Настав вересень, головна хороша новина якого – вартість комунальних послуг не підвищиться. Для школярів запровадять корисні зміни, у військкоматах можуть навести лад, а деякі внутрішні переселенці втратять матеріальну допомогу. Про головні зміни з 1 вересня розповідає "Апостроф".
Покоління двірників та сторожів
Як писав "Апостроф", у вересні на Україну очікує наведення порядку в Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК, так тепер називаються військкомати), і військово-лікарських комісіях (ВЛК), а також посилення мобілізації.
Читайте: Знятих з військового обліку можуть мобілізувати: що потрібно знати
У Верховній раді може бути ухвалено законопроект №9566 про внесення змін до закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". (Питання мобілізації для обороноздатності країни вкрай важливе, можна сказати – першочергове, і в тому, що воно буде схвалене, сумнівів мало). Закон, зокрема, передбачає, що повістки військовозобов'язаним зможуть видавати двірники, управителі будинків, працівники ЖЕКів та консьєржі.
Крім того, можуть бути переглянуті норми, які надають відстрочку від армії певним категоріям студентів. Наприклад, почнуть призивати тих, хто здобуває другу чи третю освіту після 30 років.
Читайте: Ухилянтів, які втекли за кордон, повернуть? Влада готує революційне звернення
Зміни для ВПО
З 1 вересня набирає чинності ухвалена 11 липня урядова постанова №709, яка передбачає певні зміни для внутрішніх переселенців. Зокрема, деякі з них можуть втратити щомісячні виплати.
Читайте: Кому із ВПО в Україні перестали давати виплати: у Мінсоцполітики назвали категорії осіб
Підстави такі:
- придбали транспортний засіб, якому менше 5 років;
- купили квартиру, будинок чи земельну ділянку на суму понад 100 тис. грн (крім житла, одержаного за кошти державного чи місцевого бюджету);
- мають на депозитному рахунку понад 100 тис. грн або придбали іноземну валюту на суму понад 100 тис. грн (крім валюти, придбаної для оплати медичних, соціальних та освітніх послуг, але це ще спробуй довести);
- мають у власності житло, розташоване на територіях, де не здійснюються бойові дії та не на тимчасово окупованих (якщо воно має площу понад 13,65 квадратних метрів на одного члена сім'ї).
Але окрім батога, є і пряник. Решті внутрішніх переселенців автоматично продовжуються виплати до кінця січня 2024 року. (Переселенцям, які вперше звертаються за допомогою, виплати також призначаються на цей термін). А дитині, яка народилася в сім'ї внутрішньо переміщених осіб, допомога тепер виплачуватиметься двічі на місяць – після 15 та 28 числа.
Хвилі Каховського водосховища
Жителям підтоплених районів Херсонської та Миколаївської областей, які постраждали внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, у вересні продовжили термін прийому заяв на грошову допомогу. Кожен постраждалий може одержати від держави 5 тис. гривень.
Заяви на грошову державну допомогу прийматимуться до 31 жовтня 2023 року, виплати здійснюються на банківські рахунки постраждалих або готівкою через Укрпошту.
З новим шкільним роком
Школярі з 1 вересня починають гризти граніт різних наук, і передбачається, що більшість середніх навчальних закладів України працюватимуть у очному режимі. У Міністерстві освіти та науки кажуть про готовність 75% шкіл до повернення дітей за парти, або до комбінованого режиму (уроки у класі, чи онлайн).
Якщо до початку першого уроку пролунає повітряна тривога, то школярі цього дня навчатимуться вдома в режимі онлайн. Якщо тривога застане їх уже в школі, то навчання буде перериватись, а учні спускаються в укриття чи бомбосховища.
Взагалі передбачено три можливі формати освітнього процесу: очне навчання, онлайн та змішане. В якому саме режимі навчатимуться школярі, залежить від ситуації з безпекою у кожному конкретному населеному пункті та наявності у школі облаштованих укриттів. У будь-якому разі рішення за місцевими органами влади. Однак у початковій школі Міносвіти рекомендує проводити уроки в очній формі з огляду на необхідність соціалізації юних українців.
З 1 вересня для учнів 10-11 класів запустять оновлений предмет "Захист України": на уроках школярі вивчатимуть медичну допомогу, орієнтування на місцевості, мінну безпеку та навички керування безпілотниками.
Читайте: Канікули в умовах війни: коли відпочиватимуть школярі у 2023-2024 роках
Цікавий експеримент проводитиметься у школах Львова. Передбачається заборона використання мобільних телефонів, щоб учні не відволікалися від уроків (вони зможуть залишати гаджети вчителі, а при необхідності зможуть зв'язуватися з батьками). Натомість у шкільних їдальнях Львова тепер можна буде розплачуватися банківськими картками.
Божественні зміни
З нового церковного року (як і шкільний, він розпочинається 1 вересня) Православна церква України та Українська греко-католицька церква переходять на новий юліанський календар. У ньому дати практично всіх важливих християнських свят зміщуються на 14 днів назад.
Читайте: В Україні з 1 вересня переходять на новий церковний календар: повний список святкових дат
Після календарного переходу Україна ще більше відійде від традицій Російської православної церкви. Головне церковне свято, Різдво, тепер ми святкуватимемо разом із Європою 25 грудня, а не 7 січня, як раніше.
Різдво Пресвятої Богородиці святкуватиметься 8 вересня (замість 21 вересня), Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 14 вересня (раніше – 27 вересня), Покрова Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (було 14 жовтня), а День Святого Миколая Чудотворця – 6 грудня, а не 19-го.
Новий юліанський календар діятиме лише для неперехідних церковних свят. Без змін залишається Великдень, з його плаваючою датою, а також прив'язані до нього свята, зокрема Трійця.
Євро-2023
З 1 вересня починають діяти зміни до правил виїзду за кордон пасажирських автобусів. Якщо у пасажирського транспортного засобу не буде визначено чи вказано клас екологічності ЄВРО-1 (екологічний стандарт, що регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах, був введений у Євросоюзі у 1992 році), подати заявку на перетин кордону, звичайно, буде можна, але до Європи вас не впустять.
Тарифна стабільність
Підвищення вартості комунальних послуг із 1 вересня не очікується. У Кабінеті міністрів України наголошують, що бюджети регіонів мають достатньо коштів, щоб підтримувати власні комунальні підприємства і не підвищувати тарифи.
Ситуація із тарифами житлово-комунального господарства наступна. Вартість послуг гарячого водопостачання, опалення, розподілу природного газу – зафіксована мораторієм на час війни та ще 6 місяців після скасування військового стану. Тарифи на холодну воду – без змін (НКРЕКУ скасувала своє рішення щодо підвищення цін на 30%). Тариф на електроенергію – 2,64 грн/кВт-год (власники двозонних лічильників можуть заощадити). Газопостачання – 7,96 гривень за кубометр до 30 квітня 2024 року.
