Ситуація навколо Києво-Печерської лаври загострилася. Законні дії Міністерства культури та інформаційної політики України щодо повернення у власність держави об'єктів та споруд, які перебували в оренді біля чоловічого монастиря Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП), зустрічають опір з боку деяких парафіян, які спеціально приїхали заради цього до Києва. Коли святиня українського православ'я остаточно вийде з-під контролю "русского міра" - з'ясовував "Апостроф".
Робота на публіку
30 червня завершила роботу комісія Міністерства культури з прийому-передачі майна Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" державі. Вивчивши технічний стан усіх приміщень, комісія передала усі складені акти комісії самого заповідника. Яка, власне, має тепер опечатати споруди, які не використовуються ченцями та парафіянами з релігійною метою. Ті будівлі, які справді необхідні – власне церкви, печери, келії та трапезні, ніхто не закриватиме.
Дивіться: У Лаврі знайшли портрети російського імператора Миколи II та його дружини: фото та відео
Комісія заповідника розпочала роботу 4 липня, але зіткнулася з низкою проблем. Членам комісії не віддавали ключі та заважали працювати. Рано-вранці 6 липня комісія за допомогою правоохоронців таки змогла опломбувати кілька споруд. Та це супроводжувалося сутичками з парафіянами, які явно працювали "на картинку": щоб журналісти зафіксували нібито порушення прав віруючих.
Ранкові провокації
О 10 ранку біля входу до Лаври – потужне поліцейське оточення, поруч прихожани УПЦ МП беруть участь у молебні. Вони планували зробити це на території монастиря (зокрема, біля входу до ближніх печер), але туди пускатимуть лише з 11. Загалом графік роботи Лаври змінили: раніше територія монастиря була відкрита з 5 ранку до 8 вечора, тепер розклад – з 9:00 до 18:00, щоб уникнути зайвих провокацій. Але оскільки 6 липня провокація була особливо потужною, парафіян вирішили запускати з 11:00.
"Але зараз усередині, крім ченців, є близько ста парафіян. Вони приїхали з дітьми десь тиждень тому, оселилися на території Лаври: там є три готельні корпуси", – розповідає "Апострофу" молодий священик Ілля, що приїхав до Києва з Тернопільської області.
Поруч із молебнем ведуться дебати на тему, хто тут правий, а хто ні. Киянин Віталій намагається довести молодій парафіянці, що "русскому міру" та московській церкві у Києві та в Україні робити нічого. Вона каже, що "не все так однозначно" і взагалі їй треба потрапити до Лаври прямо зараз, бо вона хоче попити води з джерела.
З 11:00 поліція починає пропускати до Лаври за документами парафіян та всіх бажаючих, зробивши один коридор. Але кілька чоловіків середнього віку нагнітають обстановку, розповідаючи, що вони тут зараз живуть, і не можуть чекати, доки буде їхня черга.
Ще два місяці роботи
Згідно з рішенням комісії Міністерства культури, у власність держави має бути повернено 79 об'єктів. Близько сорока з них – це пам'ятки культури, решта будівель – самобудови, торгові точки та різні підсобні приміщення.
"На даний момент опломбовані 69-й, 70-й і 71-й корпуси Нижньої лаври. Перший об'єкт, в якому знаходилися келії, перетворено на майстерні, причому пожежонебезпечні. 70-й корпус був резиденцією предстоятеля УПЦ МП Онуфрія (там до речі при вході висить портрет Миколи II), він ще з березня порожній. А в 71-му корпусі зараз торгова точка, де продають зокрема й товари з росії. Щодо цих об'єктів ухвалимо рішення - як використовувати їх далі. І з'ясовуватимемо, на на якій підставі, деякі люди зараз мешкають на території заповідника", – розповідає "Апострофу" керівник Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Читайте: УПЦ МП програла суд Лаврі: ченцям повідомили дату "дедлайну" для виселення
За його словами, решта об'єктів монастиря повертатиметься у власність держави в міру роботи комісії заповідника.
"Ми не можемо взяти під контроль усі об'єкти одночасно. Це вимагає багато ресурсів, витратних матеріалів. Міняти замки, лічильники… Я думаю, що протягом найближчих двох місяців ми повернемо всі приміщення, де не мешкають ченці. Обмеження по роботі монастиря, з 9:00 до 18:00, діятимуть до закінчення роботи комісії", - пояснив директор заповідника.
Щодо перешкоджання роботі комісії з боку деяких віруючих, то вже зараз вживаються заходи судового характеру.
"До Господарського суду міста Києва вже подано позов заповідника – "Зобов'язати Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру (чоловічий монастир) усунути перешкоди Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" у користуванні майном, переданим відповідно до договору №202, який був розірваний 29 березня 2023 року". Усі матеріали комісії Міністерства культури (акти, звіти) долучені до матеріалів справи як докази перешкоди заповіднику з боку представників монастиря. Впевнена, суд ухвалить рішення негайно. Справедливе та зважене", - каже "Апострофу" директор департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар'яна Томин.
Та що ж робити з деякими так званими віруючими, які продовжують перешкоджати поверненню державі раніше орендованих УПЦ МП будівель Києво-Печерської лаври? На думку релігієзнавця Ігоря Козловського, ніхто їх за руки-ноги не тягатиме.
"Ті люди, які заважають роботі комісії – це не ченці (80% підтримують дії держави). Це приїхали явно зі сторони, з різних парафій. Щоб картинку зробити – мовляв, дивіться, які гоніння на церкву. Керівництво монастиря розуміє, що є певні судові норми, і як суд вирішить, так і буде. А витягувати парафіян за ноги у процесі повернення державі об'єктів, ніхто, звичайно, не стане", – говорить у розмові з "Апострофом" Ігор Козловський.
Але, так чи інакше, для повної передачі будівель та споруд монастиря державі потрібно щонайменше два місяці. Хоча як каже директор заповідника Максим Остапенко, "давайте не загадувати щодо термінів".
Дивіться: "Я вже Тесла, а не Мерседес": митрополит Павло на суді поскаржився на електронний браслет, відео