Анексія Криму та розв’язання Росією конфлікту на Донбасі викликали занепокоєння у Фінляндії, яка майже вісім десятиліть тому сама стала жертвою агресії СРСР. Можливість повторення українського сценарію у своїй країні змусила фінів активно посилювати заходи безпеки та повернутись до питання про вступ до НАТО.
Реалії сусідства з Росією
Радянсько-фінську війну, яка розпочалась 30 листопада 1939 року, населення скандинавської країни вважає чи не головною подією своєї країни у ХХ столітті. Внаслідок конфлікту Суомі втратила значну частину території - до складу СРСР увійшли весь Карельський перешийок з містом Виборг, яке було другим за площею в країні до захоплення в 1940 році, Виборзька затока з островами, західне і північне узбережжя Ладозького озера.
У цій непропорційній за силами війні фінам вдалося стримати радянські війська, які так і не досягли своєї головної мети - розчленувати країну та привести до влади маріонетковий уряд. Війна закінчилася підписанням 12 березня 1940 року Московського мирного договору, який хоч і зафіксував втрату частини території, проте й довів, що ідея зі створенням Фінської Народної Республіки з тріском провалилася.
Тому фіни, які самі пережили радянську агресію, з самого початку підтримали Україну. Так, вже 1 березня 2014 року міністр закордонних справ республіки Еркі Туоміойа одним з перших різко засудив проведення так званого референдуму в Криму та назвав анексією захоплення Росією півострова.
Пізніше Гельсінкі також підтримали запровадження санкцій проти Москви, наголосивши на необхідності посилення жорстких заходів. А президент Фінляндії Саулі Нііністьо у своєму виступі на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 21 вересня 2016 року заявив про підтримку української держави та засудив агресію Росії.
Фінляндія напоготові
Фінські експерти вважають, що події в Україні – це лише початок. Так, старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних справ (ФІМС) Крісті Раік у коментарі "Апострофу" зазначила, що Росія й надалі намагатиметься посилити свою позицію супердержави. "Захід – це головна перепона для зростаючих амбіцій Москви, тому Кремль інтенсивно працює над розколом єдності європейських держав та посиленням розбрату серед населення цих країн", - заявила вона.
У Фінляндії, яка не є членом НАТО, розуміють, що у випадку агресії країна може розраховувати тільки на себе. Тому фіни почали активно посилювати заходи безпеки. Починаючи з 2014 року, відновилися постійні військові навчання, які проводяться під егідою Національної Асоціації Сприяння оборони Фінляндії (НАСОФ). (У країні діє система мобілізації, яка є обов’язковою для всіх, контрактники – це переважно офіцери в механізованих бригадах, у спецназі та Військово-повітряних силах. До того ж кожен громадянин після проходження служби в армії від 6 до 9 місяців законодавчо зобов’язаний один раз на рік проходити навчання в центрах НАСОФ)
А часті провокаційні польоти російських винищувачів над територіальними водами Фінляндії призвели до того, що країна підписала угоду про співпрацю зі США в оборонній сфері та вперше у своїй історії дозволила проведення військових навчань НАТО на своїй території. Росія ж, у свою чергу, розконсервувала військову базу в селищі Алакуртті, що знаходиться в Мурманській області, і почала відновлення тут механізованої бригади, що додало напруження в без того непрості відносини.
Ще однією складною темою для обох держав є енергетичний сектор. Так, ФІМС у березні 2016 року випустив інформаційний бюлетень під промовистою назвою "Розділяючи ЄС енергетикою? Розшифровуючи російську енергетичну геоекономіку" (Dividing the EU with energy? Unpacking Russia's energy geoeconomics ), в якому експерти застерігають фінський уряд від посилення співпраці з Кремлем у цій сфері. Фінські аналітики переконані, що спільне будівництво АЕС "Ханхіківі-1" в 100 км від Оулу може призвести до критичної залежності Фінляндії від Росії, яка використовує енергетику як дієвий засіб тиску. Адже проект передбачає, що "Росатом" виступатиме не тільки акціонером, а й головним постачальником ядерного палива. 22 січня 2016 року відбулася урочиста закладка фундаменту майбутньої станції. Проте, за повідомленням телерадіокомпанії Yle, у російських субпідрядників виникли серйозні проблеми з фінансуванням, тому будівництво призупинили.
Чергове похолодання в двосторонніх відносинах сталося після візиту Володимира Путіна до Фінляндії 1 липня 2016 року. У фінському місті Наанталі кремлівського очільника зустріли не дуже привітливо – з образливими плакатами та відомою всім українцям піснею, що спричинило появу грандіозного скандалу.
"Гібридна фінляндизація"
Особливе занепокоєння Москви викликає можливість приєднання країни до НАТО. Періодично міністр закордонних справ Сергій Лавров активно закликає Фінляндію не вдаватись до антиросійських дій, а особливо - не вступати до Альянсу, погрожуючи діями у відповідь. Експерти ФІМС переконані, що вступ Фінляндії до НАТО виправданий лише за умови синхронного вступу до Альянсу Швеції. З ними погоджуються журналісти та громадські діячі.
Водночас усередині самого фінського суспільства єдності щодо цього питання немає. Згідно з результатами опитування, проведеного в січні 2016 року, за приєднання до НАТО ратують лише 42% громадян, а обороняти свою країну готові 84% чоловіків та 73% жінок. Більшість населення вважає, що цей гіпотетичний вступ дуже роздратує Росію та призведе до непередбачуваних наслідків, тому і наполягають на продовженні політики "фінляндизації" (йти на поступки сильнішому північному сусіду).
У фінському експертному середовищі переконані, що така політика рано чи пізно призведе до повторення українського сценарію в їхній країні. І такі побоювання небезпідставні. На початку листопада 2016 року в найбільшій фінській щоденній газеті Iltalehti вийшла стаття, в якій йдеться про розслідування Секретної Поліції щодо факту масової скупівлі комерційної нерухомості на сході країни росіянами. Розвідка підозрює, що таким чином спецслужби Росії можуть готувати свої диверсійні операції на території Фінляндії.
На сьогодні російсько-фінські відносини не можна назвати напруженими чи зіпсованими, але й добросусідськими - також. За словами Крісті Раік, Фінляндія намагається підтримувати діалог з Москвою і знайти шляхи для зменшення кількості ключових розбіжностей. Одночасно з цим скандинавська країна зайняла чітку позицію, засуджуючи дії Росії в Україні. Але не треба забувати, що двосторонні відносини цих країн є частиною ширших – загальноєвропейських, на які дуже сильно впливають російські гібридні методи.
