Після втечі з Херсона російські окупанти готуються тікати з Енергодару, де знаходиться ЗАЕС. Також "друга армія світу", яка хотіла "взяти Київ за 3 дні", на повну силу готується обороняти Кримський півострів. Здавалося б, імперія ось ось рухне. Та окремі політичні еліти Заходу не поспішають руйнувати путінську оселю зла.
Чому Захід не хоче руйнування росії, що означає візит Сунака до Києва, коли Крим повернеться до складу України і які наслідки будуть для Путіна від нової хвилі чмобілізації - про це і не тільки в ефірі програми "Руно.Війна" на Апостроф TV розповів політолог, публіцист , член Американської математичної спілки АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
- Нещодавно ЗСУ звільнили від рашистів Херсон. Наразі окупанти обстрілюють місто, є жертви. І вони починають тихенько говорити про здачу Енергодару. Андрію Андрійовичу, ви як думаєте?
- Ми з вами не розкриватимемо плани Генштабу Збройних Сил України. І про Мелітополь говорять, і про вихід до узбережжя зі створенням Кримсько-Херсонського казана. Загалом багато планів є.
Читайте: Війни еліт: як Пригожин та Кадиров розколюють "другу армію світу"
Ми з вами в кожному ефірі віщували, передбачали звільнення Херсона. І я завжди говорив про значення цієї події, що має величезне військове значення. Насамперед, воно стане тригером політичних та психологічних змін за поребриком. У мене зараз запитують: ось ви говорили Херсон, а Путіна ще не знято зі своєї посади? Путіна ще не знято, але давайте подивимося. Щодня в російських пабліках з'являються нові докази того, що у свідомості росіян - і так званого "глибинного народу" і еліт бункера - відбуваються незворотні зміни.
На сьогоднішній день немає жодного росіянина, який вірив би в так звану перемогу росії. Наприклад, такі знакові для російського бомонду постаті як полковник Ходарьонок, один із ідеологів "русскої весни" Прилєпін, найзнаменитіший російський бандит Пригожин. Їх можна цитувати величезними шматками.
Читайте: "Генерал мороз" Росії не союзник: що чекати від війни взимку
Найдурніший з них, мабуть, Прилєпін, і я дозволю собі кілька рядків його "бесіди" зі Скабеєвою. Він буквально кричав на неї: "Цілком безглузді наші обстріли міст, так війну не виграють, ми вже не можемо наступати, треба негайно досягти перемир'я та паузи!" Вона з жахом у нього запитує: "Перемир'я з ким, із Зеленським?". "Так, із Зеленським", - відповідає він. І потім заспокоює: "Нічого страшного, зараз ми підпишемо новий Хасавюрт, як було 1996 року, а потім наберемо ще мільйон мобіків, накопичимо зброї, і повоюємо до кінця через кілька років". Ось потік свідомості російських лідерів "русскої весни" та ідеологів знищення України.
- Андрію Андрійовичу, вони ж самі не розуміють, як дійшли до такого. В одному із сюжетів Скабеєвої було таке: "Якщо в Шебекіно або Бєлгороді ЗСУ щось захоплять, ось тоді точно ядерною бомбою по Києву, Лондону та всім іншим містам". Тобто Бєлгород вони не віддадуть, бо мають якось чинити опір. "Київ за три дні" - це вже просто мем. Як вони скотилися до цього?
- Подивіться, чим вони зайняті. Вони ж будують фортифікаційні укріплення у Криму. Тобто Прилєпін правий. Вони зовсім не здатні зараз до жодного наступу. Дуже показовим є виступ Ходарьонка з тією ж Скабеєвою. Скабєєва взагалі класиком у нас стає. Після перемоги видамо її повне зібрання творів. Так ось, вона питає Ходаренка з надією в голосі: "Адже в американців на складах закінчується зброя, їм скоро нічого буде постачати в Україну?". Він просто закричав на неї: "Та як нічого, якби американці захотіли, вони б закінчили цю війну в найближчий термін". Це думка російського військового експерта, адже він є полковником Генштабу у відставці. І він, як завжди, озвучує думку тих, хто на службі і не міг цього сказати.
Така сама думка у всіх військових експертів: і західних, і українських. Справді, всі ми вдячні американцям за допомогу, без цієї допомоги українська армія не змогла б перехопити ініціативу і перейти в наступ. Але якщо завтра вони здійснять ті поставки, на яких наполягає українське керівництво - далекобійні ракети HIMARS, ще сотня танків, десятки два літаки, - то за два тижні закінчиться опір.
