У п'ятницю, 17 березня, відбулася гучна для політичного світу подія. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт російського диктатора володимира путіна. Тепер путін може бути заарештований на території більш ніж 100 країн, які ратифікували Римський статут. Однак путін - не єдиний злочинець цієї війни. Яким буде суд над військовими злочинцями, де його потрібно провести і чого чекати від майбутнього візиту лідера Китаю Сі Цзіньпіна у рф - в етері програми "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів політолог і публіцист АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
- Днями була річниця однієї із найбільших трагедій цієї війни. 16 березня 2022 року окупанти скинули дві надпотужні бомби на будівлю Маріупольського драмтеатру. Там намагалися врятуватися люди з усього міста, був величезний напис "Діти". Ці моральні виродки навіть не до кінця дістали тіла, а потім приїхали ці Бабкіни, і стоячи на бетоні, яким залили ці трупи, вони розповідали, як підіймають дух і допомагають місту. Ми з вами неодноразово говорили, що один із судів має відбутися саме у Маріуполі.
Читайте: Ордер Путіну: що чекає диктатора після рішення Міжнародного кримінального суду
- Я мав на увазі не один суд, а основний. Цивілізований світ визначився із процедурами. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вже ухвалив перші обвинувальні висновки, але цих злочинців сотні. Але річ у тому, що кримінальний суд у Гаазі не може розглядати такий злочин як агресія проти незалежної держави. Так само, як це було 45 року в Нюрнберзі, буде створено спеціальний трибунал. Про це домовилися міністри юстиції країн Великої сімки.
Не забуваймо, що на Мюнхенській конференції з безпеки віце-президент США Камала Харріс і у своєму виступі у Варшаві президент США Байден офіційно висунули звинувачення до російського керівництва щооо систематичного скоєння злочинів проти людяності.
Читайте: Військове звільнення Криму у пріоритеті, але є варіанти - Рефат Чубаров
Саме цей суд над головними військовими злочинцями – путіним та його Ріббентропом, а я б туди і пропагандистів посадив найбільш огидних – має відбутися у будівлі Маріупольського драмтеатру, який, як ми знаємо, італійські архітектори зголосилися відновити. Я думаю, що після нашої перемоги навесні-літом 2023 року цей процес піде. Може ми ще побачимо цих людей на лаві підсудних у 2023 році.
- Контрнаступ очікується. Чи все готується до цього?
- Про це тільки й кажуть кремлівські пропагандисти. Цікаво, коли вони хочуть підняти дух свого глибинного народу, вони не розповідають їм, що через п'ять днів вони візьмуть Київ чи навіть Бахмут. Зараз щодня показують цього дегенерата-кримінальника Аксьонова, він розповідає, які чудові та неприступні фортифікаційні споруди збудовані в Криму, "ворог не пройде".
Основна їхня тема – і мабуть, великі бабки там розпилюються – це будівництво оборонних споруд. Тобто характер війни визначився настільки, що навіть російська пропаганда може говорити про підготовку оборонної операції. Це дуже важливо.
- А Захід тоді до чого готується?
– Захід готував цю операцію. У січні-лютому у німецькому місті Вісбадені проходили "штабні ігри" американських та українських воєначальників. На заключному етапі приєдналися перші особи – начальник Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі та Валерій Залужний. Вони розробляли план наступальної операції. Це спільна операція. Хотілося б українській стороні більшого обсягу озброєнь та дещо іншої номенклатури. Але те, що вже надано, цього достатньо для перемоги.
Вже пішли літаки МіГ-29 із Польщі. Про це говорили півроку, але ця затримка була невипадковою. Ці літаки обладналися новими засобами, радарами та озброєнням – можливістю нести крилаті ракети як американські, і британські. Особливо цікавими тут є британські ракети.
Британія – наш найпослідовніший прихильник, вона завжди виступає лідером у підтримці України. Британський прем'єр Ріші Сунак заявив, що "ми перші дали танки, ми перші дамо і ракети, ми перші дамо і літаки". Поки йдуть МіГ-29, добре відомо, що і у Польщі, і у Великій Британії, і у Сполучених Штатах тренуються на американських літаках F-16, а в Англії – на британських Typhoon.
Думаю, що під час цих "штабних ігор" приблизно так і передбачалося. На початку операції роль фронтової авіації гратимуть ці літаки МіГ-29, але в ході розгорнутої операції, можливо, підійдуть до цього часу й українські пілоти на чудових F-16. Тож усе готове до вирішальної операції.
- Яку роль у цій операції відіграла історія з безпілотником?
- Будь-яка витівка путіна щодо Заходу зміцнює позицію наших друзів на Заході. Ми ж бачимо всі ці дискусії, які точаться і в США, але кожна нова партія озброєння долається через спротив пропутінського табору. Чим більш хамськи він поводиться щодо Заходу, тим більше Захід постачатиме зброю. Це безпрограшна гра для нас.
- Поговоримо про візит Сі до Москви. Мені здається, що це для нас погано. Може, я це неправильно сприймаю.
