В Україні триває загальна мобілізація, яка була введена в дію указом президента в день широкомасштабного вторгнення рф. Однак останнім часом в суспільстві можна діагностувати певний супротив мобілізаційним процесам. В соцмережах з’являються відеоролики на яких військовозобов’язані бігають від воєнкомів, а юристи в інтернеті дають безліч порад як взагалі уникнути служби в ЗСУ. Однак мобілізація країні критично необхідна. З цим погоджуються всі, хто має відношення до захисту України. Чому кожен військовозобов’язаний громадянин, придатний за станом здоров’я, повинен стати на захист країни - пояснює "Апостроф".
Повістка ще не фронт
Перш за все треба зазначити, що повістка - це не моментальна путівка на наступний день в окопи під Бахмут.
"Це на росії вручають повістки, а у нас йде оповіщення та оновлення облікових даних. А вже після звіряння даних персонально викликають у військкомат або навчальний центр тих фахівців, які необхідні", - пояснював "Апострофу" спікер прес-служби Генштабу ЗСУ Юзеф Венскович.
Читайте: Відправка мобілізованих на передову: влада готує важливі зміни
Очевидно, що в воюючій країні потрібно розуміти, на який мобілізаційний резерв можна розраховувати: хто придатний за станом здоров’я, хто має право на відстрочку, хто на бронь, хто виховує малолітніх дітей чи доглядає за людиною з інвалідністю, хто навчається, хто обмежено придатний, хто може виконувати завдання в тилу.
За великим рахунком, надавати всю цю інформацію військкоматам повинні самі громадяни. Цей обов’язок випливає з закону "Про військовий обов’язок і військову службу" та постанови уряду про порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Однак на жаль, багато громадян нехтують своїми обов’язками, не повідомляючи ТЦК про зміни в сімейному стані, освіті, місці проживання. Тому воєнкомам і доводиться масово роздавати повістки, щоб мати актуальні дані про мобілізаційний резерв країни.
Читайте: Що чекає на чоловіків призовного віку, якщо вони не в Україні: коментар юриста
Втім, є тут і недопрацювання держави. Лише в березні минулого року Міноборони затвердило порядок ведення електронного Єдиного реєстру військовозобов’язаних, до якого автоматично мають стікатися всі данні щодо призовників. Це б дозволило державі постійно мати актуальну інформацію по військовозобов’язаним. Тоді б не знадобилися і повістки для актуалізації даних. Однак зараз реєстр ще "сирий" та лише наповнюється, частина інформації залишається на паперових носіях, тому українці мають самі подбати, щоб надати ТЦК актуальні дані про себе. Зрештою це законний обов’язок.
Буде багато навчання
Тим не менш, після звірки облікових даних, та проходження медкомісії, військовозобов’язаного дійсно можуть мобілізувати до війська. Але! Це все одно не означає, що мобілізований одразу вирушить на фронт.
"Громадяни, які раніше не проходили військову службу, обов'язково прямують на підготовку до навчальних центрів, - пояснив начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. – Це мінімум місяць, якщо складніша спеціальність, то додаємо мінімум два тижні, а то й місяць, а то й 2,5 місяці. Це індивідуальна підготовка".
Читайте: Українським військовим можуть дозволити відпустку за кордоном: що відомо
Крім індивідуальної існує і колективна підготовка у складі конкретного підрозділу, до якого потрапить мобілізований. Таким чином, загальна підготовка майбутнього військового може тривати до 3 місяців і навіть більше.
"Люди мають розуміти, що зараз вони йдуть в добре підготовлену армію з можливістю добре навчитися, обрати собі бригаду, навчатися військовій спеціальності. Зараз все набагато краще. Ти будеш і добре навчений, і добре обмундирований, - пояснює "Апострофу" військовослужбовець Максим Степаненко. – Я, наприклад, якщо чесно, бачу певну проблему того, що люди бояться. Це сформувалося тим, що армія – супергерої, що є правдою. Але треба розуміти, що немає такого, що ти туди прийшов, тобі дали якусь магічну пігулку, і ти вже супергерой, воїн ЗСУ. Немає. Все це навчання. Тій самій елементарній хоробрості люди навчаються. Всі спочатку бояться, що десь шумно, десь стріляють, але потім освоюєшся і почуваєш себе дуже спокійно, чудово. Я не бачу сенсу людям цього боятися. Навпаки, зараз це найкращий та найвдаліший період, щоб прийти".
Крім того, експерти радять українцям самим проявляти ініціативу, щоб мати найкращі умови навчання та служби.
"Якщо ти потрапляєш до армії через призов військкомату, то ти не визначаєш, куди саме тебе заберуть. А якщо ти сам підписуєш контракт, то ти можеш обрати конкретну бригаду і військову частину. Тобто можна не чекати, поки тобі дадуть повістку. Добровольців дуже цінують і забирають з руками і ногами", - пояснив "Апострофу" екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий.
