16 липня в Гельсінкі відбулася двостороння зустріч президента США Дональда Трампа і глави РФ Володимира Путіна. Обидва високо оцінили минулі переговори. Трамп назвав зустріч "продуктивною і відкритою", а, на думку Путіна, її супроводжувала "відверта і ділова атмосфера". Незважаючи на очікування в Україні, наша тема на саміті пройшла побіжно. Американський лідер здивував тим, що не сказав ні слова з українського питання. Для нього важливіше було обговорити питання ядерної політики, відносин з Китаєм, торгові і військові питання. Українську тематику коментував лише президент Росії. Але, судячи з його відповідей, Україна не була в епіцентрі переговорів. Про що ж домовлялися Трамп і Путін, дізнавався "Апостроф".
Twitter як передчуття
Трамп не був би самим собою, якби перед зустріччю з Путіним не спровокував новий гучний скандал. Опублікований напередодні саміту його твіт з оцінкою нинішніх відносин з Москвою і причин їхнього погіршення (за версією американського президента) викликав шквал критики вороже налаштованих до Трампа ЗМІ і представників Демократичної партії.
Злість опонентів Трампа посилив той факт, що даний запис ретвітнуло МЗС Росії з коментарем "Ми згодні". "Жоден попередній президент Сполучених штатів Америки ніколи не говорив такого про відносини з Росією. Звинуватив Америку, перш за все!" - з іронією зауважив колишній посол США в Росії Майкл Макфол, обігравши одне з передвиборних гасел Трампа.
Така оцінка від призначенця адміністрації Барака Обами цілком очікувана, хоча неприязнь до Трампа відрізняє не тільки демократів. Верхівка "республіканців", чию партію формально представляє нинішній глава Білого дому, вкрай різко відреагувала на реверанси Трампа перед Путіним. Сенатор Джон Маккейн назвав заяви Трампа на прес-конференції "одним з найганебніших виступів американського президента за свою пам'ять". На думку Маккейна, зустріч Трампа з Путіним в Гельсінкі була "трагічною помилкою". Маккейн підкреслив, що Трамп і Путін "говорять за тим же сценарієм", оскільки президент США зробив "свідомий вибір захищати тирана". Сенатор також зазначив, що важко підрахувати збитки, завдані "наївністю, егоїзмом, помилковою еквівалентністю і симпатією Трампа до автократів".
Більш дипломатично висловився республіканець, голова Комітету Сенату США з зовнішніх справ Боб Коркер. "Коли він мав можливість захистити наші розвідувальні служби, що працюють на нього, я був дуже розчарований і засмучений еквівалентністю, яку він дозволив, і тим, що Путін говорив", - розповів Коркер щодо звинувачень РФ у втручання в американські вибори. "Коментарі президента змусили нас виглядати нацією, більше схожою на слабкого гравця, і я цим дуже розчарований", - підсумував він.
Критика стосувалася і виправдань Трампа щодо "російського сліду" на президентських виборах в США, що пройшли в 2016 році. Високопоставлений республіканець, спікер Палати Представників Конгресу США Пол Раян заявив, що у нього "не викликає сумнівів", що Москва втрутилася у вибори, а Трамп "повинен цінувати те, що Росія не є нашим союзником".
"Немає морального еквіваленту між Сполученими Штатами і Росією, яка залишається ворожою по відношенню до наших основних цінностей та ідеалів. Сполучені Штати повинні зосередити свою увагу на тому, щоб робити Росію відповідальною за свої вчинки і покласти край зловісним нападам на демократію", - заявив він.
Втім, орієнтовані на Трампа республіканці або промовчали, або ж підтримали президента, продовжуючи формувати Трампу образ миротворця і дипломата...
Побіжно про Україну
Перша фраза Трампа на офіційній частині переговорів - комплімент Москві за чемпіонат світу з футболу в Росії, як і напередодні в Twitter. Далі він окреслив коло питань, найбільш важливих для нього - ядерна безпека, торгівля, військові конфлікти в світі, Китай.
