"Апостроф" продовжує стежити за тим, як українські чиновники "оберігають" культурну спадщину України. Наш фотограф Олександр Гончаров зафіксував стан трьох пам'яток архітектури, пов'язаних з медициною. Цього разу у фокус потрапила лікарня на Рейтарській, амбулаторія на Парковій та Бактеріологічний інститут. Фотографії прекрасно демонструють сучасні тренди збереження культурної спадщини в Києві - кинуті напризволяще розкішні будівлі, які розвалюються просто на очах.
Бактеріологічний інститут
Взяти, до прикладу, будівлю Бактеріологічного інституту, яка була побудована за проектом інженера Іванова в 1896 році. Тоді, як і зараз, в світі вирували епідемії, і в Києві виникла необхідність в створенні інституту. Примітно, що будівля була зведена не за бюджетні гроші, а за рахунок пожертвувань Лазаря Бродського, Олександра Терещенка та інших київських меценатів. Будову звели за рекордні для того часу 6 місяців, що доволі швидко і для теперешніх темпів будівництва.
Читайте також: На руїнах індустріальної епохи: як вмирає промислова архітектура Києва
Важливо відзначити, що незважаючи на брак часу, будівля вийшла неймовірно красивою як всередині, так і зовні. Фасад будівлі прикрашений декоративними фронтонами, пілястрами, архівольтами та маскаронами. Зараз будівля знаходиться на території компанії "Біофарма". Майбутнє пам'ятника архітектури наразі невідомо, але поки що загальні тенденції вказують на єдину можливу перспективу - храм науки буде знищено.
Лікарня швидкої допомоги
Будівля Товариства швидкої допомоги на Рейтарській 22 була побудована о 1912-1914 роках за проектом київських архітекторів Йосифа Зецкера та Дмитра Торова. За часів СРСР тут розташовувалася станція швидкої допомоги, приміщення МОЗ та хірургічне відділення. На фотографіях, знятих з дрона, можна побачити вікна операційної на третьому поверсі, де в 1955 році Микола Амосов вперше в СРСР використовував загальний наркоз під час операції на серці.
Фасад будівлі вдало поєднує в собі стилі неоренесансу та готики, від деталей фасаду складно відірвати погляд. Два симетричних ризаліта надають будівлі особливого шарму, формуючи у будівлі урочистий вигляд. Сьогодні будівля належить державі і чиновники роками обіцяють провести її реставрацію, але, як кажуть віз і нині там. Чи варто казати про те, що кожен новий день порожніх обіцянок наближає час знищення видатного пам'ятника архітектури.
Лікарня для хронічно хворих дітей
Лікарня була побудована в 1903 році на пожертви. Найбільшу суму для будівництва вклав підприємець Лазар Бродський, який очолив будівельну комісію товариства. Лікування тут здійснювалося також на пожертви меценатів. Перший корпус лікарні виконаний в модерновому та ренесансному стилі. Фасад прикрашають дві пірамідальні вежі, пілястри та розвинений карниз. У 1910 році був побудований другий корпус будівлі. З лицьової частини будівлі корпус прикрашений ризалітами та цегляним декором, також в ньому проглядаються готичні мотиви.
Зараз будівля належить Державному управлінню справами, де журналісту "Апострофа" підтвердили, що будівля знаходиться на їх балансі, а також попередили, що будівля є режимним об'єктом. Що ж це за режимний об'єкт такий з розбитими шибками у вікнах та без нормальної огорожі навколо? Звичайно, в таку теорію можна повірити, враховуючи стратегічне розташування будівлі. Хоча можливо чиновники просто посоромилися незадовільного стану пам'ятки архітектури.
Дивлячись на те, як в центрі столиці багато років пустують та руйнуються пам'ятки архітектури, які влада взяла на себе зобов'язання оберігати, стає сумно. Для туристів і жителів мегаполісу такі пам'ятники повинні бути обличчям Києва, обличчям європейської столиці, які демонструють культуру країни. Але поки що стан кращих будинків Києва може свідчити про розруху та неефективність управління, яка призводить до збитків. Адже такі будинки можуть і повинні поповнювати бюджет за рахунок оренди та залучення туристів. Декларуючи європейські цінності, політики забувають, що Європа це не лише політико-економічний союз, а й спосіб життя, в якому культура має колосальне значення.