Щоб окупант не прийшов додому
"Вірю в ЗСУ". Це словосполучення з початку широкомасштабного вторгнення стало надпопулярним. Його друкують на футболках, постійно повторюють лідери думок, ведучі на телебаченні, та прості люди. Зрештою, українські сили оборони і здобудуть перемогу над ворогом. Однак ЗСУ - це не абстрактна сила відокремлена від народу. ЗСУ і є народ. І якщо ЗСУ не будуть поповнюватися свіжими силами мобілізованих, то й армії з часом не буде. Тим паче, що ворог має величезний мобілізаційний потенціал.
"Подивіться на ситуацію на фронті, - додає "Апострофу" ексзамначальника Генштабу генерал-лейтенант Ігор Романенко. – Росіяни вже підготували 300 тисяч мобілізованих і ще завели 200 тисяч резерву на полігони рф і Білорусі".
Крім того, російських сил в Україні стало не просто більше, але й збільшилася їх концентрація.
"На початку великого вторгнення до нас вдерлася професійна армія і її чисельність була 170-180 тисяч. І вони були розмазані по території 10 областей України. Зараз на нашій території близько 320 тисяч орків, і вони сконцентровані в чотирьох окупованих областях. Тобто концентрація їх на один квадратний кілометр нашої території значно більша. Щоб просто стримати цю навалу, нам необхідні додаткові люди, а для того, щоб ще й викинути їх, нам треба ще більше людей. Яка б не була перевага мотивованого українця перед немотивованим російським мобіком, яка б не була перевага HIMARS перед "Градом", але є речі, які визначаються суто чисельністю армії. Так 3-4 мобіки дійсно не заміняють одного професійного бійця, а от 30-40 мобіків ще й як заміняють і перемагають. Тому мобілізація критично необхідна. Без неї у нас немає шансів", - пояснює Дикий.
Якщо ж триматися осторонь, лише декларуючи мантру "Вірю в ЗСУ", а в реальності нічого не робити для захисту країни, то рано чи пізно окупанти прийдуть додому до того, хто ховався від мобілізації.
"І вони нікого не щадять, повірте, - пояснює "Апострофу" Надія Мережко, яка дивом врятувалася з Ірпеня, коли там хазяйнували окупанти. – Я бачила як розстрілювали жінок, били дітей, катували чоловіків, розвалювали з танків домівки, просто так для розваги. Якщо хтось сподівається, що з окупантами можливо якось домовитися, то він дуже помиляється. Це орда, яка не має жодних людських якостей".
"Все, до чого торкається "узький мир", перетворюється на сміття, - додає "Апострофу" мешканка окупованого Донецька Наталія. – Я пам’ятаю Донецьк напередодні Євро-2012. Квітуче щасливе місто, з натовпами студентів, іноземних гостей, розвиненою інфраструктурою. А зараз тут питна вода по паспортам, мертві вулиці, безробіття та суцільна депресія. По-доброму заздрю мешканцям того ж Києва, які відстояли своє місто. Нам, на жаль, так не пощастило, і ми вимушені жити в цьому "раю".
То ж чи не краще готуватися, щоб дати відсіч ворогу. Тим паче, що перспективний контрнаступ ЗСУ потребує людей.
"Ми проводимо мобілізацію саме в тих масштабах, яких від нас потребує проведення наступальних операцій, - додає "Апострофу" військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський. – Ми зараз сформували сім бригад, в кожній бригаді щонайменше 5 тисяч. Таким чином, нам потрібно 35 тисяч абсолютно нових людей яких нам потрібно підготувати. І це бригади тільки сухопутних військ. А ще є 6 бригад Нацгвардії і це ще 30 тисяч. Тобто загалом 65 тисяч".
Де взяти резерви
Втім, де державі потрібно шукати мобілізаційний резерв для комплектації професіонального та мотивованого війська? На думку експертів, існує декілька варіантів.
По-перше, "Треба підключити до мобілізації всі силові відомства держави, які зараз на, так званому, спеціальному обліку, - пояснює "Апострофу" полковник запасу ЗСУ Роман Світан. – Це МВС, прикордонники, СБУ, митниця, прокуратура. Це пласт мотивованих людей, адже вони отримують гроші з бюджету, і професійно придатних, адже вони мають справу зі зброєю ще з юридичних вишів. Тобто дуже довго навчати їх не треба - вони вже готові. Для цього потрібен лише указ президента або ж рішення СНБО: наприклад 10-20 відсотків особового складу придатного до військової служби направити в центри комплектації. А зараз вони повністю виведені з під мобілізації, а це профпридатні та мотивовані люди".
По-друге, "Треба зняти всі броні. У нас заброньовані навіть прибиральники в супермаркетах. Треба взагалі забути таке слово як "бронь". І це скасує проблеми, з якими стикнулися центри комплектації, бо їм зараз нікуди подітися крім як з вулиць людей збирати", - резюмує Світан.
Нарешті державі, звісно, не потрібно забувати про мотивацію мобілізованих. Зменшення виплат військовим в тилу, яке відбулося з 1 лютого, стало неприємним "подарунком" для всіх військових. Якщо ж уряд перегляне своє рішення, (а надія на це є, бо президент після відповідної петиції дав таке доручення Кабміну), та активизує боротьбу з корупцією, знайшовши гроші на виплати, то очевидно, що від добору до війська ніхто ховатися не буде.