- Знову напрошується ця конспірологічна точка зору, що Заходу невигідне таке швидке занурення росії до хаосу, бо вона розпадеться на 5-10 ядерних князівств, і треба буде з кожним окремо працювати, домовлятися. Загалом, як дикуни. Це так?
- У цьому немає жодної конспірології. Я вам наведу пряму аналогію, тому що це повторюється вдруге за тими ж канонами. Згадайте, серпень 1991 року, президент Буш-старший, його вже в жодній конспірології не звинуватиш. Це переможець у Холодній війні, яка тривала 50 років. І ось, нарешті, Рейган і Буш фактично розтрощили Радянський Союз. Кілька місяців тому той же Буш переміг у війні у Перській затоці Саддама Хусейна. І ось він приїжджає до Києва. І він практично благав тоді ще Верховний Совєт, що освистав великого переможця у Холодній війні. Тому що він не розумів ситуації ні в Росії, ні в Україні. Але боявся Буш того самого. Він їм казав: не варто домагатися незалежності, подивіться, як добре і вільно ви можете жити в новому Радянському Союзі. Бо насамперед вони боялися, що буде удар із ядерною зброєю. Я пам'ятаю, у Вашингтоні розмовляв із його помічником. Той кричав з жахом: "А з ким я домовлятимуся щодо ядерної зброї?". Держсекретар Буша, Бейкер, їздив пострадянськими країнами в ці місяці, між вереснем і груднем, виконуючи обов'язки бездіяльного президента Радянського Союзу. І тоді їм прийшла ця нав'язлива ідея: змусити Україну, Білорусь, Казахстан віддати свою ядерну зброю російській федерації. Вони боялися розпаду СРСР.
Я зараз скажу дуже важливу річ для всіх нас. Справжній розпад Російської імперії відбувається сьогодні і зараз. Не 1991 року, а зараз. Тоді це був ще фіктивний розпад. У тій же Україні, яка була незалежнішою від інших колишніх радянських республік, росія зберігала величезний вплив. Власне, проти цього домінування імперії піднявся український Майдан.
Зараз відбувається по-справжньому та подія, якої так боялися 1991 року американці. І дивіться, не лише в Україні. Поки в Україні борються з величезними жертвами з російською ордою, за рахунок цього героїзму інші пострадянські республіки досягають все більшої свободи від Москви. Той же Казахстан, обрання Токаєва, що означає остаточну перемогу над кланом Назарбаєва, та повне звільнення від Москви. Абсолютно вільний від Росії Азербайджан. Йде від Москви Вірменія. Сьогодні йде значний процес остаточного звільнення всіх народів колишньої російської комуністичної імперії.
Однак у Вашингтоні є конкретний наратив російських агентів. Вони розуміють, що зазнають поразки в Україні, після чого Україна здобуде принизливу для росії перемогу та відновить територіальну цілісність. Але за межами кордону залишиться величезна країна з колосальною кількістю атомних та хімічних виробництв, і, звичайно, путін не втримається при владі після такої поразки, почнеться смута та громадянська війна. І вже є армія Пригожина і Кадирова, що не підкоряється центру. Тож чи не краще переконати українців, щоб вони пом'якше поставилися до путіна.
– Захід використовує таку техніку, що жабу треба варити повільно. Вони справді це роблять?
- Центристи демократичної та республіканської партії твердо підтримують Україну. Ми ж бачимо цей поділ. Один великий чиновник адміністрації Байдена визначає мету "перемога України", а інший - "не допустити поразки України". Ці терміни перебувають у протиріччі. Мета "не допустити поразки" досягнута, адже кремль уже влаштовує фортифікації глибоко в Криму.
На терезах у Білому домі ніби дві чаші. На одній чаші відомі побоювання з приводу Москви, що почнеться жахлива смута. А на іншій чаші терезів сотні та тисячі загиблих українців. Ця протиріччя має вирішитися.
– Що на це вплине? Наприклад, на вихідних Шольц заявив путіну: "Припини цю війну, виведи війська, розчисти шлях для переговорів". Ми такого від Шольца у лютому-березні не очікували.