- Мені здається, що в українських медіа якось надто болісно сприймається візит Сі і надається йому надто великого значення. Хто такий Сі? Не перший і не останній іноземний лідер, який приїде до нас із абсолютно неприйнятними пропозиціями. Ну, 16 червня приїжджав не один Сі, а троє лідерів європейських країн, не менш шанованих, ніж КНР – Франції, Італії та Німеччини. Вони приїжджали з італійським планом, пам'ятаємо, куди їх послали. І погодьтеся, що різко посилилася за останні півроку підтримка з боку Німеччини, Франції та Італії. І товариша Сі потрібно дуже чемно, дотримуючись всіх протокольних процедур спілкування з китайським імператором, послати за тією ж адресою. Я не розумію, у чому ажіотаж.
По-перше, я хочу сказати, що всі ці протокольні питання є дуже важливими. Подивіться, який нам нав'язують зараз сценарій: що товариш Сі приїде зараз до цього північного варвара, свого васала і звідти проведе телефоном чи через інтернет конференцію із Зеленським. Не можна допустити такого протокольного промаху. Треба на дипломатичному рівні пояснити товаришу Сі, що коли він зголосився бути посередником між військовим злочинцем і державою-жертвою агресії, то нехай він однаково чемно поведеться з обома сторонами. Якщо він їде до Москви, то після цього – ласкаво просимо до Києва. Ми його, до речі, поведемо, як і Макрона, і Шольца в Бучу, в Ірпінь та познайомимо з "подвигами" його союзників.
- Вони сприймають росіян як варварів та їхні дії в Україні виправдовують цю назву. У цьому випадку він дуже адекватно їх оцінює, але заради чогось же він туди їде?
– Заради своїх великих китайських інтересів. Він їде врятувати товариша Пу. Я ще років 10-15 тому називав його головою ліквідаційної комісії росії. Він же здійснює здачу всіх економічних та політичних інтересів росії на Далекому Сході Китаю. Це зони, в яких уже і бізнес, і технології, і робоча сила – Китай. Викачуються ресурси, їх через китайський кордон постачають на переробні підприємства.
Крім того, найголовніше, подивіться, як Сі ставиться до цих північних варварів. Він має намір їхати до Москви, для них це велика честь – сам китайський імператор до них приїжджає. Попередню роботу він уже провів. Є у них таке Міністерство природних ресурсів, яке, зокрема, відповідає за офіційну картографію. Воно саме випустило нові карти Китаю та його сусідів. Так от, на цих картах десятки російських міст та населених пунктів від Владивостока до Іркутська названі споконвічними китайськими іменами.
– Почав збирати історичні китайські землі назад? Такий заділ на майбутнє.
- Так. Якщо Пу збирає, то чому б Сі не зібрати? Це поки що скромний крок. Це ті китайські території, які були відкинуті за двома несправедливими договорами XIX століття, коли імперіалісти розтягували Китай. Росія там у перших лавах була. Це колосальна образа, завдана Москві. Це не випадково зроблено саме в ці дні, коли російська влада відчайдушно залежить від Пекіна: сподівається на приїзд, на його політичну підтримку. У своєму безумстві, може, вони сподіваються і на зброю, яку Китай постачатиме.
До цього не дійде в жодному разі. Цього Китаю американці не дозволять, про це вони щодня говорять. Китай не може ризикувати руйнуванням своєї економіки. Американці підуть на дуже різкі розриви, які будуть хворобливими для них самих, але китайську економіку це просто зруйнує.
Вони чудово розуміють, що в цій атмосфері в Москві ніхто не пікне. Після того, як половина Сибіру названа китайськими іменами – де Марія Захарова, велика російська патріотка, вона бухає з того часу і не могла вийти? Навіть у телеграм-каналах мовчання. А мовчання – це знак згоди, отже, вже половина справи зроблена. Москва промовчала, отже, вона наполовину визнала, що ця територія анексована.
У таку ситуацію він їде. Він розуміє, що путін програв війну, йому треба якось нав'язати Україні умови м'якої поразки путіна, щоб він міг продати своєму населенню таку почесну нічию і тим самим утриматися при владі. Найголовніше китайцям – щоб їхній агент путін утримався при владі. Якщо Україна досягне тієї перемоги, яка на нас чекає у весняному наступі, вийшовши на межі 1991 року, політичну кар'єру путіну буде закінчено. Китайці розуміють, що хто б не прийшов до влади – навряд чи прийдуть якісь європейсько орієнтовані ліберальні частини суспільства, скоріше якісь націоналістичні та ліві – всі вони звинувачуватимуть путіни в здачі національних інтересів Китаю. Вони втратять свого найціннішого агента, їм треба зберегти його при владі. З цим приблизно Сі і прийде до Зеленського, якщо він приїде до Києва.
- Ми з вами якось казали, що Сі прилетить на блакитному вертольоті і забере путі кудись.
- Це він обов'язково зробить, але після того, як українські війська увійдуть до Севастополя та проведуть там парад перемоги. Після цього він прилетить на своєму блакитному гелікоптері. Він реаліст, йому начхати на путіна, на росію, на Україну, на будь-кого. Тому Китаю треба спробувати врятувати Пу, для цього потрібна м'яка поразка, а нам потрібна жорстка поразка. Зрештою все вирішуватиметься на полі бою. Вдасться нам весняний наступ, і про жодні м'які поразки не буде й мови.
