З 16 грудня у Варшаві тривають народні протести проти цензури і спірного голосування за бюджет. Опозиція обіцяє розблокувати парламент не раніше 20 грудня, коли має відбутися наступне голосування. На перший погляд, польські протести нагадують український Євромайдан. Але лише на перший погляд: громадяни стримують себе і намагаються уникнути зіткнень, і влада теж майже напевно зробить все, щоб загасити протест. Хоча і зростання радикалізації протистояння також помітний.
У неділю, 18 грудня, президент Польщі Анджей Дуда зустрівся з представниками опозиції, щоб знизити градус напруження — з п'ятниці в країні протестують, а опозиція блокує роботу Сейму. На зустріч Дуда запросив у президентський палац Гжегожа Схетину з "Громадянської платформи", Рішарда Петру з "Новочесної" ("Сучасна"), Владислава Косиняка-Очерету з Польської селянської партії та Павела Кукіза з "Кукіз'15". В ході зустрічі обговорювали питання регулювання роботи ЗМІ в Сеймі і спірне голосування за бюджет у парламенті, яке відбулося в п'ятницю і стало однією з причин масових акцій і дій опозиції.
У понеділок Дуда провів зустрічі вже з Ярославом Качиньським, лідером правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС), якого називають сірим кардиналом польської політики, а також спікером (маршалком) Сейму Мареком Кухциньским.
Цензура і голосування руками
Тригером для нової хвилі протестів стала пропозиція обмежити роботу журналістів у парламенті та п'ятничне голосування за бюджет. Їхній організатор — Комітет захисту демократії (KOD), непартійна організація, яка виступає організатором акцій протесту проти нововведень правоконсервативного керівництва Польщі та консолідації влади з грудня минулого року.
16 грудня кілька десятків опозиційних депутатів заблокували трибуну Сейму, після того як із засідання вигнали депутата Міхала Щербу з "Громадянської платформи" (ГП), партії, яка в минулому році поступилася ПіС владу і на президентських, і на парламентських виборах. Щерба, який виступав проти обмеження доступу журналістів до Сейму з 1 січня наступного року (правляча партія збирається створити при парламенті медіа-центр і заборонити журналістам вільний доступ до Сейму, на слухання хочуть пускати лише п'ять телекомпаній) і вимагав розглянути це питання, не послухався вимоги спікера покинути трибуну, після чого був вилучений. Маршалок Сейму Марек Кухциньский оголосив перерву в засіданні. Пізніше в іншому залі парламенту, Колонній, депутати за бюджет на 2017 рік і закон про зниження пенсії для колишніх співробітників спецслужб комуністичної Польщі голосували підняттям руки, причому деякі представники опозиції туди допущені не були.
Представники ПіС виправдовуються тим, що в залі були присутні 236 з 460 депутатів, тобто кворум для прийняття бюджету був. Опозиція наводить на доказ відео, де видно, що депутати вписуються в списки присутніх вже після голосування. Цей факт може бути визнаний не тільки порушенням регламенту, а й кримінальним злочином. Партія "Новочесна" у понеділок вранці звернулася до прокуратури з проханням перевірити правомірність голосування. Президент Дуда також запросив юридичний аналіз голосування в Колонній залі.
У відповідь на голосування і обмеження для журналістів під будівлею парламенту зібрався мітинг. У ніч на суботу поліція відтіснила протестувальників, щоб дати можливість проїхати кортежу автомобілів. Голова МВС Польщі Маріуш Блащак назвав протести і дії опозиції спробою захоплення влади, порівнявши їх з переворотом 1992 року.
Депутати опозиційних польських партій заблокували трибуну Сейму
Маршалок Сенату, тобто верхньої палати польського парламенту, Станіслав Карчевський у понеділок провів зустріч з представниками редакцій польських медіа, після чого повідомив, що нинішні правила роботи журналістів у Сеймі збережуться як мінімум до 6 січня. До цієї ж дати приймаються і альтернативні пропозиції, які стосуються присутності мас-медіа в Сеймі. Карчевський запевнив, що рішення приймав його колега з Сейму. Також він пообіцяв, що журналісти будуть допущені на найближчі засідання комісій Сейму та Сенату у вівторок і середу.
Головний редактор порталу для українців Польщі PROstir.pl Ігор Ісаєв звертає увагу на те, що до журналістів послали саме Карчевського, а не Кухциньского, який провинився: "Видно, що правляча партія Марека Кухциньского, який фактично викликав цю кризу, усунула. Дуже цікаво, як зараз поводиться ПіС саме всередині партії".
Якщо зустрічі на різному рівні і можуть заспокоїти ситуацію, то лише на деякий час, переконана Надія Коваль з "Української призми", спеціаліст з центральноєвропейських країн.
"Конфлікт між опозицією та правлячою партією розпочався далеко не сьогодні і не 14 грудня — ці протести тривають вже більше року. І тому я думаю, що повністю заспокоїти ситуацію їм не вдасться, хоча вони і будуть намагатися максимально її згладити до Різдва, коли люди будуть більше зайняті святкуваннями і не будуть налаштовані виходити на акції протесту", — сказала "Апострофу" Коваль.
