Цей рік стане вирішальним для єврозони. У період з березня по вересень в Нідерландах, Франції та Німеччині пройдуть вибори, а їх результати визначать майбутнє єдиної валюти Європи. Італія теж може провести вибори до кінця року. У світлі невизначеності основні гравці єврозони роблять кроки, щоб перестрахуватись перед можливими майбутніми негараздами. Про те, чому єврозона схильна до розпаду і як її можливий крах відіб'ється на Європі, розповідають в своєму звіті експерти приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor.
В Італії уряд висить на волосині. Але незалежно від того, коли країна проведе свої чергові вибори, той факт, що майже половина її електорату підтримує партії, які хочуть покинути єврозону, поставить міжнародні ринки і країни єврозони в хитке становище. Занепокоєння буде рости ще більше, оскільки члени лівоцентристської Демократичної партії Італії оголосили, що вони сформували нову політичну партію. Новостворена сила здатна підірвати ефективність правлячої партії проти євроскептично налаштованої сили "Рух 5 зірок". "Національний фронт" у Франції також хоче провести референдум з питання членства в єврозоні, заявляють аналітики.
Тим часом, загроза виходу Греції з Європейського Союзу дуже зросла, вважають в Stratfor. Афіни нещодавно пообіцяли провести економічні реформи заради отримання чергового траншу, але деякі заходи включають політично чутливі питання, такі, як пенсії та трудове законодавство, що може спровокувати політичну нестабільність або соціальні хвилювання. Оскільки коаліційний уряд Греції займає лише незначну більшість місць в парламенті, він може "впасти". А дострокові вибори в країні можуть перетворитися в референдум з питання членства в єврозоні. Тепер велика частина боргу Греції знаходиться в руках її інституційних кредиторів, а Grexit з єврозони не буде настільки ж згубним сьогодні, як це було б п'ять років тому. Проте, потрясіння могло б створити хвилю і поширитися на інші слабкі ланки єврозони, включаючи Італію та Іспанію. Так незабаром після Brexit, Grexit тільки поглибить метушню в Євросоюзі, а також цілком може вплинути на вибори в інших країнах єврозони.
Невизначеність спонукала членів валютної зони почати вивчати можливі варіанти. Наприклад, Нідерланди навіть вирішили почати вивчення "взаємовідносин" з євро. Формальним приводом для початку такого дослідження стало занепокоєння в зв'язку з можливим впливом політики Європейського центрального банку на голландських вкладників і пенсіонерів. Але в дослідженні, результати якого будуть оголошені пізніше, також спробують дати відповідь на питання про те, як і яким чином Нідерланди можуть покинути єврозону. Проведення такого дослідження також демонструє, наскільки серйозно уряди і партії усвідомлюють можливість краху єврозони, підкреслили в Strafor.
Це дослідження було запропоновано центристською партією, християнськими демократами, а не євроскептиками з "Партії свободи". Почавши вивчення такого питання перед виборами 15 березня, помірковані партії можуть відправити своїм виборцям меседжі про те, що вони теж турбуються про вплив єдиної валюти і фіскальної політики на економіку країни. У той же час голландські політики стурбовані майбутнім валютного простору і хочуть знати, які можуть бути застосовані варіанти в разі кризи в єврозоні. З огляду на загрозу референдуму про членство в єврозоні у Франції, Італії або Греції, їхні побоювання цілком обгрунтовані.
Нідерланди є важливим гравцем в Північній Європі. В оточенні Німеччини, Франції і Великобританії центри цієї країни більшу частину своєї зовнішньої політики зосереджують на підтримці балансу сил в регіоні. Думка Нідерландів про те, як управляти єврозоною дуже схоже на позицію Німеччини з цього приводу. Ці дві країни, наприклад, критикували плани про те, щоб виручити країни Південної Європи. Проте, Нідерланди розуміють важливість франко-німецького союзу в серці Європейського Союзу і були головним прихильником європейської інтеграції за останні шість десятиліть. З цієї причини країна навряд чи буде діяти поодинці. У разі, якщо криза в ЄС прискоритися, Нідерланди, ймовірно, спробують узгодити свою політику з інтересами своїх традиційних союзників - Бельгією і Люксембургом - а також зі стратегією Німеччини, вважають аналітики.
Німеччина, однак, сама стикається з непростою ситуацією. Хоча більша частина електорату країни - і особливо її консервативні виборці не схвалюють грецьку програму фінансової допомоги, уряд в Берліні хоче запобігти кризі в Греції напередодні виборів у вересні. Отже, Афіни, ймовірно, в кінцевому підсумку домовляться між собою зі своїми кредиторами, якщо тільки ця затичка вбереже країну від дефолту в найближчі півроку. Уряд Німеччини буде мати менший вплив на ситуацію у Франції і Італії - на країни, які представляють набагато більшу загрозу для майбутнього європейської інтеграції. Якщо євроскептично налаштовані сили прийдуть до влади у Франції або Італії, Берлін увійде в режим кризи і одразу спробує порозумітися з новими ренегатами уряду в Парижі або Римі. Але деякі з їхніх вимог - наприклад, пропозиції "Національного фронту" щодо введення тарифів на весь імпорт до Франції або обкладання компаній, які наймають іноземних працівників, в тому числі громадян ЄС, то про це буде складно домовитися.
Парламентський запит Нідерландів на дослідження показує, що розпуск єврозони або, принаймні, її реконфігурація, все це уряду починають враховувати при оцінці їх варіантів на майбутнє. І той факт, що саме центристська група поставила це питання, показує, що тепер не тільки євроскептики ставлять під сумнів долю Європейського союзу. Насправді ще в 2015 році голландський Кабінет міністрів питання Шенгену, з тим щоб зменшити в цій зоні кількість країн-членів Північної Європи.
Як підкреслили в Stratfor, коли була створена єврозона, її головна мета полягала в тому, щоб максимально наблизити Францію і Німеччину один до одного настільки, щоб ще одна війна між ними була б неможливою. Але домовленість поставила членів в тупикове становище. Якщо єврозона розвалиться, то її крах спровокує стійку відчуженість між членами - особливо між Францією і Німеччиною, що поставить під загрозу економічний, політичний і військовий порядок на континенті. З іншого боку, якщо єврозона продовжує функціонувати і викликати невдоволення серед виборців, це буде породжувати сумніви серед урядів і фінансових ринків про те, що вона знаходиться під постійною загрозою. Постійна небезпека, в свою чергу, зашкодить економіці Європи і призведе до розростання ще більш радикальних націоналістичних і популістських політичних рухів в майбутньому.
