Декілька днів тому у ЗМІ активно обговорювалася тема можливого теракту на території Курської АЕС. Тактика ударів по "своїм" для росії не є новою і ніколи не втрачала актуальності, особливо на тлі вигнання рф зі світової арени. Деякі експерти повʼязують ці новини з необхідністю оголошувати нову мобілізацію в рф. Зараз цьому процесу заважають майбутні вибори, які призначені на 10 вересня. Чи можливий підрив Курської АЕС, яких масштабів мобілізації в росії можна очікувати та чому Москва має готуватися до "привітань" на День Незалежності України – розповів в ефірі програми "Конфіденційно з Кондратюком" на Апостроф ТВ генерал-лейтенант, голова Служби зовнішньої розвідки України у 2020-2021 роках ВАЛЕРІЙ КОНДРАТЮК.
– Ми бачимо, що поновилася увага в інформаційному полі до ядерного шантажу, зокрема щодо ситуації на атомних електростанціях. Наприклад, активно поширюється інформація щодо можливого теракту на Курській АЕС на території російської федерації. На вашу думку, чому зараз знову почали про це говорити та загалом чи вигідно господарю Кремля путіну робити ядерні провокації на території російської федерації?
– Мені здається, що путіну зараз потрібен будь-який формальний привід для того, щоб підняти ескалацію і обґрунтувати можливе застосування ядерної зброї. Це сьогодні єдина для нього можливість знову опинитися у центрі міжнародної політики, зробити так, щоб всі світові лідери в черговий раз дзвонили до нього й намагалися з ним контактувати.
Але безпосередньо я б переглянув той документ, який став підставою для таких розмов. Я хочу сказати, що як правило, влада дає доручення всім областям підготувати плани евакуації на подібний випадок, особливо там, де є критична інфраструктура. І цей документ щодо створення таких коридорів виводу й щодо евакуації підприємств або людей з тієї території не є тим планом, який дійсно показує, що росія до цього готова. Він є загальним документом, які також надходять з інших областей. Тому поки немає підстав вважати, що такі плани дійсно є.
Я хотів би також зауважити щодо Запорізької АЕС: в нас чотири реактори зупинені і п'ятий знаходиться в охолодженому стані або охолоджується. По суті це станція, яка взагалі не дозволяє виникнути там неконтрольованій ядерній ланцюговій реакції. Тобто ядерний вибух там неможливо влаштувати. Але до чого можуть вдатися окупанти – це пошкодити цю дороговартісну для нас атомну електростанцію. Тому дуже важливо продовжити міжнародні інспекції МАГАТЕ щодо цих об’єктів.
– Днями ми бачили відео з мешканцями російського населеного пункту Нова Таволжанка, де вони жалілися, що у них прифронтове місто і ніхто нічого не робить. Вони скаржилися на те, що їм не ремонтують будинки, і це набуло розголосу. На це відео відгукнулися командири РДК, запропонували їм допомогу. Чи можемо ми чекати чогось подібного від жителів Курської області після цих новин?
– Я би не виключав такого. Російська армія має оборону лише у повітрі та на своїх кордонах, а всередині росії – що засвідчив бунт Пригожина – в них взагалі немає жодної оборони. Якщо, наприклад, РДК вирішить продовжити свій рейд всередину росії, мені здається, він проїде по російському бездоріжжю набагато глибше та довше, ніж це зробив Пригожин.
– Чи будуть мешканці Курської області звертатись до Кремля, чи вони розуміють, що це неефективно?
– Такі звернення – це емоційний стан, це те, чим люди діляться у своїх пабліках, розуміючи, що сьогодні немає звʼязку між владою й народом, тобто безпосередніми мешканцями цієї області. Те, що вони самі вимушені озброювати оснащувати і одягати своїх мобілізованих – вони розуміють, що в росії можна покладатися лише на самих себе. І тому вони сьогодні б'ють на сполох, розуміючи, що після таких заяв там можливі будь-які сценарії. Теоретично цей сценарій може бути вигідний путіну, щоб виправдати застосування ядерної зброї у випадку програшу у війні в Україні.
– Минулого тижня в росії відбувся цікавий генералопад – одразу два генерали померли. Один із них – Жидко – командував військами якраз на початку повномасштабного вторгнення. Інший – генерал-лейтенант ФСО Геннадій Лопарєв. Водночас ЗМІ пишуть, що генерала Суровікіна тримають під домашнім арештом. Ми можемо говорити про якийсь генеральський колапс у росії?
