Минув місяць відтоді, як Київ сколихнув скандал навколо нового приміщення Театру на Подолі, яке, на думку багатьох, псує історичний вигляд Андріївського узвозу. Поки заряд обурення в суспільстві був ще сильний, влада столиці клятвено обіцяла обговорити, скорегувати зовнішній вигляд будівлі з урахуванням думки жителів міста і не вводити його в експлуатацію, поки не буде консенсусу. Електронна петиція на сайті Київради з вимогою знести фасад будівлі Театру на Подолі напередодні набрала необхідні 10 тисяч голосів, однак тепер, здається, в КМДА вже не такі рішучі в намірі виконати обіцяне.
У вівторок, 27 грудня, при Департаменті містобудування КМДА відбулося громадське обговорення проекту, з якого представники цієї самої громадськості демонстраційно пішли. До цього активісти встигли зустрітися із заступником голови КМДА Олександром Спасибком. За словами активістки ОЛЕНИ ЄСКІНОЇ, яка була на цій зустрічі, чиновники повідомили їх, що не знаходять законних приводів для зупинки робіт з реконструкції театру. В інтерв'ю для "Апострофу" громадський діяч розповіла, як пройшли публічні слухання та як активісти далі боротимуться за Андріївський.
- У вівторок було громадське обговорення долі будівлі Театру на Подолі, на якому ви були присутні. Розкажіть, як воно пройшло?
- Справа в тому, що в нас з іншими активістами була зустріч з паном Спасибком і всім Департаментом містобудування, яка відбулася саме напередодні цих так званих обговорень. Ми висунули свої вимоги, з якими неодноразово зверталися письмово, і нам повідомили, що ніякої зупинки будівельних робіт на об'єкті не відбудеться, оскільки вони не бачать порушення законодавства, незважаючи на те, що ми у своїх зверненнях на них вказали. Також вони сказали, що, незважаючи на петицію, яка набрала 10 тисяч голосів, ніхто не те що не буде зносити будівлю, а й навіть припиняти роботи. Мовляв, це неможливо.
Вони вирішили провести так звані публічні обговорення без жодного статусу, створити робочу групу, причому принцип створення цієї робочої групи має бути дуже специфічним, туди мають увійти по одній людині з іншою позицією. Я на обговореннях запитала в Анни Бондар (заступник директора Департаменту містобудування КМДА, - "Апостроф"), за якою методикою це робиться, адже це зовсім не схоже на SWOT-аналіз. Вона сказала, що це здоровий глузд, і, власне, методика називається "здоровий глузд".
Ця робоча група, яку вони збираються зробити, дасть у результаті своєї роботи якісь рекомендації пану Віталію Кличку. Зрозуміло, що це лише рекомендації. І поки ця робоча група буде працювати, припиняти роботи ніхто не буде. Будівлю театру введуть в експлуатацію, а потім громаді оголосять, що коштів для знесення частини об'єкта немає або приведення будівлі у відповідність з чинним законодавством не передбачено. А коли театр вже в'їде, почне користуватися будинком, зрозуміло, що ніхто нічого не зупинить.
Йдеться про театр, розрахований на 354 глядацькі місця плюс 160 робочих місць. У нас більше 500 людей будуть перебувати у приміщенні, яке збудоване з порушенням державних будівельних норм, у тому числі вимог пожежної безпеки. У разі якщо, не дай Боже, щось трапиться, хто за це відповідатиме? Я вже не кажу про порушення чинного пам'яткоохоронного законодавства, причому грубого порушення, оскільки на території заповідника "Стародавній Київ", на території комплексної пам'ятки містобудування "Замкова гора – Андріївський узвіз", на якій розташований театр, не може йтися про якесь подібне будівництво. Загалом будівництво чогось там заборонене, може бути тільки реставрація. І те, що вони тепер роблять, - це просто плювок в обличчя киян.
- Скажіть, будь ласка, в чому саме полягають ваші вимоги, які ви озвучували?
