Напруга в американсько-китайських відносинах почала наростати задовго до початку коронавірусної пандемії. Ще на етапі виборчої кампанії в 2016 році Дональд Трамп активно використовував тезу про те, що "Китай потрібно поставити на місце", а з початком свого президентства розгорнув наступ на Піднебесну на всіх фронтах. З приходом пандемії у цьому протистоянні відкрився новий фронт - коронавірусний. І останніми днями на цьому фронті стає по-справжньому гаряче. "Апостроф" вирішив розібратися у перипетіях чергового американсько-китайського конфлікту і розкрити його причини, які мають, насамперед, політичне підгрунття.
Китайські секрети проти розвідки "п’яти очей"
З самого початку пандемії від Трампа можна було почути багато ексцентричних і навіть конспірологічних заяв щодо природи походження коронавірусу та "китайського сліду". Втім, світ вже звик до подібних перфомансів з боку американського президента і сприймає їх із значною частиною скепсису. Але одним Трампом справа не обмежилася.Держсекретар США Майк Помпео, який на відміну від свого безпосереднього босса завжди відрізнявся стриманістю, останніми днями сипле заявами та інтерв’ю про Китай та коронавірус. Головна теза, до якої держсекретар підводить обтічними заявами в дусі "ми не маємо стовідсоткових доказів, але...", полягає в тому, що витік коронавірусу стався з китайських вірусологічних лабораторій в Ухані, і КНР несе пряму провину за пандемію та приховування інформації про природу захворювання. Також у промовах Помпео лунали і припущення про рукотворну природу вірусу, але вони швидко зникли (вочевидь, вчені, які однозначно переконані в тому, що коронавірус - природнє явище, зуміли пробитися до держсекретаря).Чи мають американські звинувачення реальні підстави? І так, і ні. З одного боку, у приховуванні інформації з боку КНР сумнівів не залишається. Такого консолідованого висновку дійшло об’єднання розвідувальних структур США, Австралії, Нової Зеландії, Великої Британії та Канади, відоме під назвою "П’ять очей", витяг зі звіту якого опублікувало видання The Daily Telegraph. Спецслужби одностайно переконують, що китайська влада примушувала лікарів мовчати про вірус, знищувала біоматеріали з лабораторій та відмовлялася надавати зразки міжнародним фахівцям, які працюють над створенням вакцини. Також в КНР вирішили не повідомляти про те, що коронавірус передається від людини до людини — а ця критично важлива інформація була відома китайським вченим ще на початку грудня 2019 року, в той час як влада офіційно визнала це лише 20 січня.
А от з приводу походження вірусу у "англо-саксонських" розвідок починаються розходження. Лише одні американці переконують, що джерелом зараження стала біологічна лабораторія в Ухані і начебто "нульовий пацієнт" був саме її співробітником. З одного боку, твердження американців виглядають правдоподібними, адже лабораторія в Ухані дійсно займалася дослідженням та синтезом коронавірусу, схожого з SARS-CoV-2, зразки якого були виявлені професором Ши Чженлі з Уханьского інституту вірусології в печері провінції Юньнань ще в 2013 році. І взагалі, Інститут вірусології в Ухані володіє найбільшою в світі колекцією зразків коронавірусів. А про регулярні порушення протоколів безпеки та нестачу достатньо кваліфікованих кадрів для роботи з біологічно небезпечними матеріалами в Уханському інституті американські дипломатичні та розвідувальні структури повідомляли ще в 2018 році.
Лабораторія P4 Уханьского інституту вірусології Академії наук Китаю
З іншого боку, прямих доказів американських теорій поки що не було оприлюднено. Та й сам Помпео і Трамп (останній навіть порівняв коронавірус з Перл-Харбором) говорять саме про підозри в адресу Китаю, а не про переконання у тому, що Пекін стовідсотково винуватий у всіх смертних гріхах. Втім, реалії політичного життя такі, що немає значення, коли ми дізнаємося правду про ступінь провини Китаю у початку коронавірусної пандемії. Адже підозр та звинувачень вже достатньо, аби запустити черговий виток американсько-китайського протистояння.
Трампівський план на трильйон
У першу чергу, гостроти подіям та заявам додає близькість виборчого протистояння Трамп-Байден, під час якого чинному президенту доведеться залучати всі доступні ресурси. "Потрібно не забувати, що у Трампа на носі вибори. І виборцям потрібно якось пояснювати причини, чому все не так, як мало би бути. Тому звинувачення Китаю мають в основі в першу чергу політичні інтереси. Хоча до КНР і є раціональні запитання, на які китайська влада не дає відповіді. В будь-якому разі, Китай стане головним виправданням Трампа у поясненні своїх невдач. Звинувачувати протилежну сторону - зручний аргумент, особливо коли є певні підстави. Можна з впевненістю сказати, що китайська тема на виборах буде дуже гарячою", - розповів "Апострофу" доцент Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, фахівець з американсько-китайських відносин Макар Таран.
