Виступ президента України Володимира Зеленського на "нормандському саміті" в Парижі показав, що він не перейшов жодні "червоні лінії", які формулювалися опозицією і громадянським суспільством. Також президенту потрібно звільнити себе від трьох зрадників України, які сьогодні намагаються формувати політику країни. Водночас підписане комюніке лідерами країн-учасниць "нормандської четвірки" говорить про те, що Зеленському нав'язують повернення ОРДЛО в правове поле України, але на умовах, вигідних президенту Росії Володимиру Путіну. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів російський політолог і публіцист АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ, підбиваючи підсумки "нормандського саміту" 9 грудня.
- У мене дуже суперечливі враження. З одного боку, Зеленський вдало виступив на прес-конференції, дуже чітко відмовившись від виборів, що проводяться окупантом на окупованій території. І він заявив, що головною вимогою для виборів є передача кордону Україні, і, звичайно, виведення іноземних військ і озброєнь.
Але пізніше, коли було оприлюднено комюніке, підготовлене [помічником президента України Андрієм] Єрмаком і [помічником президента РФ Владиславом] Сурковим (яке Єрмак із Сурковим погодили десь ще в середині листопада) - то це жахливий документ, який передбачає імплементацію "формули Штайнмайєра" в законодавство України, закон про особливий статус Донбасу на постійній основі, що, мабуть, передбачає внесення змін до Конституції.
Тобто з одного боку, після усного виступу Зеленського склалося враження, що він відмовляється від кремлівського проекту возз'єднання з ОРДЛО, яке насправді є приєднанням України до ОРДЛО. З іншого боку, весь документ якраз виходить з ідеї погодження на рух до возз'єднання з ОРДЛО. Тому у мене склалися дуже суперечливі враження за підсумками саміту.
- Чому ми не почули чітку реакцію Меркель і Макрона?
- Треба віддати належне Меркель. Вона підтримала Зеленського під час його виступу, коли він просував ідею зміни Мінських угод. Адже коли Зеленський відмовився від виборів до передачі кордону, то Меркель його підтримала (заявивши Путіну, що "Мінськ" треба переглядати, - "Апостроф"). Вона має симпатію до України і Зеленського.
А Макрон в останні місяці - це такий же путінський холуй, як Трамп.
Зрештою, це не так важливо. Це деталі, а важливою є поведінка самого Зеленського. А він, виступаючи на прес-конференції, тримався гідно - не перейшов жодні "червоні лінії", які формулювалися опозицією і громадянським суспільством. Але в комюніке за цілою низкою пунктів Зеленський встав на самогубний для України шлях возз'єднання з ОРДЛО.
Адже коли проект документа з'явився, то і Сурков, і [політолог Олексій] Чеснаков із задоволенням писали, що цей документ влаштовує Москву, закриває Україні можливість змінити Мінські угоди. Тобто це нав'язаний Україні документ. А Зеленський, що виступав, і Зеленський, що підписав документ - це зовсім різні люди. Виступав патріот України, а документ підписаний... не хочу казати гучних слів.
Андрій Піонтковський: "Зеленський, що виступав і Зеленський, що підписав документ - це зовсім різні люди"
Хоча Аваков же в Парижі говорив, що "зради" не було, але цей документ - "зрада". І навряд чи це буде прийнято позитивно громадянським суспільством України.
- Але ж головне, як Верховна Рада проголосує. Як ви вважаєте, парламент проголосує всі ці зміни - до законів, до Конституції?
- Рада, звичайно ж, не проголосує і ніколи цього не буде. Уже ясно, що громадянське суспільство України цього не дозволить. Навіть багато депутатів від "Слуги народу" публічно говорили, що вони ніколи не підтримають такі ініціативи.
Прикро за Зеленського, президента України, який дуже непогано виступав. Але дається взнаки величезний тиск на нього зі сторони людини, яку я вважаю не просто зрадником, а свідомим агентом Москви, що працює на Кремль - це Єрмак. Навіть під час прес-конференції, яку після зустрічі в Єлисейському палаці Зеленський давав для українських ЗМІ, Єрмак, як завжди, своєю величезною тушею нависав над президентом. Я спостерігав за його мімікою і поведінкою - і зазначу, що він себе відчував господарем становища і зверхньо дивився на Зеленського. Мовляв, чи правильно говорить президент.
- Путін наполягає на виконанні "Мінська-2" і зовсім не йде на компроміси. Але ж "Мінськ-2" - це безвихідь.
