Упродовж багатьох років незалежності в Україні, як відомо, відбувалося системне знищення оборонно-промислового комплексу: закривалися заводи по виробництву військової техніки та озброєння, розривалися відповідні контракти, бездумно розпродувалися і скорочувалися запаси техніки та боєприпасів. Наслідком цих процесів стала сьогоднішня ситуація, коли Україна опинилася в повній залежності від західних партнерів в постачанні озброєння та фінансової допомоги, які з цим не квапляться. Кожна затримка, як відомо, призводить до втрати територій, населенних пунктів, і саме головне, до загибелі військовослужбовців і мирного населення.
Але, не дивлячись на це, український ОПК поступово оговтується та розвивається. Однак в галузі вітчизняного виробництва засобів тактичної медицини та медичних засобів для фронту відбуваються процеси, які неможливо назвати інакше, як цілеспрямоване знищення деякими чиновниками Міноборони цілого сегменту вітчизняної промисловості.
Війна поставила перед державою багато викликів, одним з яких стало забезпечення Сил Оборони України якісною тактичною медициною. І з цим завданням вдалося частково справитися виключно завдяки волонтерам, які проводять збори коштів і самостійно закуповують та постачають такмед у військо, а також приватним виробникам, які почали виробляти вітчизняні аналоги засобів тактичної медицини, практично з нуля створивши вітчизняну промисловість. Виявилося, що наша країна володіє потужним потенціалом для власного виробництва всіх компонентів індивідуальної аптечки солдата.
Вітчизняна галузь такмеду виробляє цілу низку номенклатури, яка вже давно використовується на фронті, починаючи з більше ніж трьох найменувань кровоспинних турнікетів різних виробників, цілого ряду українських кровоспинних гемостатичних бинтів, назофарингеальних трубок, вироблених в Україні оклюзійних наліпок, бинтів, пластирів, і закінчуючи навіть перев’язувальними бандажами та іншими засобами.
Важливо підкреслити, що йдеться не про одиничні вироби, а про декілька альтернативних варіантів кожного з компонентів. Це дає можливість вибирати оптимальні рішення з врахуванням якості, особистих уподобань медиків та бюджету. Також це стимулює конкуренцію між українськими виробниками, що в свою чергу заставляє постійно покращувати якість товару.
Здатність самостійно забезпечувати себе якісною тактичною медициною - це унікальна можливість, якою володіє далеко не кожна, навіть розвинена країна. Мало того, далеко не кожна країна-член НАТО має власну промисловість тактичної медицини і здатна забезпечити армію медичними засобами, виробленими своїми виробниками.
Українські виробники тактичної медицини зараз динамічно розвиваються, але, на жаль, як нам здається, існує ризик втратити цей унікальний потенціал. І справа ось в чому.
Громадськість неодноразово била на сполох, що Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України, який очолює Оксана Сухорукова, начебто налаштований на те, щоб повністю виключити українських виробників засобів такмеду із процесу закупівель для Збройних Сил України, і обмежитися виключно засобами іноземного виробництва, ховаючи цей намір під риторикою про перехід на стандарти країн НАТО і гарно організованими публічними заходами.
Попри те, що такі повноваження надані цьому департаменту з ухваленням Закону про організацію належного рівня медичного забезпечення Збройних Сил України, але повноважень знищувати вітчизняну галузь такмеду і дискримінувати українських виробників у цьому законі немає і не прописано. Однак Департамент Оксани Сухорукової, а також заступниця міністра оборони України Рустема Умєрова Наталія Калмикова наразі тихою сапою, не створюючи зайвого шуму, прописують державні закупівлі, як нам вважається, виключно під іноземний такмед. І це вже питання не тільки до доцільності і правильності, але й до прозорості таких дій.
Днями міністр оборони України Рустем Умєров, перебуваючи на Азійському саміті з питань безпеки, закликав провідні світові оборонні компанії та технологічних гігантів інвестувати у виробництво зброї в Україні і заявив, що створення потужної військової індустрії є для України питанням національної безпеки. Зі слів міністра оборони, "наш фокус — це виробництво в Україні або залучення українських компаній до співпраці з цими світовими гігантами".
Але, на наш погляд, ці заяви Умєрова дуже розходяться із тим, що роблять підпорядковані йому Департамент охорони здоров’я Міноборони, а також його заступниця Наталія Калмикова, які намагаються знищити українські виробництва засобів такмеду, віддаючи пріоритет закордонним виробникам і позбавляючи вітчизняну галузь виробництва такмеду можливості постачати аналогічну продукцію в Збройні Сили.
Замість того, щоб розвивати і підтримувати виробників засобів тактичної медицини, в військовому відомстві, на нашу думку, ставлять військову медицину в повну залежність від постачань з-за кордону.
А враховуючи, що західні аналоги в середньому в два-три рази дорожчі і українська економіка знаходиться у край важкому стані, виникає питання, чи Міноборони взагалі хоче економно витрачати бюджетні гроші, і чи ставить собі таке завдання?
Що тут говорити, якщо у нас досі значну частину фронтових потреб у аптечках і засобах забезпечують волонтери, по суті, виконуючи ту роботу, яку має робити держава. А чиновники, замість того, щоб виконати свою функцію, думають про те, як прописати норми, щоб втридорога закуповувати іноземні вироби, а не українські.
Міноборони, на жаль, попри красиві слова, не позиціонує себе як захисника української галузі такмеду.
Як показує світовий досвід, власне виробництво стимулює економіку, вітчизняні компанії сплачують податки, з яких фінансується оборона і ті ж самі зарплати чиновників, стимулює інновації та дає можливість українським компаніям конкурувати на світовому ринку.
Враховуючи вже наявні розробки і налагоджені виробництва, Україна могла б взагалі стати одним із світових лідерів у цій галузі. Але, як нам здається, чиновникам це не потрібно.
Міністерство Оборони робить все, щоб Україна під красиві слова про перехід на стандарти країн НАТО, втратила цю унікальну можливість.
