Тиждень ми починаємо з того, що ворог не припиняє спроби атакувати наші оборонні рубежі на півночі Харківської області. Крім того, окупанти готують наступ на Сумщині. Детальніше про ситуацію на північній ділянці фронту, а також про важливе політичне рішення Заходу - в етері Апостроф TV розповів військовий експерт, полковник ЗСУ, речник Генштабу ЗСУ у 2014-2017 роках Владислав Селезньов.
По Сумській області поки що важко прогнозувати. Адже з одного боку очевидно, що тих ресурсів, які ворог накопичив на території, суміжній з Сумщиною - росіянам недостатньо. Втім не завжди росіяни ухвалюють раціональні рішення з військової точки зору. Вони можуть просто кинути ті свої невеликі сили, щоб максимально розпорошити наші стратегічні резерви, які діють на цій ділянці фронту.
Читайте: Відкриють новий фронт? Росія збирає нове угруповання військ
Втім поки що важко прогнозувати, що буде на Сумщині. Наша розвідка наразі попереджає про накопичення ворожих ресурсів.
Що стосується ситуації на півночі Харківської області, то очевидно, що стабілізаційні процеси тривають. Українські сили оборони, маючи достатньо потужну артилерійську компоненту, знищують усі ворожі сили, які діють у так званій сірій зоні. Ворог продовжує вводити на територію Харківщини додаткові ресурси, щоби мати успіх. Але перспективи для ворожої армії кепські. Вони навряд-чи зможуть посунути глибше за першу лінію оборони та захисних споруд. Нагадаю, що перша лінія оборонних споруд на півночі Харківщини знаходиться на відстані 8-10 км від лінії держкордону.
До того ж, ворог щодобово платить життями своїх військовослужбовців за дивні марення путіна та його оточення. Бо атакувати зазделегіть підготовлені та добре оснащені інженерні фортифікації - це прирікати свою армію на величезні втрати. Саме це ми й спостерігаємо на цій ділянці фронту.
Читайте: "Берлінська операція": як Путін використав Харків для ефекту "перемоги"
Попри шалені втрати росіян я залишаюсь прихильником думки, що Харківський напрямок є допоміжним для дій російської армії. В такий спосіб ворог намагається створити максимально сприятливі умови для дій свого угруповання на східному флангу російсько-українського фронту. Це Краматорський, Покровський і Курахівський напрямки. Саме там відбуваються найпекельніші бойові сутички, бо ворогу потрібно реалізувати ту саму політичну місію, з якою у лютому 2022 року російська армія взялася за так звану сво.
Тож очевидно, що Харківський, як так само і Запорізький напрямок для армії рф є допоміжними, а основні зусилля ворог докладає на сході нашої країни.
Бити по росії
Ситуація кричуща і несправедливо. Уявімо собі, що в роки Другої світової війни уряд США, передаючи радянській армії боєприпаси, зазначав би, що по території Німеччини бити не можна. Це абсолютна маячня і так не може бути.
І зараз ми маємо таку реальність, яка є абсолютно неприпустимою. Бо ми знаємо, де на території рф біля українського кордону є концентрація ворожих сил та засобів, але не маємо можливості вразити їх безпосередньо на етапі концентрації ворожих зусиль. Бо ті ресурси, які ми маємо - ми не маємо відповідних повноважень їх задіяти по території рф.
І потім ці російські танки, інша техніка та особовий склад сунуть через держкордон на територію Харківщини і вбивають мирне населення України. Це неприпустимо. А отже сподіваюсь, що дискусія, яка зараз відбувається в американському уряді, зрештою дійде до свого логічного завершення щодо надання відповідних дозволів. Бо інакше вести мову про паритет на полі бою неможливо.
Читайте: "Вони нас б’ють, а нам мовчати?" Військовий обурився забороною бити по території РФ