- Ми вимагаємо насамперед негайно припинити будь-які роботи на об'єкті. Потім здійснити комплексне службове розслідування, для того щоб виявити, які чиновники порушили чинне законодавство, і притягнути їх до відповідальності. І, звичайно, ми вимагаємо приведення цієї будівлі у відповідність до вимог пам'яткоохоронного законодавства, державних будівельних норм тощо. Ми повинні перейти в правову площину, а не обговорювати, кому подобається ця архітектура, а кому вона не подобається. Йдеться про кричуще порушення чинного законодавства. І Департамент містобудування, який і є порушником, наразі намагається бути арбітром у влаштованому ним самим, іншими підрозділами Київської адміністрації та Міністерством культури конфлікті між сторонами. І, звичайно, чиновники в будь-якій правовій державі за це повинні відповідати, а в нас вони замість того, щоб бути відповідальними, влаштовують якісь громадські обговорення та розглядають порушення закону з самими собою, намагаються просто заговорити проблему і прикрити якимись результатами обговорень свою протиправну діяльність.
Ми впевнені, що будь-які порушення законодавства повинні в правовій державі обговорюватися виключно правоохоронними органами. Чиновників треба притягнути до відповідальності. Відповідну заяву ми направили в правоохоронні органи. І виносити на громадське обговорення порушення законодавства теж є складовою злочину. Ми повинні припинити таку порочну практику, оскільки київська влада не захотіла йти на діалог, а діалог можливий тільки у випадку припинення будівництва до моменту з'ясування ситуації, встановлення порушників. Вони відмовилися від цього, і, звичайно, обурена громада залишила зал. Те, що там відбувалося, не можна описати словами. Грубе порушення прав киян і тотальне нехтування громадською думкою – те саме, що відбувалося в часи Януковича і Попова. Нічого, по суті, не змінилося. Як казала Діана Попова (директор Департаменту культури КМДА, - "Апостроф"), у неї склався стійкий імунітет до громадської думки протягом двох з половиною років.
Ось таким чином тепер влада ставиться до тих болючих проблем, які турбують киян. Загроза на Андріївському узвозі є просто колосальною, не тільки тому що будівля спотворює історичну середу найулюбленішої вулиці киян, а справа в тому, що це дуже хороший приклад для наслідування для інших забудовників, у тому числі Ахметова, якому ми не дали збудувати нічого в 2012 році, та інших, які намагаються побудувати багатоповерховий готель або житловий комплекс за адресою Андріївський узвіз, 14-16. Викликає стурбованість і будівництво за Замком Річарда двох котеджів з підземним паркінгом, що заборонено законодавством. Мінкульт дав дозвіл на це будівництво. Як таке сталося? Нікому невідомо. Тому ми повинні комплексно розібратися з усіма порушеннями чинного законодавства. Як на Андріївському узвозі, так і в інших місцях на території Києва.
Новий фасад Київського драматичного театру на Подолі
- Ви сказали, що подали заяву в правоохоронні органи щодо будівництва театру. Куди саме?
- Я подавала заяву в поліцію і прокуратуру.
- Мер Києва Віталій Кличко, щойно розгорілися суперечки щодо нового театру, заявив, що будівлю не введуть в експлуатацію, поки не буде згоди киян. Тепер ви говорите, що київська влада все одно збирається вводити її в експлуатацію. Чи відома вам в загальному позиція мера з цього питання. Вона вже змінилася?
- Особисто я дуже сподіваюся на Віталія Кличка, тому що він може якось вирішити цю ситуацію. У багатьох ситуаціях він своїм політичним рішенням не допускав зневаги як громадською думкою, так і законодавством. Завдяки його позиції ми могли врятувати багато об'єктів, зокрема нещодавно на Павлівській, 7-9 ми припинили незаконні будівельні роботи. Історичний будинок без документів забудовник встиг зруйнувати, але ми наполягатимемо на тому, щоб він за власний рахунок відновив знесений будинок, тому що багатоповерхівку ми йому там побудувати не дамо. Саме позиція Віталія Кличка була вирішальною в цьому конфлікті, тому ми сподіваємося, що і в ситуацію на Андріївському узвозі він втрутиться. Просто він не отримує, я так розумію, всієї інформації про те, що відбувається. Звичайно, я вимагатиму особисту зустріч. Але в КМДА вже створили якусь робочу групу, коли громадськість вже покинула зал слухань (там залишилися співробітники Департаменту, співробітники театру, їхні прихильники тощо), і вони одразу її збиралися створити; то вони нам сказали, що ніхто ні зносити, ні коригувати фасад не буде.