– Я коротко скажу про цих двох генералів. Один – генерал Федеральної служби охорони Лопарєв Геннадій, який був засуджений в 2016 році за отримання хабаря. Але перед цим генерал обіймав посаду, де відповідав за безпеку всіх об’єктів Федеральної служби безпеки, куди безпосередньо потрапляла і дача путіна. Зрозуміло, що це людина, яка володіла всіма таємницями і щодо будівництва, і щодо організації безпеки цієї дачі. Зрозуміло, що його смерть не може залишитись поза увагою суспільства. Тим більше, що за свідченням людей, які були з ним у в’язниці, він ніколи не скаржився на своє здоров’я, він щоденно робив відповідні фізичні вправи. Його син сказав, що всі його показники були в нормі. Але він випадково поскаржився на те, що задихається, і далі – проблеми з серцем. У подальшому його було госпіталізовано в рязанську обласну лікарню, де він і помер. Але проблеми з диханням і все решта – це саме ті ознаки, які описував після свого отруєння Навальний. Тобто це схоже на "Новачок".
Якщо смерті серед російського генералітету продовжаться – то можливо з боку путіна почався етап зачистки після заколоту Пригожина. Ті генерали, які володіють таємницями або брали участь у війні в Україні, а другий генерал – це якраз генерал Жидко, який командував окупантами в Україні… Після звільнення Харківщини нашими підрозділами його було усунуто. І саме його на цій посаді замінив генерал Суровікін. І якщо ця тенденція буде продовжуватися, то ми можемо точно казати, що путіну не потрібні думаючі генерали, йому потрібні ті, хто виконує накази. По суті ми можемо казати, що це і є визнання того, що Пригожин діяв не один, а його підтримувала велика кількість генералів, які до цього брали участь у війні в Україні або розуміли наслідки цієї війни для путінської росії.
Читайте також: У Росії помер генерал, який командував 2022 року військами в Україні: фото
– Що може поєднувати цих генералів, і наскільки ФСО причетна до повномасштабного вторгнення?
– Що їх поєднує – зрозуміло, що вони були не лояльні до путіна. Зрозуміло, що після того, як генерал Жидко був знятий з посади, він підтримував стосунки і контакти з військовослужбовцями, які продовжували цю війну. Я вважаю, що, можливо, він і був одним із тих генералів, які підтримували заколот Пригожина.
– Ви згадали, що Жидко був відсторонений, а після нього на посаду заступив Суровікін. Але це сталося не одразу. Хто брав на себе ці обов’язки у цей час?
– Як правило, обов’язки брав командувач Південним військовим округом росії. Поки що ми не маємо додаткових доказів, що це вже точно якісь дії або наслідки таких дій. Поки що це співпадіння, але за цим дуже важливо продовжувати спостерігати, щоб зрозуміти, чи це дійсно путінська політика зачистки нелояльних генералів.
– Зважаючи на те, що це відбувається під час війни, яких цілей може досягти путін?
– Генерали – це люди, які отримали не лише підготовку, а мають критичне бачення, мислення. Розвідувальна інформація щодо України, її можливостей захисту на етапі планування можливо й відповідала дійсності, але в подальшому вона була повністю невірною. Там було недооцінено спроможності України та реакцію Заходу. Це в першу чергу поставки нам технологічної зброї. Після того, як генерали зіткнулися з такими викликами, побачили що велика кількість їхніх військовослужбовців просто гине, а також застосування високоточних засобів ураження, які ми отримали від партнерів, їм стало зрозуміло, що виграти цю війну проти Заходу практично неможливо. Технологічна зброя має перевагу.
Єдиний для них шлях – це продовжувати воювати жуківськими, сталінськими методами – тобто не якістю, а кількістю. Не всі генерали готові були сповідувати та продовжувати таку стратегію досягнення результату будь-якою ціною, тобто виконувати будь-які бажання путіна. І коли почалися в них коливання, свої послуги запропонував Пригожин. Він підписався в цей проект, що він готовий взяти Бахмут своїми підрозділами, і саме йому тоді було надано додаткові можливості. Я хочу зазначити, що досі російська армія не досягла жодного успіху у війні в Україні. Ми за ці місяці контрнаступу звільнили половину від того, що вони захопили за рік.
– Яка зараз ситуація з мобілізацією в рф? Була думка, що провокації на Курській АЕС також можуть бути повʼязані з мобілізацією, бо зараз людей треба збирати. Чи готовий путін оголосити повноцінну мобілізацію? Як буде це відбуватися на території рф, на вашу думку?
– Мобілізація, яка була оголошена путіним в минулому році, офіційно або юридично не була зупинена. Попри те, що було оголошено про призов приблизно 300 тисяч осіб, насправді вона не припинялася. Але враховуючи психологічну реакцію людей, путін вимушений був зробити приховану мобілізацію – так звану цифрову. Були об’єднані в один реєстр всі бази даних російських відомств. Не лише мобільних операторів, але також всі податкові, поліцейські бази. І сьогодні росіяни отримують повістки через телефони або електронною поштою. Законодавство сьогодні таке, що вони не можуть ухилитися, якщо вже отримали повістку. Сказати, що ти її не отримав або якось уникнути – значить отримати термін у в’язниці.
