4 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №13260 щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням в умовах воєнного стану військової частини (СЗЧ) або місця служби. Серед його ініціаторів – Сергій Іонушас, Олександр Завітневич, Федір Веніславський та інші нардепи. По суті документ повертає кримінальне покарання за СЗЧ. “Апостроф” розбирався, наскільки це хороша ідея.
Влітку минулого року Рада схвалила закон, яким звільнила від покарання за перше СЗЧ чи дезертирство. При цьому до 30 серпня діяв спрощений механізм повернення таких військовослужбовців. Так, поки чинні норми ККУ передбачають, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, пов’язане із самовільним залишенням військової частини або місця служби, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо:
- добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини (місця служби) для продовження проходження військової служби;
- командир (начальник) військової частини надав письмову згоду на продовження проходження такою особою військової служби.
Крім того, військовослужбовцям, які пішли в СЗЧ, або дезертирували і військову службу яких було призупинено, поновлюється виплата грошового і продовольчого, речового та інших видів забезпечення.
Проте на практиці виявилось, що військовослужбовці не можуть у повній мірі бути звільненими від кримінальної відповідальності, оскільки не можуть надати до суду письмову згоду командира (начальника) військової частини, так як військовослужбовець вже поновлений на військовій службі та несе її, йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №13260. Його нардепи проголосували у першому читанні 4 вересня.
На думку його ініціаторів, декриміналізація СЗЧ “позитивно вплинула на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин та повністю вичерпала свій функціонал”.
Що пропонує законопроєкт
Основне нововведення законодавчої ініціативи № 13260 – скасування чинної норми Кримінального кодексу України, яка дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності військовослужбовців, що вперше вчинили правопорушення, передбачені статтями 407 (СЗЧ) або 408 КК України (дезертирство).
Крім того, як пояснює керуючий партнер АО "EvrikaLaw", адвокат Андрій Шабельніков, автори законопроєкту пропонують доповнити розділ II “Прикінцеві та перехідні положення” Кримінального кодексу України пунктами:
- військовослужбовці, які до набрання чинності цим законом вперше вчинили правопорушення за статтями 407 або 408 КК України, можуть бути звільнені від відповідальності за правилами, що діяли раніше;
- якщо особа добровільно повернулася до військової частини й прослужила щонайменше три місяці, вона звільняється від кримінальної відповідальності. Цей строк не застосовується, якщо воєнний стан скасовано або особу звільнено зі служби за станом здоров’я.
Тобто легалізуються ті, хто вже скористалися спрощеними процедурами повернення.
Разом з тим, продовжує він, у Кримінальний процесуальний кодекс вносяться зміни, які уточнюють процедуру звільнення від відповідальності (статті 286, 287 і 288) та додається пункт, що
- встановлюватиме обов’язок прокурора чи суду отримувати письмову згоду командира частини на продовження служби;
- вимогу до суду зобов’язати особу прибути до частини протягом 72 годин після звільнення від відповідальності;
- необхідність документального підтвердження повернення та тривалості служби.
Як пояснив співрозмовник видання, оскільки спрощений механізм повернення на службу після СЗЧ вже не діє, тому відповідно до чинних норм КК та КПК України така справа повинна передаватись до суду та розглядатись у встановленому кримінальним законодавством порядку. Адвокат Геннадій Капралов нагадав, що СЗЧ під час воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, дезертирство – до 12 років.
Цікаво, що взимку 2023-го влада вже посилювала відповідальність для військових, зокрема, за СЗЧ, дезертирство, непокору і невиконання бойових наказів. Цю ініціативу підтримав тодішній Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Чому вирішили знову повернутись до жорсткішого покарання за СЗЧ?
Чи дійсно декриміналізація вичерпала себе?
