Ескалація конфлікту в Азовському морі у вигляді атаки росіян на українські кораблі викликала різку реакцію офіційного Києва, який вирішив піти на оголошення воєнного стану. З відповідною заявою президент Петро Порошенко звернувся до Верховної Ради, яка розгляне її вже 26 листопада. Якими можуть бути наслідки для України в результаті останніх подій, аналізував "Апостроф".
КОНФЛІКТ УКРАЇНИ І РОСІЇ В АЗОВСЬКОМУ МОРЕ: ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ І УСІ ПОДРОБИЦІ
Флоту немає
Ймовірно, одним з найбільш наочних наслідків подій на Азові стала демонстрація того, що за майже п'ять років з початку російської агресії військовий флот в Україні так і не був побудований, незважаючи на численні слова різних топ-чиновників, які стверджували протилежне. Ми виявилися абсолютно нездатними протистояти російському противнику.
Історія із захопленням наших кораблів - жорсткий психологічний удар, який можна порівняти з поразками наших воїнів в боях на Донбасі в 2014-2015 роках. І немає ніяких сумнівів, що пошук винних в цьому провалі - а головну відповідальність, як відомо, несе Головнокомандувач - буде супроводжуватися серйозними чварами на політичному і громадському фронтах.
Військове положення
Рішення про введення воєнного стану, запропоноване секретарем Ради національної безпеки і оборони Олександром Турчиновим і схвалене президентом Петром Порошенком, кардинально змінює обстановку в країні. Неоднозначну реакцію серед експертів викликав і запропонований термін введення воєнного стану - 60 днів. Справа в тому, що, не дивлячись на заяву президента про те, що введення воєнного стану не передбачатиме обмеження конституційних прав і свобод громадян, в разі повноцінного запровадження цього правового режиму мова фактично йтиме про зрив президентських виборів.
Варто зазначити, що виборча кампанія в Україні повинна стартувати з 31 грудня. Якщо ж Верховна Рада проголосує за введення воєнного стану, він триватиме до 26 січня. Таким чином, виборчий процес буде зміщений як мінімум на місяць. За фактом же багато що залежатиме від рішення Верховної Ради, яка повинна буде офіційно призначити вибори президента України. І ніхто толком не знає, наскільки в такому випадку може затягнутися перенесення: ситуація може змінитися в будь-який момент.
Політична криза
Абсолютно очікувано, що у Верховній Раді з'являться ті, хто не захоче йти на воєнний стан - не аргументований належним чином крок з боку влади. Як обґрунтувати введення воєнного стану на всю територію України? Хоча радник президента Юрій Бірюков вже підтвердив у себе на сторінці в Facebook, що мова йтиме про всю країну.
Є тут і суто політичний мотив. Наприклад, Юлія Тимошенко, що є на даний момент лідером президентської гонки, абсолютно не зацікавлена у зміні правил гри. Знайдуться і ті, хто публічно виступить зі звинуваченнями Петра Порошенка в узурпації влади. Аргумент - простий: чому воєнний стан не було оголошено під час Іловайська або Дебальцевого? Чому на цю тему мовчали під час ударів артилерією по Маріуполю? Чи знайдуть соратники глави держави гідні відповіді на ці питання? ..
Економічна криза
Запровадження воєнного стану означає й інший важливий момент: навіть якщо цей обмежувальний режим буде запущений в "урізаному" вигляді, українська економіка і бізнес вкрай болісно відреагують на цю подію. Це стосується зокрема і курсу валют. Можна буде забути і про інвесторів: вони точно не прийдуть в країну з воєнним станом. Більш того, існує небезпека того, що від Києва відвернуться міжнародні донори - зокрема, МВФ. Що в такому разі робитиме Україна - не зовсім зрозуміло.
Радикальні заходи
Військові події подібного роду і гострі дії з боку влади ризикують викликати бурхливу реакцію у розчарованого і розлюченого суспільства. Тим більше, що події в Азовському морі збіглися з масовими мітингами "євроблях", які привели до перекриття цілої низки міжнародних автомобільних доріг в Україні. Підігрівом ситуації користуватимуться й інші сили, багато хто з яких орієнтуються на Росію. Їх завдання буде зводитися до того, щоб зірвати "кришку", і змусити розігрітих українців йти на радикальні заходи...
