26 вересня у Німеччині відбудуться вибори до федерального парламенту - Бундестагу. Головною особливістю буде те, що свою кандидатуру на посаду канцлера не буде висувати Ангела Меркель, яка обіймала цей пост з осені 2005 року. Старі німецькі політики, які можуть прийти на зміну Меркель, неодноразово демонстрували свою неефективність, а "Зелені" хоч і видаються перспективними, але у них мало досвіду. Якими будуть вибори у Німеччині і який розклад може бути вигідний Україні, в інтерв'ю "Апострофу" розповів німецький політолог, професор Боннського університету АНДРЕАС ХАЙНЕМАНН-ГРЮДЕР.
- Недавно канцлер Німеччини Ангела Меркель зустрілася з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і українським президентом Володимиром Зеленським. На вашу думку, чи були ці візити успішними?
- Меркель не може закінчити свої справи щодо російсько-українських відносин, оскільки Путін не рухається зі своїх позицій, а канцлерка намагається грати роль посередника. Є факти, щодо яких жодна сторона не хоче змінити свою точку зору – серед них анексія Криму, де-факто інтеграція Донбасу до РФ, будівництво "Північного потоку-2", яке іде без особливої напруги на фоні закінчення американських санкцій щодо цього трубопроводу.
Меркель приїхала до Путіна з порожніми руками, тому що вона рано піддалася тиску лобістів газової промисловості. Вона запропонувала нову зустріч у "Нормандському форматі". На зустрічі може покращитися modus vivendi (спосіб співіснувати з різними поглядами на певний конфлікт, - "Апостроф") щодо Донбасу, але питання статусу цієї території не буде обговорюватися.
Як би там не було, всі сторони зіткнулися з фактом, что баланс сил можуть змінити лише три фактори: позбавлення залежності від російського газу якомога швидше; перетворення України на більш привабливу країну, альтернативну російському плутократичному та автократичному режиму; надання Україні можливості захищати себе для стримування майбутньої російської агресії.
З усієї цієї ситуації витікає, що найкраще для України буде, якщо німецький уряд очолить партія "Зелених", але маржа визначення переможця дуже тонка для всіх трьох партій, які беруть участь у гонці за місце канцлера (йдеться про Соціал-демократичну партію Німеччини, ХДС/ХСС та "Зелених", - "Апостроф").
- Приїзд в Україну відбувся 22 серпня - перед зустріччю Зеленського з Байденом у Білому домі. Чи хоче вона повпливати на Зеленського і переконати його погодитися з американсько-німецьким рішенням щодо "Північного потоку-2"?
- У мене через всю цю ситуацію виникає кілька питань, над якими треба ще порефлексувати і пошукати відповіді. Чи здатна Меркель поставити умову, що "Північний потік -2" буде функціонувати, якщо Росія зобов'яжеться в подальшому використовувати газогони, які ідуть територією України? Чи здатна Меркель запропонувати щось суттєве як Зеленському, так і Байдену? Байден поступився "Північним потоком-2", але Меркель має щось запропонувати у відповідь: чи готова вона і здатна натомість підштовхнути Путіна до поступок на будь-якому із фронтів? Переговірна лінія Меркель із самого початку була слабкою, бо вона використовувала аргументи за "Північний потік-2", які навів Герхард Шрьодер (колишній канцлер Німеччини, чинний голова Ради директорів "Роснефть", - "Апостроф").
Меркель іде з посади канцлера, і її вже сприймають як кульгаву качку. Вона лобіювала "Північний потік-2" і скасувати результати таких своїх дій вона не може. Тому шанси, що її слова можуть мати якийсь вплив на дії Путіна, малі. Історія показує, що спроби внести зміни в останній момент зазвичай завершуються невдачами.
- Християнсько-демократичний союз, Соціал-демократи та "Зелені/Союз 90" видаються головними конкурентами на виборах до Бундестагу. Які головні "лінії розлому" між ними, в чому їх ключові відмінності? Як вони ставляться до емігрантів, змін клімату, відносин із США та Росією?
- Проблема цих трьох партій полягає в тому, що коли мова йде про голосування за внутрішньополітичні питання, то різниця між ними не чітка. До сьогоднішнього дня виборча кампанія підозріло позбавлена будь-якого суттєвого змісту, а особисті "подвиги" кандидатів грають більшу роль, ніж їх політичні програми.
