Російська окупаційна армія втратила під Часовим Яром 98-му десантну дивізію, яка була одним з найважчих воєнізованих формувань рашистів. Однак з відведенням цієї дивізії легше в Часовому Яру не стало. Детальніше про ситуацію в місті і на його околицях - в етері Апостроф TV розповів військовослужбовець 41 бригади ЗСУ Кирило Сазонов.
- Яка оперативна ситуація біля Часового Яру? Як змінилась там обстановка після відкриття Харківського фронту?
- Ворог не послаблює тиск і продовжує штурмувати Часів Яр. Він намагається захопити місто і це не є таємницею. Метою путіна так і залишається окупація всієї Донецької області. А Часів Яр - це насамперед шлях до Костянтинівки. А далі поруч Дружківка, Краматорськ і Слов'янськ.
Читайте: Бліцкриг на Харківщині провалився: чого чекати від Путіна та Лукашенка
Останнім часом ворог декілька разів дуже штурмував місто. Штурми тривали півтори-дві доби і ми завдали ворогу великих втрат. Дуже активно працювали наші "Гради" і артилерія. Так само дуже щільно працюють дрони з 41 бригади і наші мінометники. І в результаті ми бачимо, що вся 98-ма десантна дивізія відходить від Часового Яру на доукомплектування. А це був найважчий противник - екіпірована, підготовлена десантура, до складу якої входили молоді треновані контрактники. Це був дуже важкий противник і він закінчився.
Зараз ми бачимо перегрупування у ворога, якусь ротацію. Вони підтягують якісь резерви. І обстрілів не стало менше. По нас працюють ракети, артилерія, касетні "Смерчі", "Урагани" і "Гради". Вони періодично намагаються штурмувати з технікою. Використовують то змішані механізовані штурми, то маленькі групи, то вони намагаються брати Часів Яр у лещата, наступаючи по флангах.
Днями DeepState писав, що вони трохи просунулися вздовж траси по полю. Але це ні про що і ми їх можемо там стерти будь-якої миті.
Більш важка ситуація на північному фланзі. Там вони теж тиснуть, лізуть по руїнах колишніх дач. Але за останні дві доби там жодного просування немає.
Наші танки теж виходять на передову - відпрацьовують і відходять. Для розуміння, коли наш танк вийшов відпрацювати під прикриттям мінометників, то шість FPV по ньому влучили. Танк горів, але відпрацював по ворожих позиціях і повернувся. Я вчора спілкувався з екіпажом - всі троє хлопців живі. Командир танку отримав опіки долонь і його буде госпіталізовано.
Загалом, Часів Яр тримається міцно. 41 бригаду сюди перекинули наприкінці березня з Куп'янського напрямку. Тоді нам казали, що тиждень-два і у квітні Часів Яр буде залишено. Але вже закінчується травень і ми тримаємось. І в Часів Яр росіяни досі не зайшли.
Дивіться: Як спецпідрозділ ГУР штурмував позиції росіян біля Часового Яру: відео, зняте бійцем
- Чому околиці мікрорайону Канал є однією з найскладніших ділянок і наскільки активно противник намагається просуватися в цьому районі?
- Це стосується не лише каналу, а й взагалі всіх ділянок, де ворог може вийти до Часового Яру. Ворог намагається зачепитись за будь-які будівлі. Тому що має перевагу в кількості особового складу.
Але коли ця навала йде полем чи лісом, то яка б кількість людей не була, скільки б техніки не було - артилерія їх просто знищує. А от коли ворог входить в місто і нав'язує вуличні бої, тоді кількісна перевага ворога дає про себе знати. І артилерії по місту працювати вже не так добре. Тому росіяни намагаються зачепитися за що завгодно, аби зайти до Часового Яру.
Читайте: Шольц, здавайся: країни Заходу масово знімають табу на удари по Росії своєю зброєю
У нас завдання - не пускати їх в Часів Яр взагалі. Іноді групи в обхід проривались до Часового Яру, заходили в місто. Але у нас тут велика зупинка, і ходить експрес, як ми жартуємо, на концерти Кобзона. Це вже шоу-бізнес з квитками в один кінець.
І навіть якщо вони просуваються в мікрорайон Канал, то далі природня перешкода - це сам канал Сіверський Донець - Донбас. Зараз там води менше ніж по коліно, але важка техніка його пройти не може. Вона має зупинитися, хоча б щоб висадити десант. І в цей час вона дуже вразлива.
Іноді ворог намагається перетнути канал поруч з містом, але це їм теж не вдається.
- Зараз розгорнулась широка дискусія навколо питання, чи дозволяти Україні бити західною зброєю по окупантах на їхній території. І оглядачі говорять про те, що якби ми мали цей дозвіл, допоки не відкрився Харківський фронт, то ми би не дозволили ворогу відкрити його. Що б змінило, якби ми мали цей дозвіл на напрямку Часового Яру?
- Це насамперед стосується Харківщини, Сумщини і Чернігівщини. Бо коли збирають велике угрупування для вторгнення в Україну, то декілька годин, коли вони вже вийшли з укриттів і готові рушати на територію України - вони є дуже вразливими на своїй території. І якщо в цей час завдати удару, то наступу на Харківщину взагалі б не було.
У нас тут трохи інша ситуація, бо навіть коли ми б'ємо по їх тилу, то це окупована українська земля. Тому нас це взагалі не стосується.
Але якщо по кордонах України на російській території знищувати склади БК, логістику, залізницю - бо вся російська логістика підв'язана під залізницю - то вони покотяться назад. Без своєчасного постачання пального, боєкомплекту, поповнення і відвозу поранених та постачання провіанту воювати неможливо. Тому це дуже важливо і ми з оптимізмом чекаємо, що скоро отримаємо цей дозвіл.