- Тектонічна зміна політичної свідомості в Німеччині – це величезний успіх українського народу. Штайнмайєр виголосив історичну промову 27 жовтня. Він визнав свої помилки, визнав, що вони своєю політикою сприяли агресивним задумам путіна.
І візит Ріші Сунака, який показав, що зміна прем’єр-міністрів у Британії нічого не змінила. Така позиція найважливіших союзників України дозволяє сподіватися, що на шальках терезів переважає думка гуманізму. Найгуманніший спосіб швидше закінчити війну – якнайшвидший розгром путіна.
- Коли буде нова хвиля чмобілізації, це стане початком кінця путіна?
- Матері обурюються, що їхніх хлопчиків не одягли добре, не дали їм як слід потренуватися, перш ніж послали вбивати українців. Жоден із цих мобілізованих не мотивований. Прибуття цих мобілізованих не посилило армію, а навпаки, послабило.
У Росії зараз близько 30 млн чоловіків, кожен з яких може бути мобілований. Ви думаєте, вони з ентузіазмом чекають, щоб піти воювати за росію-матінку? Усі ціснуті імперські добровольці вже давно приїхали та удобрюють український чорнозем. Так, вони не повертають зброю проти своїх командирів. При неминучій поразці ці мобіки повернуться до столиці так само, як 105 років тому селяни повернулися після світової війни до Петрограда. І ті, що повернуться, вчинять у Москві те ж саме. І це теж прораховують і побоюються американці.
Згадайте, з чого все починалося? Не хотіли давати ні Javelin, ні Stinger, бо путін може образитися. Російські пропагандисти кричали, що якщо дасте, то путін почне ядерну війну.
- А тепер поговорімо про винищувачі F-15, F-16.
– Нам дуже потрібні винищувачі. Але найбільше потрібні далекобійні ракети, бо тоді наступного дня припиняться атаки на міста України.
- Питання нашого глядача: чи можна зупинити руйнування енергосистеми в Україні?
- Щодня йде посилення українського ППО, але це потребує часу. Так, дають і NASAMS, і IRIS-T, і німецькі, і іспанські комплекси. Але радикальний спосіб – дати далекобійні ракети, які зможуть бити по російських містах. Тому я й кажу, що є дві шальки терезів. Наприклад, Німеччина та Велика Британія не дозволять порівнювати гіпотетичну російську смуту та сьогоднішній геноцид українського народу.
- Туреччина і Китай - вони ж не підтримують росію і діють у власних інтересах?
- Вони обирають сильного у будь-якому конфлікті. А сьогодні сильною стала Україна. На жаль, Америка тривалий час не виконувала роль лідера вільного світу. Є два крайні крила, праві республіканці та ліві демократи, вони в принципі заперечують, не розуміють важливості ролі Америки. Обама вихований так, що США як імперіалістична держава винна пригнобленим народам світу. А у Трампа США мають бути першими у всьому, і союзники не потрібні. Але не треба цьому дивуватися. Давайте відмітимо розвиток суб'єктів, які розуміють споконвічну роль Америки. Україна взяла на себе роль лідера вільного світу. І вона буквально повертає Америку до її початкової ролі.
- Цитую слова сенатора США Джима Ріша з приводу Криму: "Росії у будь-якому разі доведеться повертати Крим Україні, незалежно від реакції росіян та наслідків для путіна". Крим – це вирішене питання?
- Абсолютно вирішене. Мінські угоди просто залишали Крим за дужками. Ще раз наголошую на тому, що отримання республіканцями більшості в Палаті представників не є негативною новиною для України, тому що підтримка завжди була двопартійною. Ядро демократичної та республіканської партії однаково підтримує Україну.
- Ви вірите, що пропозиція щодо демілітаризації Криму та його підвішеного стану звучала перед самітом G20?
- Так, вірю. Але, як і президент Буш у 1991 році, вони зовсім не розуміють сьогоднішню Україну, адже на таке ніхто не погодився б. Тим більше, всі військові експерти вважають ймовірнішим наступний сценарій. Вони вважають наступною військовою метою ЗСУ Мелітополь. Це найвразливіша мета у всій структурі російської оборони. Недарма вони вже у Криму будують фортифікації. Після Мелітополя вихід на Азовське узбережжя створить величезний Кримсько-Херсонський котел. У цьому випадку Кримський міст швидко переріжуть. І повториться історія із правим берегом Херсонщини. Тобто незалежно від політичних розкладів військова логіка диктує українцям насамперед взяти Крим.