- Наскільки я розумію, тут є велика проблема. Автор петиції, яка зібрала необхідні підписи, пропонує знести фасад. Але ж справа не тільки у фасаді, вся споруда дуже громіздка. Отже, треба її зносити повністю?
- Частково демонтувати. Звичайно, іншого шляху ми не бачимо.
- Але ж на це потрібні великі гроші.
- Звичайно, на це потрібні великі гроші. Тому ми просимо сьогодні призупинити роботи, для того щоб даремно не витрачати кошти мецената, оскільки жоден меценат після цього не буде зв'язуватися з київською і державною владою, якщо вони допускають витрачання коштів на очевидно що протиправний проект. Тут треба ще розібратися, куди поділися кошти з бюджету, які були попередньо витрачені на будівлю театру, оскільки попередню будівлю театру вже майже побудували. Коробка вже стояла. Залишалися внутрішні роботи, а також оздоблення зовнішнього фасаду, але чомусь якимось дивом накрили цей будинок, а потім з'явилося ось таке. Оскільки проект не був вивішений на табличці, суспільство навіть не здогадувалося, що там відбувається.
- Автор проекту з реконструкції Театру на Подолі Олег Дроздов в інтерв'ю нашому виданню розповів, що коли він брався за цей проект, він оцінив, скільки грошей і часу вже було витрачено на таке будівництво. Хоча він визнав, що якби там взагалі нічого не починали будувати, то він би рекомендував не зводити театр на Андріївському узвозі, тому що театр не може мати інший вигляд, адже він має свою інфраструктуру, колосники тощо. Втім, він це все зважив і вирішив, що з його боку суспільно правильним буде добудувати цей будинок. Що ви думаєте з цього приводу?
- Я думаю, що жоден архітектор, жоден чиновник і жоден театр не мають права вирішувати за киян, що і де будувати. Тільки кияни як господарі власного міста повинні приймати відповідні рішення. І повинен діяти закон. І якщо в законі прописано, що не може будівля на 500 осіб розміщуватися в місці, не забезпеченому відповідною інфраструктурою, то цього робити не можна! Скільки театрів розміщено на Андріївському узвозі та нормально себе почувають. Якщо ви хочете велику будівлю – будь ласка, на Подолі, в будь-якому місці, але не на Андріївському узвозі. Амбіції і архітектора, і театру зашкалюють, вони знехтували громадською думкою і вирішили їх реалізувати завдяки створенню такого чудовиська на Андріївському, яке в кожного туриста, нога якого ступає на Андріївський узвіз, викликає запитання: "А що це таке?" Зрозуміло, що це додаткова реклама як для проекту, так і для театру, але не за рахунок спотворення найулюбленішої вулиці киян, яку нам вдалося зберегти майже в такому стані, в якому вона була сто років тому. Ви думаєте, що ми тепер допустимо цей театр? Ми зробимо все можливе і неможливе для того, щоб добитися того, щоб його привели у відповідність з чинним законодавством. Інакше кияни в Києві вже нічого не вирішують.
- От ви кажете, що мають вирішувати кияни, але є інша частина киян, які захищають цю будівлю. Повинен бути дійсно якийсь діалог.
- Ні, справа в тому, що коли питання стосується порушення закону, тут вже не йдеться про діалог "подобається – не подобається". Я кажу про необхідність проведення громадських обговорень ще до моменту будівництва, що було прописано, до речі, в містобудівних вимогах та обмеженнях, які були надані забудовнику. Цього не було зроблено. Наразі київська влада, ті, хто порушував закон, хочуть перевести це питання в площину "подобається – не подобається" і стравити одних киян з іншими, а потім урегулювати конфлікт, які самі створили, порушивши чинне законодавство. Порушниками законодавства є насамперед чиновники.
- Але ви теж апелюєте до категорії "подобається – не подобається".
- Ні, я не апелюю. Я кажу, що ця будівля спотворює історичне середовище і так далі і так далі. А це записано в законі України про охорону культурної спадщини: де можна будувати, де не можна будувати, що можна будувати на території заповідника і комплексної пам'ятки національного значення. На його території взагалі нічого не можна будувати. Можна лише реставрувати.