"У наших країн є величезна можливість для того, щоб налагодити взаємини. Протягом декількох останніх років ці відносини були поганими. Але думаю, що є можливість, щоб відносини між нашими країнами стали надзвичайно гарними. Я під час своєї передвиборної кампанії говорив про те, що ладнати з Росією - це добре, а не погано", - заявив Трамп.
У свою чергу російський президент запропонував "докладно" поговорити про двосторонні відносини і "різні больові точки у світі". Правда, він не став уточнювати, які саме точки має на увазі. На офіційному сайті Кремля перед самітом повідомили: особливу увагу лідери планують приділити ситуації в Україні, Сирії, на Корейському півострові, а також боротьбі з тероризмом.
Спершу відбулися переговори тет-а-тет, потім вони перейшли в формат зустрічі делегацій і тривали в цілому майже чотири години. На спільній прес-конференції мова кілька разів заходила про Україну, але показово, що питання, пов'язані з нашою країною, коментував виключно Путін. Судячи з його відповідей, можна припустити, що вони з Трампом піднімали питання України по дотичній. Путін вже традиційно у всіх бідах на Донбасі звинуватив Київ, заявивши про те, що, США могли б рішучіше налаштовувати Україну на дотримання Мінських угод. Говорячи про газопровід "Північний потік-2" по дну Балтійського моря, Путін пообіцяв зберегти транзит газу в ЄС через Україну і продовжити відповідний контракт "в разі врегулювання спору між господарюючими суб'єктами в Стокгольмському арбітражі". З огляду на той факт, що транзитний контракт завершується в 2019 році, є серйозні побоювання щодо того, що сторони встигнуть закрити питання в Стокгольмі вчасно.
І, нарешті, глава РФ торкнувся проблеми Криму. Путін заявив про те, що позиції двох країн з даного питання розходяться. "Ми вважаємо, що провели референдум в суворій відповідності з міжнародним правом, до статуту ООН. Для нас, для РФ, це питання закрите. Все", - сказав Путін.
Невтішний висновок для Порошенка
Мовчання Трампа з одного боку, і лаконічність Путіна з іншого, наводять на думку, що навіть в закритій частині переговорів (під час спілкування тет-а-тет) Україні приділявся мінімум уваги. Одна з версій, що в цьому була зацікавлена американська адміністрація.
"Після туманних натяків щодо Криму, думаю, команда Трампа переконала його, що з темою України краще проявляти обережність, щоб не зробити поступок Кремлю. Та й ця тема його менше цікавить, ніж, наприклад, поширення ядерної зброї або війна в Сирії", - сказав "Апострофу" асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
Дипломат Олег Волошин згоден, що для США існують більш важливі питання. "Можливо, справа в тому, що українське питання має багато нюансів, які обговорюються на більш низькому рівні міністрів закордонних справ, а не глав держав. Втім, лідери могли домовитися лаконічно коментувати українську проблематику, щоб не провокувати журналістів на неприємні для обох питання", - сказав "Апостроф" екс-спікер МЗС України.
У будь-якому разі, відповіді Путіна не дають приводу для занепокоєння Києва. "Яке б місце не займала в шкалі цінностей Трампа Україна, її питання він піднімав. І ми не почули нічого такого у відповідях Путіна, що б серйозно змінювало б ситуацію для Києва як у бік поліпшення, так і погіршення", - зазначив в коментарі "Апострофу" дипломат Богдан Яременко.
Втім, один малоприємний висновок адміністрація президента Петра Порошенка, мабуть, зробить. "Американський президент був останнім великим західним лідером, до кого Путін особисто не доніс свого порядку денного. З цього моменту говорити про міжнародну ізоляцію Росії, по-моєму, безглуздо", - резюмує Капітоненко.
Тепер Порошенко і МЗС України доведеться будувати зовнішню політику, виходячи з такого стану речей.
