми стали незалежними, наша церква стала помісною автокефальною, а Москві це не подобається. Їм не подобається, що Україна відійшла, тому вони хочуть через церкву тримати Україну під своїм впливом. І на превеликий жаль вони мають цей вплив через московську церкву в Україні. Тому у нас і іде боротьба: ми хочемо, щоб вони відокремились від Москви і щоб ми всі об’єдналися в одну українську церкву і служили разом своєму українському народу і своїй державі.
- Чому УПЦ МП так важко розірвати зв'язок з Москвою? Чому вони цьому чинять такий супротив? Вони живуть тут, служать тут, що їм взагалі дає та Москва?
- Не вони мають потребу в Москві, а Москва хоче володіти Україною. А як володіти, коли Україна незалежна держава? Через церкву. Щоб впливати на український народ. І в якійсь мірі Москва досягає цієї своєї мети. А наше завдання створити єдину церкву, незалежну від Москви, яка б служила своїй державі і своєму народу.
- На Різдво було перше богослужіння ПЦУ в Києво-Печерській лаврі. Багато хто називав його історичним, адже в Лавру повернулася українська мова, та і взагалі святиня повертається українській церкві. Ви розділяєте таку думку щодо історичного контексту події?
- Нічого особливого тут немає, якщо один раз послужив. Ну і що, що послужив? Лавра – українська святиня і рано чи пізно вона буде належати українській церкві. Ми повинні боротися, щоб Лавра не знаходилася в підпорядкуванні московського патріарха.
- Останнім часом влада активно взялася за церковне питання. Як вважаєте, це робиться заради позбавлення від московського впливу?
- Влада зацікавлена зараз в тому, щоб духовна основа держави, якою є церква, була незалежна від іншої держави. В цьому зацікавлена держава. І я думаю, що президент стоїть на таких же позиціях. Москва ж навпаки через церкву хоче впливати на Україну. Є ж в Україні багато тих, хто досі шанує Москву, і Москва на них розраховує. Але треба знати правду: в кожній державі повинна бути своя незалежна церква. Греки стали незалежною державою, відокремившись від Османської імперії і церкву зробили незалежну. Румунія, Болгарія, Сербія… Коли ми були в складі радянської імперії, ми змушені були бути разом. А тепер ми незалежна держава і в незалежній державі обов’язково повинна бути незалежна церква. Якщо її не буде, то держава не встоїть.
- В червні минулого року ви призивали провести об’єднавчий Собор. Якась реакція або ж відповідь від інших церков була?
- Ніякої реакції нема, а об’єднавчий Собор треба провести, бо якщо ми зберемося і приймемо рішення, що ми єдина українська церква, і будемо служити один з одним, ми зміцнюємо цим самим український народ і українську державу, тому що ми єдині. Якби не розділили українську церкву, то війни б не було і Крим би не відпав. Єдина церква об’єднала б всю Україну.
- А ви бачите шляхи та можливості для такого об’єднання, для діалогу між УПЦ КП, ПЦУ та УПЦ МП?
- Бачу. І дуже все просто: все залишається на своєму місці, тільки ми між собою можемо служити і спілкуватись. Зараз ми не служимо один з одним, а треба тільки служити і не ворогувати.
- Але ж якщо все залишається на своїх місцях, все одно ж це три різні церкви.
- Візьмемо Київський Патріархат. Є єпархії і кожна єпархія незалежна одна від одної. Так само і в українській державі: церкви, які зараз розділені вони будуть існувати як і існують, але між собою будуть у братських відносинах і тим самим утворювати єдину українську церкву.
- А які взагалі у Москви ще зберігаються важелі впливу на українську церкву?
- Голова української церкви московського патріархату є постійним членом московського священного синоду, і там приймаються рішення, в тому числі, і по відношенню до України. А Онуфрій (предстоятель УПЦ МП – "Апостроф") приймає там участь. Так Москва і впливає. І не випускає зі своїх рук. Ставить таких єпископів, які їй угодні, а єпископ в свою чергу впливає на духовенство, а духовенство на народ.
- Але ж духовенство самої УПЦ МП, стверджує, що вони таки розірвали зв’язки з Москвою і повністю незалежні.
- Йде війна, а духовенство московського патріархату яку позицію займає? В крайньому випадку нейтральну. Ми не втручаємось, це політика. Так вони кажуть. А якби вони були незалежними від Москви, то вони б так не говорили, що це не наша справа. Вони б захищали свою українську державу і свій народ. Натомість вони нейтральні: ми поганого Україні нічого не робимо, але і доброго нічого не робимо. А були б незалежні, робили б добре.
Та прийде час, ми повернемо і Крим і Донбас, тому що правда завжди перемагає. В історії не було такого, щоб перемогло зло.
P.S. У зв'язку з деякими зауваженнями, які висловив Патріарх Філарет, редакція готова надати слово митрополиту Епіфанію.