В тому, що саме політичні мотиви переслідує американський президент та його соратники, звинувачуючи Китай в коронавірусних "гріхах", немає сумнівів у фахівців по всьому світу. Але проблема в тому, що атаки Вашингтону не обмежуються лише звинуваченнями в спробі мобілізувати електорат на майбутні вибори. Назвавши своєю головною метою помсту за коронавірус, Трамп оголосив чи то про початок нової торгової війни з Китаєм, чи то про продовження старої начебто завершеної торговою угодою 2019 року.
"Ми підписали торговельну угоду, в якій вони повинні були купувати, і вони купували б дуже багато, насправді. Але тепер це стає вторинним по відношенню до того, що сталося з вірусом. А тут ситуація просто неприйнятна", - повідомив американським ЗМІ Дональд Трамп.
План президента доволі простий, але надзвичайно радикальний — замість того, щоб довго і муторно, і майже без шансів на успіх, намагатися вибити в КНР компенсації, США просто обкладуть митами китайські товари на суму в 1 трильйон (!!!) доларів. "Ну, я можу зробити це по-іншому. Я можу зробити те ж саме, але навіть за більші гроші, просто встановивши мита", - зазначив Дональд Трамп.
План президента експертні кола оцінюють дуже неоднозначно. Адже в умовах світової економічної кризи, породженою все тією ж коронавірусною пандемією, займатися торгівельними війнами — справа небезпечна. "Це чистої води дурість. Нова торгова війна — те, що економіці США не потрібно", - висловив переконання головний економіст RSM Джо Брусуелас.
"Рішення президента можуть поглибити постійний спад економіки, оскільки нова торговельна напруга може призвести до того, що минулорічна торговельна угода між США та Китаєм втратить чинність. Більш високі тарифи - або просто загроза їх введення - можуть посилити невизначеність, з якою стикаються компанії по всьому світу. І це додасть тиску на і без того складні та напружені глобальні ланцюги поставок. У минулому аргументом для боротьби з Китаєм було те, що економіка США була достатньо сильною, щоб протистояти у торговій війні. А зараз розмови про нові мита ведуться в умовах, коли навіть власні економічні радники Трампа попереджають про 20% безробіття та 40% падіння ВВП у Сполучених Штатах. Іншими словами, економіка США надзвичайно вразлива", - повідомив економічний аналітик CNN Business Мет Іган.
Справжні мотиви американського президента
Постає питання: невже Трамп геть не бачить економічні реалії, і готовий розпочинати ризикове протистояння з КНР в таких складних умовах просто так? Тим паче, що розгромити Китай у черговій торговій війні і отримати в якості переможця якісь "контрибуції", що дозволить виправити ситуацію в самих США до виборів, навряд чи вдасться. Адже з часів минулої торгової війни Китай накопичив амортизаційний ресурс: дещо диверсифікував торгівлю, просунув уперед ініціативу "один пояс - один шлях" (йдеться про ідею нового економічного Шовкового шляху), і налагодив кращі контакти із Європою. Не кажучи вже про те, що війна — процес двосторонній, і Пекін не буде залишати американські удари без відповіді.
Цілком можливо, що план Трампа полягає не в перемозі над КНР, а значно більш скромних, але більш реальних цілях. "Складається стійке враження, що мета Трампа — не вирівняти торгівельний баланс, а отримати в процесі протистояння перемогу у вигляді якихось поступок від Китаю. Адже якщо поглянути в цілому, за каденцію Трампа якихось зовнішньополітичних успіхів по суті і не було. А тому для нього важливо отримати якусь серйозну поступку від Китаю. Втім, проблема в тому, що не в китайському дипломатичному стилі робити кроки вперед-назад. Китай діє завуальовано і нелінійно, а тому якогось просування по новій торгівельній угоді не буде", - зазначив Макар Таран.
Таким чином, звинуваченя КНР у всіх бідах Америки є прямим наслідком одного-єдиного прагнення Трампа — отримання другого президентського терміну. Тому хоча історія ще далека від завершення, вже зараз можна сказати, що китайська тема на американських виборах буде однією з найзапекліших. І вся увага політичного естеблішменту Сполучених Штатів буде прикута саме до цього "спектаклю". А це означає, що решті світу, в тому числі й Україні, доведеться зачекати і самим розбиратися зі своїми проблемами.
