Вночі 23 липня ЗС РФ завдали масованого ракетного удару по Одесі. Ці удари відбуваються регулярно після того, як 17 липня російська федерація в односторонньому порядку вийшла із зернової угоди, в рамках якої Україна експортувала зерно Чорним морем. Внаслідок однієї з таких атак було знищено 60 тисяч тонн зерна, а в ніч проти 23 липня постраждав історичний центр Одеси, а також Спасо-Преображенський кафедральний собор, свого часу освячений головою РПЦ Кирилом (Гундяєвим). За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, головна мета ударів по південному регіону України - знищення інфраструктури, яка забезпечує функціонування "зернового коридору", прагнення поставити світ на коліна і зробити росію унікальним зерновим постачальником. Як зрив зернової угоди вплинув на сприйняття росії іншими державами, про посилення міжнародного тиску на росію в ефірі Апостроф ТБ розповів дипломат, експерт-міжнародник РУСЛАН ОСИПЕНКО.
Читайте також: План – поставити весь світ на коліна: в Україні назвали справжню мету російських ударів по Одесі
Світ побачив, хто реально створює важіль тиску на продовольчому напрямі – це росія. Ми пам'ятаємо, як росія казала, що вони взагалі готові безкоштовно завезти зерно і до Африки, і до постраждалих країн. Потім була теза, що зерно з України потрапляє до Європи, а не до африканських країн, а ми тут готові на все, навіть аміакопровід включити, щоб добрива були, щоб можна було збільшувати врожаї. Вони виставляли себе такими білими та пухнастими, а нас – агресорами, які не бажають миру та перешкоджають вивезенню зерна. Хоча самі росіяни крали наше зерно, вивозили його, а потім ніби безкоштовно його комусь постачали.
Крапки над "i" розставлені повністю. Наразі видно, хто насправді перешкоджає вивезенню зерна, шкодить стабільності на міжнародному та продовольчому ринку. Тут росія потрапила під плуг, у капкан. З одного боку, вона продемонструвала своєму внутрішньому електорату, що вони можуть відповідати якимись силовими методами на шкоду своєму іміджу та втратам на полі бою. З іншого боку, вона зазнала ще більших втрат, бо розкрила карти, зайвий раз показала, що саме вона агресор – бомбардує порти та зерносховища.
Росія ослаблена, має мало важелів тиску. Вона вже розкрила практично всі карти. Усі звикли навіть до ядерного шантажу. Але низка програшів, починаючи з повернення бійців "Азова", з того, що Туреччина почала частково дистанціюватися від росії, заявивши, що Україна має право на вступ до НАТО, втрати на полі бою, підірваний міст через Керченську протоку – всі ці втрати не були скомпенсовані в росії. Там на агітаційних каналах виникла справжня істерика. Треба було щось робити. Тому я думаю, що цей кумулятивний ефект підштовхнув росію до радикальних дій. Єдине, що в них залишалося – це зернова угода, де вони можуть голосно грюкнути дверима. Вони зробили це, щоб одним махом перекрити весь цей негатив. Але насправді це дало зворотний ефект.
Наслідки чергового бомбардування Одеси
З'являється розуміння, що путін фактично підірвав світовий лад, який давав людям можливість жити у мирі та розвивати глобальні зв'язки. Ці зв'язки рухали світову торгівлю, дозволяли людям заробляти. Зараз путін, кинувши виклик цій міжнародній системі, зламав глобалізацію. Світ розділився на демократичний табір та табір персоналістських країн. Це означає, що в економіці настане регіоналізація. Не буде глобальних зв'язків, які рухали світову економіку. Ми побачимо рецесію, а за нею дестабілізацію у країнах. І все це завдяки путіну він запустив ці негативні процеси.
Росія вже не має партнерів, вона все втратила, бо вона перестала бути глобальною силою. Вона кинула виклик Заходу і не впоралася з ним. Ці країни більше дивляться на Китай, який може щось запропонувати. Наприклад, свою програму "Один пояс – один шлях". Нині формується широкий міжнародний фронт тиску на путіна. Він скинув маску. Він казав, що він білий та пухнастий, готовий безкоштовно вивозити зерно, а тепер виявилося, що він агресор – готовий топити всі судна, які вивозитимуть зерно. Зараз на нього посилюватиметься тиск з усіх боків – формальний та неформальний, на міжнародних майданчиках. Ми побачимо, як росія програватиме й на цьому напрямі.
Читайте також: Шантаж на морі: чого досягає Путін блокадою України