Втрати величезні – лише за нашими скромними підрахунками, росіяни вже втратили приблизно 255 тисяч осіб. Уявіть собі, під час штурмів Бахмута їхні втрати сягали 900-1200 осіб на добу. Сьогодні, оскільки вони перебувають в обороні – десь 500-600 осіб на добу. Це величезні втрати, які необхідно постійно поновлювати. Їхні підрозділи, які розтягнуті по всій лінії зіткнення, не лише знаходяться в поганому моральному стані, але й недоукомплектовані на 30-50%.
Чому путін досі не оголошує другу хвилю мобілізації? Тому що 10-го вересня відбудуться чергові регіональні вибори в росії, і для путіна дуже важливо не провокувати електорат будь-якими антивладними настроями. Після проведення цих виборів, можливо, буде оголошено чергову широкомасштабну мобілізацію. Орієнтовно їм сьогодні для задоволення власних потреб необхідно до 200 тисяч осіб.
– Путінська влада тримається зараз і на елітах. Наскільки тісними можуть бути контакти цих еліт з Головним управлінням розвідки, особливо зважаючи на економічну ситуацію всередині росії? Чи можуть ці еліти бути готовими змінити господаря Кремля?
– Питання еліт важке, тому що в них був договір з путіним, що вони разом грабують росію. Але цей договір не передбачав, що вони мають після того як награбували ще й втратити всі свої статки в результаті санкцій. І сьогодні всі їхні спроби вийти на контакт не тільки з ГУР Міністерства оборони, але і з західними спецслужбами стосуються того, щоб запропонувати свої послуги в обмін на збереження або захист своїх статків. Більшість з них перед війною переписали своє майно і свої статки на своїх родичів, які мають європейські паспорти. Переважно, це якраз кіпрські паспорти. Якщо Україна вважає за необхідне і обґрунтовано вносить таких людей в санкційний перелік, то автоматично через деякий час ці люди опиняються і в санкційному переліку Європейського Союзу, і відповідно Сполучених Штатів. І от для того, щоб уникнути цього, більшість цих еліт дійсно сьогодні намагається контактувати і пропонувати свою інформацію.
Щодо їхньої готовності до зміни путіна, то підтвердженням цього факту є їхні обговорення контакти не лише з російською опозицією, але і з більшістю західних спецслужб. Тобто насправді сьогодні йде мова про консенсус, який має бути досягнутий між усіма вежами Кремля для того, щоб знайти когось одного на заміну путіна. Ми його називали вершник без голови. Вершник є. Єдине, що треба знайти – це голову яка б сьогодні задовільняла або була компромісною для більшості з цих еліт.
– Наближається День Незалежності України – 24 серпня. Ми пам’ятаємо, що минулого року достатньо активно нас тероризували повітряними тривогами. Останнім часом часто оголошують тривоги через зліт МіГ-31К. Ці тривоги та останні атаки, вочевидь, повʼязані з тим, що рашисти розвідують спроможності нашої системи протиповітряної оборони. Ми можемо зараз сказати, до чого Україні готуватися на 24 серпня? Багатьох також цікавить, чи варто Москві готуватися до якихось сюрпризів або привітань?
– Я вважаю, що варто готуватися саме Москві, тому що Україна дійсно готує росіянам привітання. Росії сьогодні треба дбати про протиповітряну оборону, про захист своїх військових кораблів, а також військово-промислових об'єктів не лише навколо Москви, але по всій території російської федерації.
Щодо загроз з боку росії, то по суті вони намагаються сьогодні отримати будь-яку розвідувальну інформацію щодо розміщення наших літаків, з яких запускається західна далекобійна високоточна зброя. Наш контрнаступ триває, і ці ракети сьогодні дійсно дають великий ефект. Їх дуже важко збити в повітрі, вони низько летять, розроблені так, щоб обходити цю протиповітряну оборону. Тож єдина можливість для росіян – це намагатися знищити літаки з цими ракетами на аеродромах. Тому ми тривалий час спостерігаємо завдання ударів по наших військових аеродромах в тому числі тих, куди можуть бути передислоковані ці літаки, а вони постійно змінюють своє місце локації.
Також намагаються бити туди, де знаходяться місця та склади з західною технологічною зброєю, яку ми отримали. Тому я б сказав, що сьогодні питання не в датах - росіяни щойно отримають відповідну інформацію, завдаватимуть таких ударів.
Якщо 24 серпня щось і відбудеться, а я бачив реакцію російських пропагандистів на заміну радянського герба на українській тризуб на монументі Батьківщина-мати. Вони просто скаженіли, і вони вже тоді в ефірах закликали знищити цей символ України, її Незалежності. То мені здається, якщо вони і будуть планувати удари, то саме по цьому монументу. Але враховуючи ту кількість протиповітряної оборони, яка сьогодні розміщена в Києві, я б сказав, що не варто сьогодні сильно переживати.
Читайте також: У Києві облаштовують "парад" підбитої техніки окупантів: фоторепортаж з центру столиці