"Зелені" більш відкриті до мігрантів і просувають більш радикальну політику стосовно клімату. Але як би там не було, всі три партії боряться за один і той же електорат – доволі заможний середній клас і "блакитні комірці", які отримують хорошу зарплату.
США не є суперечливим питанням, а ось Росія є. Соціал-демократи традиційно виступають за "умиротворення" Путіна, не в останню чергу через те, що колишні голови цієї "партії працівників" - Герхард Шрьодер, Зігмар Габрієль та Маттіас Платцек - полюбляють заробляти гроші на німецькому великому бізнесі, пов’язаному з Росією. ХДС розділені стосовно ставлення до Росії, а у "Зелених" позиція - принципово антиросійська.
- Читав у ЗМІ прізвища ймовірних наступників Меркель - це лідер християн-демократів Армін Лашет, Олаф Шольц із соціал-демократів чи лідерка "Зелених" Анналена Бербок. Що ви можете сказати про них?
- Лашет – досвідчений очільник Північного Рейну-Вестфалії, найбільшого регіону в Німеччині. Він уміє іти на компроміси, але хоч показав себе як непоганий кризовий менеджер, має мало досвіду в міжнародних відносинах і низьку підтримку серед своїх соратників із обох християнсько-демократичних партій - одна із них, Християнсько-соціальний союз, нагадаю, існує лише в Баварії.
Соціал-демократ Шольц має великий досвід роботи у федеральних міністерствах, зараз він займає посаду міністра фінансів. Але його партія із лівим ухилом теж не дає йому сильної підтримки – недавно партійці відмовилися обрати Шольца за свого голову. Також він не має досвіду участі в федеральних електоральних кампаніях і за ним тягнеться багато скандалів з часу, коли він займав посаду "боса" інституцій, які наглядають за фінансами, - Шольц любить перекладати провину на інших. Але він дещо укріпив свої позиції під час пандемії "корони" через те, що роздавав значні суми великому і середньому бізнесу.
"Зелена" Бербок – амбітна і красномовна, може наробити "зеленого" "кіпішу", яким відомі її соратники. Але у неї нема досвіду державної служби чи роботи в уряді геть зовсім.
Якщо говорити про перспективи, то Шольц видається найбільш кваліфікованим наступником Ангели Меркель. Але всі троє плутають участь у телевізійних ток-шоу із реальним політичним лідерством.
- Якби там не було, "Зелені" видаються більш про-лівою партією...
- Вони лише в кількох питаннях "ліві". "Зелені" представляють добре освічених забезпечених міських виборців із пост-матеріалистичними турботами, мораль яких часто заснована на пацифістських ідеях протестантизму чи пост-колоніальної католицької церкви.
ХДС та соціал-демократи, натомість, досі турбуються про матеріальні інтереси своїх виборців. Коаліція між "Зеленими" та "соціал-демократами" уже успішно працює в кількох федеральних землях, таких як Гессен і Баден-Вюртемберґ і раніше - у Гамбургу. Але зараз обидві партії втратили позиції в опитуваннях.
- У вересні у виборах до Бундестагу ідуть 44 малі партії. Яка там взагалі ситуація?
- Схоже, що ліберали можуть повернутися. Права "Альтернатива для Німеччини" (AfD) втратила певну підтримку через нехлюйське ставлення до коронавірусу – люди очікували на уряд, який працює, а не продукує слогани. Колишня комуністична партія DieLinke погрузла у внутрішній смуті. AfD чи DieLinke навряд вплинуть сильно на перегони. Є п’ятивідсотковий бар’єр, і якщо вони його не пройдуть, голоси, віддані за них, будуть розподілені між партіями, які цей бар’єр пройдуть.
- Як вплинули недавні паводки в Німеччини на передвиборчу кампанію?
- Паводки стали сильним аргументом для "Зелених" і показали мізерне уміння бути кризовим менеджером у Арміна Лашета.
- А що AfD?
- Постраждалі від паводків розраховують на якусь відчутну допомогу, а не на слогани.
- Зрозуміло. Як ви вважаєте, як проголосують близько 10 мільйонів турків у Німеччині?
- Турецькі іммігранти з німецькими паспортами традиційно голосують за соціал-демократів.