Більше схоже на Болотну площу
Основна причина протестів — все-таки не обмеження для ЗМІ, говорить Ісаєв. Більше на мітингах обурені саме голосуванням за бюджет з порушенням регламенту Сейму. Польські журналісти, до речі, вийшли до Сейму з пікетом проти обмежень ще в четвер, а в п'ятницю оголосили "днем без політиків", відмовившись висвітлювати їхню діяльність.
Щось в останніх подіях в Польщі нагадує український Майдан: зима і тепла їжа, прапори Євросоюзу і протести (частково) проти закручування гайок, голосування руками, вимога дострокових виборів і звинувачення в спробі державного перевороту. Знакова для України пісня "Разом нас багато" лунає у Варшаві. Але відмінностей все-таки більше.
Парламентарії у колонній залі Сейму, який не обладнаний для підрахунку голосів, без присутності опозиції проголосували за бюджет на 2017 рік простим підняттям рук
Підтримати владу на вулицю вийшли члени клубів "Газети польської", правоконсервативного католицького видання, що підтримують ПіС. Ісаєв каже, що обидві групи протестуючих готові стояти - і не за гроші, як це було в Україні з "Антимайданом". У польській політиці немає таких грошей, як в українській, тому за готівку мобілізувати громадян складно. Також як відзнаки він називає те, що багато хто в Польщі поки не визначилися зі своєю позицією, а деякі поляки підтримали низку рішень ПіС у соціальній сфері, хоча і не підтримують партію як таку.
"Ярослав Качиньський був на Майдані і добре вивчив помилки Віктора Януковича. Це політик імпульсивний, але мудрий. Цей протест більше нагадує Болотну площу: незадоволені громадяни щось хочуть у суспільній сфері", — додав Ісаєв.
Радикалізація і повзучий Майдан
Ідеальним результатом протистояння, на думку Ісаєва, було б, якщо б опозиція визнала процедуру прийняття бюджету конституційною, а влада не приймала б нових рішень щодо журналістів. Але сам він не вірить у такий розвиток подій, хоча б тому, що одна з партій вже звернулася в прокуратуру.
На цей момент, вважає Надія Коваль, ПіС не схильна переголосувати бюджет, оскільки вже отримала певні юридичні запевнення, що голосувати руками було можна, адже трибуна була заблокована опозицією: "Вони б цього дуже не хотіли. Але якщо все-таки повторне голосування відбудеться, це буде дуже серйозна поразка уряду".
Вона також виділяє проблему Конституційного суду як ще однієї точки протистояння влади з опозицією. У понеділок збіг термін повноважень голови Конституційного суду, і президент Дуда повинен вирішити, як поводитися далі в питанні прав і повноважень цього суду. Для Качиньського принципово, щоб Конституційний суд не заважав йому проштовхувати потрібні закони, оскільки ПіС зараз контролює президента, прем'єра і парламент. Саме в цьому питанні владі та опозиції буде найскладніше знайти компроміс.
Ісаєв зазначає, що як опозиція, так і влада використовують радикальні гасла для мобілізації прихильників. Якщо перші наполягають на дострокових виборах і закликають змінити владу, другі називають дії суперників спробою перевороту: "Дуже радикалізувалися політики щодо один до одного. Польська політика протягом останнього року показує, що найбільш безглузді кроки можуть бути зроблені. Їм буде складно зробити крок назад, але я не виключаю, що вони можуть це зробити".
Сутичок між прихильниками і супротивниками влади очікувати не варто. "Дуже обережно налаштовані один до одного обидві групи протестувальників. Хіба що якісь радикали приєднаються. А поки вони дуже бояться і не хочуть, щоб все перейшло на насильницьке протистояння. Вони самі обмежують рамки і цілі свого протесту. Протестувальники хотіли б схилити уряд до дострокових виборів, але не готові скидати уряд", — пояснила Коваль.
Протести якщо і трохи вщухнуть під час свят, потім можуть розгорітися з новою силою. Але потенціал їхній все одно обмежений, оскільки протестувальники в основній своїй масі — більш багаті та освічені жителі міст старше 40 років, тоді як бідніші люди, молодь та жителі провінцій значною мірою підтримують ПіС, і рейтинги цієї партії впали несуттєво. Тому масові протести в Польщі не назвеш загальнонародними, вважає міжнародник. Вони видимі, але обмежені. Хоча Ісаєв вказує на те, що до протестів підключилася і права партія "Кукіз'15", яка ближче до ПіС, ніж до інших опозиційних політсил у парламенті.
"Можливо все на світі, — коментує Коваль перспективи подальшого розвитку ситуації. — Поки я не бачу, щоб цей конфлікт почав згасати. Думаю, напруження ще збережеться на деякий час".
"Все, думаю, залежить від того, наскільки люди вистоять перед святами польськими. KOD заявляє, що вони будуть протестувати. Якщо вони роз'їдуться по домівках, це, отже, буде все. Можливо, наступне загострення буде вже 11 січня, коли буде наступна сесія парламенту. У Польщі вже цілий рік йде такий "плазуючий Майдан". Але, як показує практика, ПіС навчилася дуже незграбно, але все-таки тушкувати це протест", — вважає Ісаєв. Хоча він визнає, що через незграбність обох сторін прогнози можуть бути неймовірними: протест може спалахкотіти через необережну іскру.
