Цієї осені кияни знову будуть обирати мера столиці. Чинний глава міста Віталій Кличко займає це крісло вже сьомий рік і напевно знову виграє. Однак перемога ця буде швидше всупереч, ніж завдяки його "досягненням". Якби на вибори висунувся хоча б один гідний супротивник з реальним планом порятунку міста, то восени в Києві з'явився новий мер.
Провал метро
У вівторок, 8 вересня, все соцмережі були забиті відео з натовпами людей, які не могли потрапити в метро через збій системи оплати проїзду. Було багато обурення, але для киян така ситуація - цілком звичайна справа. Всі знають, що ситуація з "підземкою" в Києві - це кошмар. Починаючи від закритих на піврічний ремонт ескалаторів в центрі міста і закінчуючи дикої нестачею нових станцій.
У цьому плані, до речі, Кличко поставив своєрідний "рекорд". Він став першим мером Києва за всю історію, який не відкрив жодної нової станції. Трохи поправити ситуацію мають на початку 2021 року, якщо на той час добудують ще дві нові станції - на Виноградарі та Проспекті Перемоги. Для цього "досягнення" Кличку знадобиться шість з половиною років.
У Москві за цей час побудували більше двох десятків станцій, Мінськ відкрив чотири станції в один день і за п'ять років планує добудувати ще з десяток. Баку, Париж, Берлін і Варшава - всі вони розвивають метро "стаханівськими" темпами, намагаючись встигнути за зростанням житлових районів.
Хоча в плані темпу забудови Київ їм нітрохи не поступається. Багато в чому завдяки теплим відносинам мера з забудовниками, нові райони в столиці з'являються швидше, ніж дехто вимовляє слово "діджіталізація". Чи думає хтось про те, що ці райони теж потребують "підземки"? Чи хтось піклується, щоб спочатку в них була побудована інфраструктура (школи, дитячі садки, лікарні, парковки і багато іншого), а вже потім десятки висоток "Київміськбуду", "Інтергалу" та інших компаній, які перетворюють Київ на суцільний "спальник"? Чи хвилює когось збереження "зелених" зон? Так, хвилює, але явно не Кличка та його друзів-забудовників.
"Перший провал - це відсутність системної роботи з підтримання Києва в порядку. Абсолютно не вирішено питання громадського транспорту, якість рухомого складу огидна. Зупинки - в жахливому стані, все ще немає їхнього позначення. Це - провал. За минулі шість років не зроблено нічого", - сказав в коментарі "Апострофу" директор громадської організації "Центр проектних досліджень "Рівень життя" Ігор Ляшенко.
"Екологія огидна, місто брудне, досі не налагоджена утилізація сміття, проблеми з єдиним сміттєвим заводом. За шість років можна було побудувати вже два-три таких", - додав Ляшенко.
До слова, як розповіли "Апострофу" джерела в будівельному бізнесі, у Київ неодноразово намагалися зайти міжнародні інвестори, аби побудувати новий сміттєспалювальний завод замість застарілої "Енергії", яка пихкає на Позняках, регулярно змушуючи жителів закривати вікна через сморід. "Один із заступників голови КМДА блокує всі спроби. Справа в тому, що на цій історії нагрівають руки "господарі" Києва. Значна частина сміття не спалюється на "Енергії", а відправляється на напівлегальні полігони. Таким чином "економлять" близько 300 мільйонів гривень в рік, які розходяться по кишенях чиновників різних рівнів", - розповів нашому виданню власник однієї будівельної компанії.
Мости в столиці чекає катастрофа
Падіння "втомленого" моста на Шулявці - дрібниця в порівнянні з тією катастрофою, яка може трапитися в разі краху моста Патона. І це цілком реальний сценарій: за всі 66 років існування одну з головних транспортних артерій Києва жодного разу не ремонтували.
Термін експлуатації моста давно закінчився. У 2019 обстеження показали, що метал нижнього пояса моста, який має товщину 14 мм, зменшився до 7, а в деяких місцях до 5 мм. Тобто часу залишилося зовсім нічого.
Є проблеми і з іншими об'єктами. Як розповів "Апострофу" екс-радник Кличка Максим Бахматов, під загрозою перебувають міст Метро і Південний. А взагалі в столиці - 70 мостових переходів, які потрібно терміново ремонтувати.
"Ви повинні розуміти, що за 70 років не робили капітальний ремонт моста Патона. Ніколи не робили капітальний ремонт мосту Метро. А Південний міст був розрахований на максимум 20 тисяч авто на добу, а зараз по ньому проїжджають 120 тисяч авто. Також Південний міст розрахований на вантажоперевезення 6-10 тонн, а їздять фури 40 тонн плюс. Тут все просто. Це проблеми національного рівня, які повинні вирішувати, як місцеві депутати, так і нардепи", - сказав Бахматов.
При цьому Кличко розводить руками, кажучи, що на ремонт всіх мостів не вистачило б грошей навіть якби бюджет міста був в 60 млрд доларів. Однак, як стало відомо "Апострофу", існує цілих п'ять проектів з реконструкції того ж моста Патона.
Один з них належить самому Інституту електрозварювання імені Патона, є також пропозиція від Китаю, давно припадає пилом російський проект і ще два вітчизняних. Деякі з них передбачають повне закриття об'єкта на кілька років і вимагають близько п'яти мільярдів гривень видатків. Зрозуміло, що це не тільки дорого, але і створить величезні проблеми з рухом по всьому Києву.
