Теракт в передмісті Парижа, де вчитель французької середньої школи Самюель Паті був убитий і обезголовлений біженцем чеченського походження Абдулахом Анзоровим, дав привід відразу двом президентам - Франції і Туреччини - непогано попіаритися. Не обійшлося без серйозної перепалки. Чи переростуть пікіровки між Еммануелем Макрона і Реджепом Ердоганом у відкрите протистояння двох геополітичних лідерів Європи та Близького Сходу, розбирався "Апостроф".
Про нову форму ісламу
Вбивство Самуеля Паті викликало широкий резонанс в французькому суспільстві. Десятки тисяч людей вийшли висловити протест проти вбивства викладача і вшанувати пам'ять загиблого викладача. Президент Франції Еммануель Макрон взяв участь в церемонії прощання з Паті в почесному дворі Сорбонни. На похоронах Макрон заявив, що у Франції не відмовляться від карикатур, і що терористам не вдасться залякати жителів країни. До того ж, Макрон назвав напад на Паті терактом, зазначивши, що викладач був убитий за те, що вчив дітей свободі слова, а також пообіцяв, що Франція продовжить боротьбу за свободу.
"Іслам - це релігія, яка зараз переживає кризу у всьому світі", - заявив Макрон. За його словами, радикальний ісламізм "відкрито висловлює намір нав'язати свої порядки". "Ця ідеологія стверджує, що її закони вище законів Республіки", - сказав президент Франції. У зв'язку з цим, Макрон озвучив ідею про створення якогось "освіченого ісламу" у Франції, без іноземного впливу і фінансування.
Утім, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса вважає, що в даний момент, озвучена Макрона ідея є не більше ніж просто гаслом.
"Складно оцінити ідею Макрона про створення так званого "освіченого ісламу", оскільки нічого невідомо про її подробиці. Що таке "освічений іслам"? Чи вважає Макрон французьких мусульман "освіченими" чи ні? Як можна в принципі змінити іслам? Який саме вплив Макрон вважає загрозою? Поки немає подробиць, і ця ідея залишається у вигляді красивого гасла", - сказав в коментарі "Апострофу" Ілія Куса.
На думку експертів, така надзвичайно різка реакція пов'язана з бажанням Макрона зараз, за півтора року до президентських виборів у Франції, посилити свої позиції на "правом" фланзі.
Час для хрестових походів
Головним опонентом Макрона виступив президент Туреччини Реджеп Ердоган (хоча заявою з цього приводу, що налякала Кремль, відзначився і глава Чечні Рамзан Кадиров), який не тільки засудив карикатури Charlie Hebdo, але і назвав Еммануеля Макрона психічно нездоровою людиною, тому що Макрон, нібито, ненавидить іслам.
"Що ми можемо сказати про главу держави, який веде себе подібним чином по відношенню до мільйонів представників іншої віри в його країні? Перш за все [Макронe потрібні] психічні перевірки", - заявив Ердоган.
Масла у вогонь протистояння президентів підлила нова карикатура Charlie Hebdo, спрямована вже проти самого Ердогана. І хоча спочатку президент Туреччини заявляв, що навіть не буде дивитися на карикатуру себе, пізніше турецьке МЗС викликало посла Франції для пояснень. Також він подав у прокуратуру Анкари кримінальний позов проти журналу. Водночас Ердоган закликав населення Туреччини не купувати французькі товари через позицію керівництва Франції щодо карикатур на ісламського пророка Мухаммеда.
Варто відзначити, що Ердоган, на думку експертів, давно приміряє на себе роль головного захисника мусульман.
Чого домагається Ердоган на міжнародній арені?
Як вважає експерт з міжнародних відносин Ілія Куса, відносини між Туреччиною і Францією погіршуються вже кілька років поспіль, і теракти у Франції лише відкрили в них ідеологічний фронт.
"Ердоган у своєму протистоянні з Францією переслідує закріплення свого іміджу в якості лідера мусульманського світу на противагу західній моделі, яку нав'язують США і ЄС. Політика Ердогана спрямована на вихід Туреччини на позиції регіонального гравця, якого будуть сприймати на рівних інші учасники процесу, включаючи Францію, Німеччину і Росію. До того ж Ердогану важливо посилити і закріпити свій вплив в "розширеній периферії", де присутні інтереси Франції - це Лівія, Східне Середземномор'я, Балкани, Південний Кавказ і Ліван", - вважає Ілія Куса.
