Ми думали, що це просто хмари і буде дощ - очевидець "пекельної ночі" у Сєвєродонецьку

Увечері 30 вересня масштабна пожежа, яка впритул наблизилася до Сєвєродонецька, ледь не призвела до катастрофи. Про те, як жителі міста та навколишніх сіл згуртувалися проти стихійного лиха і чому влада не одразу зреагувала на ситуацію - в ефірі Апостроф Live розповіла очевидець пожежі у Сєвєродонецьку, керівник громадської організації "Жінки Луганщини" ОЛЬГА ЛІШИК.

- Що ви знаєте про пожежі, які зараз вирують на Луганщині? Як проходить ліквідація? Можливо, як очевидець, ви маєте щось додати до загальної картини?

- Наразі ви вже маєте офіційну інформацію. Керівництво країни знаходиться в Луганській області, тому я, мабуть, не буду коментувати офіційну інформацію.

Скажу за вчорашній день, коли це все починалося. Вранці я, як очевидець, була впевнена, що то ж просто хмари над містом, і буде йти дощ. Коли я вийшла на вулицю, то зрозуміла, що це дуже потужні пожежі.

Власне, я самостійно виїхала за територію міста і подивилася, наскільки сильними були задимлення зі сторони Попаснянського і Новоайдарського районів. Десь о п’ятій годині вечора вже в місті Сєвєродонецьку була велика задимленість, великий смог, сильний вітер, мабуть, 20 м/с. Дихати було дуже важко.

Читайте: Є три причини пожеж, одна з них - обстріли бойовиків - глава Луганщини

До вечора, десь о шостій годині, ми розуміли, що пожежа наближається до міста. Я одразу набрала своїх знайомих, які мешкають у селищі Бобровому, у селищі Борівському і на територіях, що знаходяться біля міста. Я почула про те, що люди розпочинають евакуацію. Власне, біля них не було пожежників.

У Бобровому ситуацію ускладнювало те, що там в принципі немає світла, газу і води. Там живуть здебільшого літні люди, і мешканці почали рятувати себе самі. Безумовно, я тримала контакт із місцевими рятувальниками та отримала інформацію про те, що вирують потужні пожежі, але сильний вітер не дає вчасно боротися з вогнем. Треба віддати належне нашій поліції, яка одразу розпочала дії з перекриття доріг до цих пожеж і почала брати участь в евакуації людей, що дуже важливо.

Для себе особисто я почала перевіряти інформаційні витоки з офіційних ресурсів Луганщини і, зокрема ВЦА міста Сєвєродонецька. На жаль, о сьомій годині вечора я не знайшла жодної інформації з контактами гарячих телефонів на місцевому сайті. Ця інформація з’явилася завдяки, мабуть, наполегливості мешканців десь о дев’ятій годині вечора. Але я точно знаю, що місцеві готували дві школи для евакуйованих, де наразі перебувають більше 120 осіб. Це школи №8 та №11.

Я постійно проживаю у Сєвєродонецьку, але таких пожеж не пам’ятаю за все своє життя. Десь об одинадцятій вечора я особисто споглядала, як пожежа дісталася до міста Сєвєродонецька, вона була в місті – через дорогу. Дуже небезпечно було споглядати, коли ця відкрита пожежа була біля газозаправної станції. Дякувати Богу, пожежники одразу загасили полум’я, але той вітер, який ми вчора мали, був досить небезпечним.

- Тобто самоевакуйовані люди з власної ініціативи розмістилися в приміщенні школи?

- Ні, школи №8 і 11 були визначені місцевою владою, туди почали евакуювати людей. Направлялися автобуси до селищ, там уже підключилися голови сільрад, і почали подворовий обхід. Люди не хотіли їхати зі своїх місць, бо там тварини. До речі, люди розпочали розпуск свійських тварин, бо треба було рятувати якимось чином свої будинки. На жаль, багато будинків втрачено.

- Зараз якась допомога надходить?

- Зараз працює оперативна лінія, але, на жаль, це єдиний номер, і багато людей просто не можуть туди додзвонитися. Дякуючи волонтерам, волонтерським організаціям, зокрема і "Восток СОС", нашим місцевим мешканцям, які і в минулу пожежу допомагали, допомога надходить з різних джерел. Люди несуть теплі речі, одежу, працюють міжнародні організації. Ситуація вже більш-менш контрольована і люди допомагають один одному.