- Мені здається, що обговорення театру на Подолі стало безпрецедентним. Принаймні останнім часом жодне будівництво не викликало такої реакції киян. Як ви вважаєте, чому так сталося?
- А ви пам'ятаєте, якою була реакція, коли на Андріївському узвозі "Еста-Холдинг" зніс фабрику "Юність" і збирався будувати там торгово-офісний центр? Вийшла купа киян, був влаштований величезний мітинг, навіть не один. Під час першого мітингу, до речі, коли випустили міліцію, яка не давала киянам проходити до офісу Ахметова, я зробила зауваження полковнику міліції, він мене штовхнув, і я отримала черепно-мозкову травму, і це досі не розслідували. Однак всі наші дії зупинили тоді будівництво торгово-офісного центру. Навіть Ахметов зупинився. Ця вулиця дуже дорога багатьом поколінням киян і не тільки киян, тому, звичайно, виникає таке обурення. І, можливо, навіть не тільки тим, що побудували таке каліцтво, а ще й ставленням влади до киян, яке не змінилося з часів Черновецького, Попова, Януковича, коли до думки киян ніхто не прислухається, коли такі обговорення роблять постфактум, вже після того, як продемонстрували побудований театр. Кияни не люблять, коли так нехтують їхніми почуттями, тому, звичайно, виник величезний скандал. І цей конфлікт буде далі прогресувати, тому що, на жаль, ніхто нічого не зрозумів.
- Перший тиждень після того, як кияни побачили будівлю театру, були дуже жваві суперечки, але тепер вже, як мені здається, не так часто обговорюють цю тему. Як вважаєте, чи вистачить громадського запалу, щоб відстояти власну позицію?
- Ну, як це тепер не обговорюють? Обговорюють.
- Але вже не так активно.
- Можна було прийти на містобудівну раду і подивитися, яка кількість обурених киян там була присутні. Причому величезна кількість обурених архітекторів. Першими почали кричати саме архітектори. Було дуже багато архітекторів, які займаються сучасною архітектурою, вони бояться, що через такі об'єкти, які розміщуються на Андріївському узвозі, ставлення до сучасної архітектури буде все гіршим і гіршим. Це величезний резонанс. Можливо, тепер просто новорічні свята, але після того, як вони закінчаться, я думаю, що кияни консолідують свої зусилля, тому що в нас тверда позиція.
- Скажіть, як ви оцінюєте роботу нового головного архітектора Києва Олександра Свистунова?
- Я оцінюю роботу виключно за результатом. Він був виконуючим обов'язки, а на посаді головного архітектора він перебуває з листопада цього року, тобто майже два місяці. Тому його роботу ми будемо оцінювати вже за конкретними результатами. Я думаю, що два місяці – це ще дуже мало, щоб зробити якісь висновки. Я не люблю робити передчасні висновки, я завжди даю можливість людині якимось чином себе проявити. Але я хочу сказати, що його ставлення до вирішення цієї конфліктної ситуації, яка була в тому числі коли він працював виконуючим обов'язки, і його зусилля для вирішення цього конфлікту теж будуть мати для суспільства значення.
- Що ви будете робити, якщо влада ніяк не відреагує на ваші вимоги?
- Ми будемо використовувати всі заходи впливу згідно з чинним законодавством, працювати як в юридичній площині, так і використовуючи своє право на мирний протест. Як ми вже бачимо, реакцію влади можна отримати тільки на те, що має величезний суспільний резонанс, тому ми просуватимемося в цьому напрямі, влаштовувати акції, привертати увагу до цієї проблеми, в тому числі світового співтовариства. До речі, мене дуже зворушив Андріївський узвіз з імбирного печива, який побудувала до новорічних свят своїми руками сім'я американських дипломатів Кент. Ви не бачили?
- Так, бачила на вашій сторінці у Facebook.
- На цьому Андріївському узвозі не було місця для цього новоявленого чудовиська. Це ж як іноземці, дипломати люблять Київ, що вони власними руками зробили таку красу! І цього дуже не вистачає нашим чиновникам. Київ треба просто любити, тоді не будуть спадати на думку ідеї щодо його спотворювання таким чином.
Андріївський спуск з імбирних пряників, зроблений сім'єю американських дипломатів Кент. Фото: facebook.com/olena.yeskina