- Все вірно. Адже мета Путіна - це повне підпорядкування України. І він обрав для цього такий шлях - тобто впровадження в політичне тіло України ракової пухлини у вигляді ОРДЛО. Це його основний політичний задум.
Тому українська влада повинна раз і назавжди сказати: "Відчепіться від нас із цим ОРДЛО, ми з ними об'єднуватися не будемо. Це окупована вами територія".
- Вірно. Але ніхто не може вплинути на Путіна, щоб він почав міняти свою риторику. Адже він чує одне, потім каже абсолютно протилежні речі. Чому та ж Меркель не може натиснути на російського президента?
- Про Макрона ми вже говорили. А що стосується Меркель, то вона перебуває під величезним впливом німецького бізнесу, який хоче зняти санкції і відновити відносини з Росією.
І ще важливий момент, про який я кажу останні 5 місяців. Коли весь табір Зеленського кричав під час виборчої компанії і зараз продовжує повторювати, що вони борються з "партією війни", то уявляєте, як вони дискредитували Україну. Адже якщо попередня влада була "партією війни", то, виходить, що українська держава винна у війні. Ця демагогія про "партію війни" дуже сильно обвалила міжнародну підтримку України на Заході. Адже тій же Меркель з величезними труднощами доводилося весь час долати опір німецького бізнесу. А коли українська влада каже, що Порошенко розв'язав війну для наживи, то Україну підтримувати стає важче.
- На цьому саміті відбулася ще одна важлива подія. Нібито Зеленський і Путін домовилися про постачання газу.
- З приводу цього питання ми почули прояв певної твердості української позиції. Путін знову спокушав Зеленського своїми 25-відсотковими знижками, але ми почули чітку відповідь української сторони.
Взагалі на саміті було багато позитивних моментів. Перше. Звільнення сотні українців, які мучаться у підвалах для тортур на Донбасі. Правда, ще подивимося, як це буде реалізовано. Принаймні питання піднято.
Друге. Поведінка Зеленського на прес-конференцій дала достатньо підстав для оптимізму.
Андрій Піонтковський: "Поведінка Зеленського на прес-конференції дала достатньо підстав для оптимізму"
Третє. Дуже серйозні заходи будуть зі сторони Франції та Німеччини, які обіцяли контролювати реальне припинення вогню і повернення заручників.
Це все дуже позитивно. Але коли я прочитав це комюніке - мій настрій різко погіршився.
- Учасники саміту заговорили про другу зустріч. Чи потрібна вона і що змінить?
- Політично ці чотири місяці українське суспільство має використовувати для того, щоб до цієї зустрічі прийти з твердою заявою: "Із жодним вашим ОРДЛО об'єднуватися ми не будемо. Це окупована вами територія, ми не можемо її повернути силою, оскільки ми не можемо воювати з ядерною супердержавою. Але, рано чи пізно, територія до нас повернеться. Але жодних об'єднань ми не приймаємо. Давайте ж домовлятися про припинення вогню і остаточний обмін полоненими. Ви ж не виводите війська. І ми ж прекрасно розуміємо, що ви хочете зберегти свій контроль. І давайте припинимо ці балачки про возз'єднання ОРДЛО". Адже Сурков сам каже, що це не приєднання Донбасу до України, а приєднання України до Донбасу.
Я можу висловити це як докір колишній владі, яка хоч і не штовхала Україну до ОРДЛО, але й чітко не заявила, що Мінські угоди - це договір про неможливе. Росія ж не виводить війська і озброєння з Донбасу.
Тому за чотири місяці можна домогтися припинення вогню, звільнити заручників і чітко заявити свою позицію, озвучену мною вище.
- У такому разі варіант зі стіною, про яку говорили в оточенні Зеленського, не виглядає нереальним.
- У даній ситуації - це найменш поганий із варіантів. Це заморожений конфлікт. Адже 73% людей, які обрали Зеленського, голосували не за ОРДЛО, а за мир. Найперше вони голосували за те, щоб люди перестали гинути.
Та й останнє опитування показує, що за автономію Донбасу, тобто за возз'єднання з ОРДЛО, голосує тільки 15%. Запит українського народу на мир - це припинення загибелі на кордоні. Цього й треба добиватися.
І українській владі треба чесно сказати, що вони прекрасно розуміють путінський план і підігравати йому не будуть. А всіх цих штайнмайєрів потрібно викидати до дідька.
Взагалі, судячи з виступу Зеленського, він сам близький до цієї позиції, але він оточений зрадниками, які працюють на Кремль. Це Єрмак, Коломойський і Богдан. Потрібно звільнити його від цих людей. А сам Зеленський небезнадійний - за нього можна боротися.
