Довгограючі перемовини між помічником президента Росії Владиславом Сурковим та спецпредставником Держдепу США Куртом Волкером щодо вирішення конфлікту на Донбасі тривають. Колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко вважає, що певні зрушення в переговорах є і найближчим часом можна очікувати кроків у питанні введення миротворчої місії ООН на Донбас. Про врегулювання конфлікту й тиск на Росію військовий розповів "Апострофу".
Є різні підходи до роботи миротворців. Ми пам’ятаємо, що Сурков і Волкер починали з діаметрально протилежних позицій – із майже трьох десятків пунктів згода була лише щодо трьох. Але справа просунулась, крім того, ми не можемо допустити повторення досвіду Придністров’я, Південної Осетії, й союзники нас у цьому підтримують.
Для того, щоб завести миротворчі сили, потрібно близько року: спочатку має відбутися технічна місія щодо оцінки того, які війська мають бути, скільки це коштує, де їх розмістити і якими повноваженнями наділити. Питання також у тому, як саме організувати адміністрацію на перехідний період. Справжні вибори на підставі нашого законодавства можуть відбутися тільки тоді, коли будуть всі умови для повноцінного виборчого процесу.
Якщо на словах із цим усі погоджуються, значить, це треба реалізовувати. Не можна казати, що це буде, наприклад, за півроку – потрібно, щоб були дотримані всі вимоги українського й міжнародного законодавства, тільки тоді можна говорити про вибори та вирішення політичних питань Мінських угод.
Володимир Путін у своїй державі формує однозначне бачення: все, за що він береться, має давати результати. Але ми бачимо його часто дуже підступну діяльність із позитивним результатом виключно для Кремля. Тож завжди потрібно думати про те, наскільки цей російський позитив може бути таким для України. Швидше за все, буде навпаки.
Але наразі є підстави припускати, що найближчим часом можуть бути здійснені кроки вперед у питанні введення миротворців. Зараз, незважаючи на все внутрішньо- й зовнішньополітичне загострення навколо Росії, обставини складаються так, що відкладати далі це неможливо. Внутрішній російський тиск щодо того, що відбувається на окупованому Донбасі, зростає. Також діють санкції, і що би про них не говорили, вони завдають значної шкоди, ситуація погіршується, тож Росії важливо зрушити з місця.
Читайте також: Путін шукає вихід з Донбасу: є цікаві сигнали
Після справи [російського шпигуна Сергія] Скрипаля, можна сказати, що в діях багатьох країн ми бачили міжнародну єдність у здійсненні тиску на Росію. Україна, безумовно, має використовувати цю ситуацію, щоб вкотре продемонструвати підступність дій російського керівництва та їхні наслідки не лише для себе, а й для потужних європейських держав. Вже визнають вплив Росії на Brexit, на вибори в країнах-членах ЄС, від такого втручання постраждали і Сполучені Штати.
З іншого боку, ми бачимо, що події довкола однієї людини, як це сталося у випадку із Сергієм Скрипалем, тобто спроба знищити аж одного російського шпигуна, спричинили цілу лавину подій. Можливо, це прозвучить дещо цинічно, але смерті десятків тисяч людей, сотень дітей в Україні протягом чотирьох років гібридної війни для багатьох у Європі – лише статистика. Це несправедливо. Те, що сталося зі Скрипалем та його донькою чи з дітьми в Кемерові, ми сприймаємо як трагедію й висловлюємо співчуття. Але хто подумає про 242 українських дитини, про наших громадян, які загинули? Треба робити все можливе для того, щоб це не стало статистикою. Потрібно показувати світові, що роблять Росія та її керівництво.