- А інші діаспори?
- Наприклад, старше покоління із російськомовних спільнот часто схиляється до правих AfD.
- Ангела Меркель продовжує просувати ідею зустрічі ЄС та президента Росії Володимира Путіна, хоча європейські країни уже відмовилися від такого саміту ще в червні. Чому канцлеру так хочеться зустрітися із лідером Кремля?
- Меркель полишає офіс, маючи незавершену справу – конфлікт на сході України. Тривалий час Меркель була воротарем у російсько-українському конфлікті, закликала обидві сторони бути стриманими, вона сприяла бюрократичному контролю за конфліктом низької ефективності на Донбасі. Але варто визнати, що хоча Меркель і була видатним антикризовим менеджером, їй ніколи не вдавалося розробляти порядок денний на стратегічний термін. Як тільки "справа доходила до бійки", вона починала відстоювати інтереси великого німецького бізнесу – і ситуація з "Північним потоком-2" стала завершальною деталлю у загальній картині її канцлерства. Тепер же Меркель не хоче, аби після неї Байден став установлювати порядок денний. От і намагається домовлятися в останній момент.
Макрон, який також займався конфліктом на Донбасі, просуває в свою чергу французькі бізнесові інтереси, але любить ще все прикрашати "кучерявими" словечками. Але якщо після Макрона може прийти Марін Ле Пен (права французька політикиня, яку звинувачували в отримуванні грошей із Росії, - "Апостроф"), то після Меркель може прийти коаліція із "Зеленими", які будуть мати право вето проти проросійської політики. Тож від спадку російської політики Меркель и Макрона можна буде позбутися, але цей процес відбуватиметься з різних кінців.
- Видається, що Німеччина фактично монополізувала владу в ЄС. Ситуація після виборів зміниться? Чи скористаються інші країни з політичної нестабільності після Меркель, аби захопити лідерські позиції?
- Німеччина не монополізувала ЄС, вона забезпечувала те, що напружені переговори продовжувалися. Меркель змогла у більшості випадків зробити так, аби ніхто не полишив кімнату переговорів передчасно – окрім Британії, але, як, думаю, в майбутньому скажуть історики, той процес, певно, був значно вище можливостей ЄС.
Тепер всі будуть дивитися, які позиції займе наступний канцлер. До Лашета чи Шольца, ймовірно, будуть ставитися серйозно. Участь у виборах Бербок зараз видається феноменом впливу телебачення та соціальних медіа.
- "Стара" і "нова" Європи – як тепер будуть розвиватися їх стосунки? Країни Балтії та Польща часто невдоволені діями Німеччини. Як може змінитися ситуація після виборів до Бундестагу?
- "Зелені" будуть приділяти більше уваги проблемам безпеки "нової" Європи, але вони також відверто і критично ставляться до неліберальної партії PiS у Польщі. Ні християнські демократи, ні соціал -демократи, швидше за все, не змінять курс Меркель стосовно східноєвропейських країн - членів ЄС. "Зелені" зможуть змінити ситуацію, якщо отримають міністерство закордонних справ Німеччини, яке протягом останніх двадцяти років глибоко "маринували" в політиці умиротворення соціал-демократи. Але не слід переоцінювати витривалість "Зелених" - коли "зелений" Йошка Фішер став міністром закордонних справ у 1998 році, він швидко перетворився на "реаліста", скоріше коментуючи політику, аніж формуючи її. Нам ще належить подивитися, чи мають "зелені" політики дійсно гучний голос, чи вони просто люблять кричати.
- І все ж. Підсумовуючи нашу розмову. Який найбільш реалістичний сценарій виборів у Німеччині? Хто переможе? І яким буде результат у зовнішній та внутрішній політиці?
- Найімовірніший результат - ХДС є найсильнішою партією і саме вона сформує уряд з Партією зелених. У випадку, якщо обидва не матимуть достатньо голосів для формування уряду, соціал-демократи чи ліберали можуть бути включені до коаліції. Зелені, безумовно, віддали б перевагу соціал-демократам, а не лібералам як коаліційному партнеру. Коаліційні переговори будуть затяжними. Традиційно у зовнішній політиці Німеччина демонструвала більшу сталість, тоді як змін всередині країни в результаті нового уряду завжди було більше.
