Розгляд у Верховній раді у другому читанні багатостраждального урядового законопроекту про посилення мобілізації дедалі ближче. Члени парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки працюють не покладаючи рук – після першого читання депутати подали до законопроекту понад 4000 поправок. Які очікуються ключові зміни у документі до другого читання, що можуть прийняти, а що точно ні – з'ясовував "Апостроф".
Боротьба зі спамом
Як уже писав "Апостроф", законопроект №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який пройшов перше читання, просто ряснів величезною кількістю сумнівних норм. Які зрештою явно не будуть схвалені. Але ці норми у документі з'явилися не випадково.
Читайте: Без грошей та іншої допомоги: які санкції готують чоловікам, які виїхали з України
"У законопроекті дуже багато "спаму". Його автори, швидше за все, навмисно перевантажили документ нормами, які явно антиконституційні і часом просто безглузді з погляду здорового глузду. Але з далеким прицілом – у результаті все це лушпиння буде відсіяне, і в законопроекті залишиться справді те важливе, що необхідно військовим", – каже "Апострофу" політолог Олег Лисний.
Приклад - мобілізація жінок або позбавлення броні аспірантів-контрактників.
"Ці та інші сумнівні норми навмисно "зливались" у соцмережі. Їх активно обговорювали різні експерти, правозахисники та прості громадяни. Тим самим, свідомо чи мимоволі, зміщуючи вектор уваги суспільства", - пояснює Олег Лісний.
Цікаво, що деякі народні депутати певні норми законопроекту самі критикували, пропонуючи взагалі абсурдні. Наприклад, нардеп Вадим Івченко в одному інтерв'ю висловив особисту думку, що неправильно позбавляти ухилянтів можливості користуватися своїми грошима (у законопроекті пропонується блокувати їхні рахунки), а правильніше не дозволити вчитися їхнім дітям у вишах.
"Норми, які порушують конституційні права та свободи наших громадян, точно не будуть пропущені. Що ще не пройде – це моменти, що стосуються людей з інвалідністю. Зокрема й третьої групи", – каже "Апострофу" член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський.
Залишаться у правах
У військкоматах, зважаючи на все, вже морально готові до того, що такі норми, як обмеження злісних ухилянтів у праві користування грошовими коштами, призупинення отримання пільг від держави - схвалено не буде. Тобто механізму боротьби з ухилянтами у ТЦК ймовірно не буде.
"Я так розумію, що не ухвалять економічних обмежень. А що точно залишать? Можливість демобілізації через 36 місяців. Введення кабінету військовозобов'язаного - це спростить видачу повісток. Хоча я до кінця не дуже розумію, як він повинен реально працювати. А взагалі треба дивитися, що залишиться в документі від першого читання. Його ж можуть повністю перекроїти", – каже "Апострофу" Вадим, співробітник одного з міських ТЦК та СП.
Читайте: Ми не в тій ситуації, щоб "крутити носом": чому Україна зволікає з мобілізацією засуджених
Ще, звичайно, буде знижено призовний вік, з 27 до 25 років. Але тут і до ворожки не ходи: відповідний закон на цю тему було ухвалено в стінах парламенту ще у травні 2023 року. Але документ досі не підписаний президентом. Тож цю норму у законопроекті №10449 просто дублюють.
"Призовний вік знизять. Від жінок відстануть – мобілізувати дозволять лише за бажанням. Правових обмежень для ухилянтів не буде. Я так розумію, саме через них затягнувся процес ухвалення закону – за них йшли головні торги. Але там треба кодекси міняти, а це вже серйозно", – каже "Апострофу" старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов.
Цілком можливо, до другого читання не буде пропущено норму щодо скасування категорії "обмежено придатний".
"Особисто я не можу зрозуміти сенс цього нововведення. Ось зараз є люди, яким взагалі не можна служити, а є ті, яким стан здоров'я дозволяє служити в тилових частинах, але не воювати. А нова норма пропонує поділити всіх на "придатних" та "непридатних". І якщо ти вже загалом придатний, значить можеш не просто служити, а й повзати по-пластунськи під вогнем, скакати в бронежилеті, пішки намотувати десятки кілометрів з повною викладкою тощо. Але це виглядає, м'яко кажучи, нереалістичним з медичної точки зору. Якщо всі, хто зараз обмежено придатний, раптом стануть придатними для бойових дій, то в нас буде купа небойових втрат. Нічим не виправданих і без будь-якої користі для справи", – каже "Апострофу" військовий аналітик, колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий.
Читайте: Які захворювання є підставою для звільнення від мобілізації: оприлюднено повний список
На його думку, абсолютно не потрібна і норма про необхідність проходження військово-лікарських комісій особами, які наразі не підлягають призову.
"Люди не повинні кожні півроку обтяжувати собою і без того перевантажені ВЛК. Це тупо і не приносить жодної користі. Натомість сильно ускладнює роботу системи, яка і без того ледве справляється зі своїми обсягами роботи", - каже Євген Дикий.
Розглянути законопроект у другому читанні передбачалося до 24 лютого – до другої річниці початку повномасштабної війни. Але цього вже не вийде.
"Зареєстровано понад 1300 поправок до документа (за останньою інформацією понад 4000). За кінець цього тижня та протягом наступного ми їх у комітеті розглянути, я думаю, встигнемо. Але у сесійній залі законопроект розглядатиметься вже у березні", – резюмує Федір Веніславський.
А нардеп "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко додав, що "правки ще приймаються письмово. Зараз розбираємося, хто ще направив. І їхня кількість вже перевищує чотири тисячі".
І вишенька на торті. 22 лютого Зеленський подав до Ради законопроект про демобілізацію строковиків. Але ж ця норма присутня у мобілізаційному законопроекті – навіщо її дублювати. До того ж, у запропонованому президентом законопроекті відсутні терміни демобілізації строковиків. Це питання регулюватиметься окремим президентським указом. Ось такий каламбур.
Читайте: Мобілізація українців з-за кордону: в ООН зробили гучну заяву