Нагадаємо, що взаємини між двома країнами-членами НАТО стали серйозно псуватися з моменту, коли під час Сирійської війни Франція розмістила своїх солдатів на території, зайнятій курдо-арабським військом в Сирії. Існування Курдської автономії поблизу від своїх кордонів Анкара сприймає як загрозу через те, що в самій Туреччині продовжує діяти курдський сепаратистський рух. Потенційно розрізнені курдські сили здатні надавати підтримку один одному. Тому Туреччина у Франції бачить силу, що допомагає курдам.
Ще одна лінія розлому в франко-турецьких відносинах - дотримання ембарго на поставки озброєнь до Лівії. За даними Міноборони Франції, заборона, введена ООН, порушується турками. Однак Анкара категорично відкидає всі звинувачення, хоча її участь в Громадянській війні в Лівії неодноразово фіксувалася.
Сама по собі Франція для Ердогана ідеологічно виглядає як найбільш вдала мішень. Франція, з карикатурами на мусульманських діячів і з однією з найчисельніших вірменських діаспор, відмінно вписується в ідеологію ворога, для протистояння з яким повинен об'єднатися весь турецький народ. І, звичайно, їм буде потрібно "вождь", ким люб'язно готовий стати Реджеп Ердоган.
Примітний той факт, що, позиціонуючи себе як головного захисника мусульманських цінностей, Ердоган вступає в пряму конфронтацію з деякими мусульманськими країнами, як наприклад у випадку з Саудівською Аравією, де, до речі, знаходиться місце поховання мусульманського пророка Мухаммеда, честь якого Ердоган так впевнено захищає.
"Рука допомоги" Ердогану з Франції
Історія з карикатурами Charlie Hebdo - це політичний подарунок для Ердогана. Про це "Апострофу" заявив турецький опозиційний журналіст Юнус Ердогду.
"У той час як турецька ліра дешевшає по відношенню до долара, а в країні - безробіття і економічна криза, в ефірі турецьких телеканалів обговорюють карикатури Charlie Hebdo і "халіфат" на словах. Ердоган хоче зобразити себе єдиним захисником ісламу, а Франція своїми діями люб'язно допомагає йому, і все це виглядає як узгоджений матч", - заявляє Ердогду.
За його словами, турецький народ ділиться на два крила: кемалістські секуляристи і політичні ісламісти. Політичні ісламісти повністю - за Ердогана. Світський сегмент кемалістів також надає йому приховану підтримку.
"У Туреччині зараз немає опозиції. Між політичними елітами є угода: Ердоган стоїть біля керма країни, кемалісти залишаються при владі. На даний момент Ердоган захопив всі ЗМІ, його ніхто не критикує, а тих, хто пише опозиційну точку зору навіть з-за кордону - блокують", - говорить Юнус Ердогду.
Макрон вже готується захищатися
На думку експерта Ілії Куси, Франція намагається відповідати Ердогану, посилюючи міжнародний тиск на Туреччину і просуваючи санкції проти Анкари. Їх головна мета - довести тиск на Туреччину до такого рівня, щоб Анкара пішла на поступки на ключових напрямках - Лівія і Східне Середземномор'я.
"Безумовно, Макрон буде прагне використовувати ситуацію з терактами для збільшення свого впливу і свого електорату. Власне, на мою думку, однією з причин, які штовхнули Макрона вимовити свою скандальну промову, яка викликала критику ісламського світу, стало бажання пограти на електоральному полі правих сил, таких як "Національний фронт". Макрона необхідно демонструвати жорсткість у питаннях імміграції та боротьби з ісламським екстремізмом, щоб не давати привід правим атакувати себе напередодні виборів 2022 року. Передвиборний аспект багато в чому впливає на рішення, які приймає французький уряд", - підсумував Куса.
Підтверджує слова експерта і нова ініціатива господаря Єлисейського палацу. Так, у четвер, 5 листопада, Макрон закликав переглянути правила Шенгенської зони вбік посилення захисту зовнішніх кордонів Євросоюзу.
"На тлі змін по ситуації з погрозами ми вирішили значно посилити наш прикордонний контроль у Шенгенській зоні", - сказав він. За словами Макрона, на прикордонному контролі буде збільшена чисельність поліцейських, жандармерії і збройних сил, залучених до патрулювання на кордоні з 2,4 тисячі до 4,8 тисячі. Також президент Франції заявив, що представить відповідні пропозиції щодо посилення контролю на кордонах в Європейську раду вже в грудні.
Очевидно, що Макрон збирається утриматися на посаді президента на наступних виборах, використавши план того ж "об'єднання нації перед спільною небезпекою", тому найближчим часом Францію чекає показове посилення боротьби з тероризмом і посилення міграційної політики. Втім, робитися це буде як мокре горить, щоб не відлякати ліберального виборця, який все одно буде грати ключову роль на президентських виборах у Франції.
