За ініціативою президента США Ліндона Джонсона та міністра оборони Роберта Макнамари, студентам коледжів дозволили отримувати відстрочку. В результаті дефіцит призовників у діючих військах заповнювався вихідцями з бідних верств суспільства та робітничого класу (як добре, що в Україні все навпаки!).
У 1966 році брак кадрів став особливо гостро і Макнамара запустив Проект 100 000, представлений громадськості як закон про «соціальну корекцію». В рамках нього за п'ять років 345 тис. осіб з низьким рівнем IQ та освіти долучилися до ЗСУ, ой, тобто до армії США, здобувши в американському суспільстві неформальну назву «Дебіли Макнамари» (англ. McNamara's Morons).
Незважаючи на те, що багато з цих людей непогано досягли успіху на службі, серед них фіксувалася велика кількість випадків СЗЧ, непокори наказам, нападів на товаришів по службі та інших військових злочинів. Тим не менш, спочатку їм вдалося знизити гостроту кадрового голоду. Тимчасово.
Однак надалі, у зв'язку з втратами на Покровському напрямі, ой, тобто у боях із в’єтконгівцями, їх кількості виявилося недостатньо і функціонери Пентагону, що зневірилися, знову знизили вимоги до призовного контингенту. В результаті в армію ринули карні злочинці, наркомани і психічно хворі, які в середовищі професійних військових не викликали нічого, крім зневаги.
Наприклад, комендант корпусу морської піхоти США Луїс Вілсон, не соромлячись, називав їх «подонками суспільства», а генерал Вільям Вестморленд висловлював свій жах від присутності у військових лавах останніх років в'єтнамської війни цих «нерозумних, злочинних і непідготовлених» людей.
***
Нам слід ввести ЯКІСНІ, а не тільки кількісні показники ефективності роботи ТЦК. Приміром, якщо великий відсоток рекрутів певного ТЦК іде в СЗЧ, або навпаки, отримує службові нагороди — то відповідно і оцінювати таку роботу.
Відтак, додатковий бонус отримають ті підрозділи, у котрий відсоток СЗЧ менший — тоді ТЦК з більшою охотою туди направлятимуть рекрутів.
(Звісно, за СЗЧ питання мають ставитися в першу чергу командирам, але це інша тема)
Джерело: facebook.com/igor.lutsenko