З початку повномасштабного вторгнення станом на липень 2025 року було порушено близько 200 тисяч кримінальних проваджень за СЗЧ і 50 тисяч – за дезертирство (різниця - наявність умислу). Сказати точно, скільки військових пішли в СЗЧ складно, адже не всі подаються в розшук командирами частин. Як повідомив директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов, за 8 місяців дії спрощеного механізму повернення на службу після першого СЗЧ до війська повернулося понад 29 тис. українських військовослужбовців,
Проблема із СЗЧ досі актуальна, кажуть у профільному комітеті Ради. “Нам потрібно якось унормувати, зупинити СЗЧ з точки зору масштабування цієї історії. Депутати прийняли таке рішення за консультаціями з Міністерством оборони і Генеральним штабом”, – пояснив член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
Він також підкреслив, що закон суто повертає ту процедуру, яка була, і не регулює терміни покарання за CЗЧ та дезертирство.
На думку військового експерта Івана Ступака, перед поверненням криміналізації СЗЧ, варто проаналізувати, чому в одних підрозділах більше таких випадків, ніж в інших. “Відповідь на поверхні - ставлення командирів. Якщо командири ставляться до підлеглих, як до м'яса… у хлопців мотивації нуль і одразу з'являється бажання в СЗЧ чкурнути”, – каже він. - Коли немає нормального відношення, плюс побори, на жаль, в нашій армії місцями є. Про це на широкий загал воліють не говорити, але є багато моментів, коли вимагають у наших військових гроші”.
З тим, що проблема пов’язана з адекватністю командування, погоджується і нардеп з профільного комітету. Проте корінь проблеми - психологічна моральна втома. Утім. серед тих, хто йде у СЗЧ є ті, хто просто не хоче служити, певен речник 110 ОМБр Іван Сєкач. У той же час механізм повернення із СЗЧ досі був дієвим інструментом переведення у війську.
“СЗЧ - це був один із способів збереження себе як людини, - пояснює він “Апострофу”. - У нас є певні проблеми з командирами, які не вміють працювати з особовим складом. Які горланять, погрожують. Тобто якщо командир тупий, то була можливість просто зібрати речі, піти в СЗЧ, а потім знайти собі нормального командира, нормальне місце служби, перевестися. Бо, наприклад, коли ти приносиш рапорт про переведення, тобі просто не підписують”.
Чи вдасться вирішити проблему криміналізацією?
Якщо законопроєкт проголосують, кількість випадків СЗЧ зросте, вважає Іван Ступак. “Навіть якщо будуть давати пожиттєві терміни, навіть якщо розстріл будуть давати за СЗЧ, ситуація точно не покращиться… Це не проблема в солдатах, це проблема в командирах. Давайте їх замінювати, аналізувати, в чому причина… У багатьох підрозділах є внутрішній, я називаю так, резерв. Є хлопці, які зростали в цих підрозділах, які адекватні”.
За добровільне повернення на службу не можна карати, певен Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець. “Я в цілому не підтримав законопроєкт № 13260, – заявив омбудсман. - Адже якщо його ухвалять, військовослужбовці під час дії воєнного стану (крім тих, хто на час набуття цим проєктом чинності вже повернувся до частини) будуть позбавлені можливості звільнення від кримінальної відповідальності за добровільне повернення до місця служби”.
Крім заміни командирів, ситуацію можуть покращити чіткі терміни служби та справедлива мобілізація. “Чим більше буде зрозумілості в житті військовослужбовця, тим мотивованішим він буде”, – певен Ступак. – Від ТЦК можна відкупитися. Скільки було негативних прикладів, коли у керівників ТЦК знаходили мільйони доларів готівки. Зрозуміло, що люди не ідіоти… Звісно, воно впливає максимально негативно на військових”.
“Законопроєкт потребує доповнень та доопрацювань, адже така “залежність” військовослужбовців з боку командирів та відсутність конкретно встановленого порядку дій може створювати ризики та зловживання, що негативно впливатиме на становище військовослужбовців”, – зазначає адвокат Андрій Шабельніков.
Документ таки можуть суттєво виправити до другого читання, зауважила членкиня оборонного комітету ВРУ Соломія Бобровська, бо нібито Генеральний штаб, який і виступив з цією ініціативою, вже відмовився від деяких положень.