Однак є серед них пропозиція з витратами практично в два рази нижче і лише частковим закриттям мосту. Чому його не розглядають? За нашою інформацією, компанія, яка зробила пропозицію, не бажає "ділитися" з потрібними людьми в КМДА, тому тендер не проводять.
На ремонт грошей немає, але на піар знайдуться
Хтось може кивнути на те, що всі роки правління Кличка країна перебувала в перманентній кризі і з наповненням міського бюджету були проблеми. Так, з грошима не все добре, проте чомусь на будівництво нових мостів гроші все ж знайшлися.
Міст Кличка, який з'єднав парк "Володимирська гірка" з Аркою дружби народів, обійшовся місту в 400 млн гривень (на сам міст пішло приблизно 275 млн гривень). Так, вийшло красиво: тепер кияни можуть там гуляти, а мер бігати вранці і навіть матюкати неслухняних руферів, але він точно був так необхідний місту саме зараз?
"Такий міст міг бути побудований, але інша справа, що це не першочергове завдання, яке є в Києві. Я б не ставив це Кличку в провину, просто гроші можна було витратити ефективніше. На мій погляд, неефективно витрачені гроші - це велика проблема. У тому числі маю на увазі і корупційну складову", - сказав Ляшенко.
Скляний міст
Ремонт багатостраждального Шулявського моста обійшовся місту в мільярд гривень, хоча початковий кошторис був в півтора рази нижче. Можливо якби його реконструкцією займалася не фірма скандально відомого забудовника Максима Микитася, то київський бюджет заощадив би кілька сотень мільйонів гривень. Але це нікому не цікаво...
Ще одна біль - епопея з будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту, на який витратили вже 6 млрд гривень (а всього планують більше 11 млрд грн). Кличко дуже хотів закінчити його до кінця 2020 року, але нещодавно субпідрядник "вкрав" звідти свої ж власні ванти. Причина - борг в 200 млн гривень. Кажуть, гроші з бюджету виділялися справно, але "губилися" на рівні підрядника, який не розраховувався за роботи. І це лише один з епізодів, а таких - маса.
Комунікації в Києві на вічному ремонті
Ще одна традиція Києва - почергове відключення районів столиці від гарячої води щоліта. За планом, всі райони повинні по черзі страждати по два тижні, поки комунальники проводять планові роботи по заміні трубі, однак насправді ремонт може тривати місяцями.
"Минулого літа мені вперше відключили воду на початку червня. На дверях під'їзду наклеїли оголошення, що на два тижні "для планового ремонту". В результаті сиділи без води практично місяць. І все б нічого, але вже за кілька днів її знову відключили! І ще на місяць. В результаті більшу частину літа ми просиділи без гарячої води, поки ремонтники там колупалися", - розповів "Апострофу" житель Дарницького району столиці Юрій.
З такою незручністю можна було б змиритися, якби в Києві дійсно міняли старі труби на нові, що в перспективі могло б вирішити проблему. Але їх просто латають, а значить аварійні відключення води відбуваються круглий рік.
Кличко говорив про існування цієї проблеми ще два роки тому. "Це величезні фінансові вливання. І ми працюємо над розробкою комплексної програми по заміні комунікацій, яку згодом ухвалимо", - обіцяв градоначальник киянам.
Чи стало за два роки краще? Жителі столиці впевнені, що ні.
Оголошення в київському парку
Чемпіон по "договорнякам"
Колишній чемпіон світу з боксу розкрив в собі непогані здібності до "договірняків". У 2014 році він разом з Петром Порошенком зумів знайти спільну мову з Дмитром Фірташем і Сергієм Льовочкіним у Відні, після чого і став мером.
Восени 2019-го, коли здавалося, що нова влада ось-ось його зніме з посади голови КМДА, вийшло домовитися з майбутнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. На Банковій уклали з Кличком негласний пакт про ненапад, який явно діє досі. Оскільки Офіс президента навіть не спробував поборотися за перемогу в столиці, відрядивши на вибори Ірину Верещук, яка здатна лише смішити народ "креативними" роликами в стилі Мері Поппінс.
"Ніякої трагедії для Зеленського (в разі поразки кандидата від "Слуги народу", -"Апостроф") не буде. Конструктивні відносини з Кличком давно збудовані. Ми ж бачимо, що після відходу Богдана немає ніякої війни. Більш того, багато чуток, що між ними досягнуто попередніх домовленостей. Імовірність того, що більшість в Київраді буде створювати "Слуга народу" і УДАР вельми велика", - сказав в коментарі "Апострофу" політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень" Пента "Володимир Фесенко.
"Поки він цвіте і пахне. Якщо рік тому Кличко був у паніці, коли очікувалося, що "слуги" його знімуть, то тепер він задоволений. Наш мер не бачить суперника, навколо нього ходять десятки чиновників з розповідями про те, як його люблять кияни. Я вважаю, що Кличко для Києва - неефективний керівник", - сказав Ляшенко.
З точки зору людей, які займають високі кабінети, збереження Кличка на посаді може мати і розумний результат, але ось киянам від цього немає ніякого сенсу. І наступний термін на посту мера автоматично означає, що проблеми в Києві вирішуватися не будуть. А це ще кілька років стагнації, що остаточно перетворить столицю в місце, непридатне для проживання...
