Після відставки Ліз Трасс у Великій Британії продовжується боротьба за крісло прем'єр-міністра. Було багато сподівань щодо можливого повернення Бориса Джонсона, проте колишній прем'єр вирішив не висувати свою кандидатуру на посаду лідера Консервативної партії. А після того, як лідер Палати громад Пенні Мордонт зняла свою кандидатуру, єдиним кандидатом залишився екс-міністр фінансів Ріші Сунак. Він і буде новим прем'єром. Чи зміниться політика Великої Британії, зокрема, і щодо України після завершення прем'єрської епопеї - свою думку в ефірі Апостроф TV висловив експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" ОЛЕКСАНДР КРАЄВ.
Так, у Сунака зараз найбільші шанси, він єдиний, хто має 100 голосів парламентарів. Наразі в нього одна опонентка - Пенні Мордонт, яка очевидно не добирає достатньо голосів. Тому, очікуємо, що сьогодні буде оголошено, що Сунак стає одноосібним переможцем.
Як це змінить політику Консервативної партії загалом? Очевидно, що почнеться повноцінна фінансова реформа. Тому що попередній досвід Сунака як міністра фінансів та на багатьох інших міністерських посадах - це те, що має забезпечити адекватну фінансову та економічну політику. Вже сьогодні ми бачимо, як лондонська біржа позитивно відреагувала на те, що Сунак ймовірно стане наступним прем'єр-міністром Британії.
Дивіться: Чарльз III відвідав українських біженців у Шотландії: як пройшла зустріч
Якщо казати про політику стосовно України, то це жодним чином не має вплинути на наші довготермінові взаємозобов'язання. Тому що, по-перше, умови нашої співпраці були прописані в уже укладених домовленостях, які є непорушними з обох боків. По-друге, наша взаємодопомога та підтримка ЗСУ зі сторони британців - це те, що прописано у їхній стратегії національної безпеки. Це те, що відповідає їхнім геополітичним планам, відповідно до концепції "Глобальної Британії".
І зрештою ми досі маємо, умовно кажучи, суспільну підтримку у Британії. Тобто для кожного політика було б очевидно, що підтримка України є ще й доволі вигідним політичним проектом. Тому хто б не був при владі та з яким парламентом - взагалі не впливає на те, як Британія буде підтримувати Україну.
Ще додам один аргумент, який очевидно на це вкаже: підтримка України - це єдина тема в якій усі консервативні групи впливу, усі лейбористи, усі соцдемократи, усі "зелені" та навіть шотландські націоналісти єдині. Наразі там немає жодного політика, який би відкрито заявив, що треба переглянути чи змінити допомогу Україні.
Єдине, що нам потрібно очікувати - певний час не буде так багато медійної активності. Тобто попередні пакети допомоги, графіки тренувань - це все залишиться, але медійно Україна не буде на перших шпальтах. Причини тут зрозумілі, у британців велика кількість внутрішніх проблем, через які, відповідно, Трасс і довелося піти з посади. Тому так чи інакше, британці першочергово займуться своїми внутрішніми справами, але при цьому жодним чином змінювати допомогу Україні не збираються.
Чому Джонсон не висунув свою кандидатуру? Він розуміє, що зараз боротьба за місце з його позиції просто зруйнує партію. Дивіться яка логіка - прем'єра скандаліста міняє прем'єр-міністерка, яка тримається всього 44 дні, для того щоби знову повернувся прем'єр-міністр скандаліст? І це при тому, що Консервативна партія на 33% відстає від лейбористів менш ніж за рік до виборів. І це при тому, що колишня прем'єрка мала антирейтинг 65%, а сам Джонсон має в середньому антирейтинг 40%. Якщо б він хотів до кінця поховати Консервативну партію, він би мав брати участь у перегонах, йому варто було б боротися. Але він досвідчений та прагматичний політик, він грає стратегічно. І оця сьогоднішня стриманість може зіграти йому на руку у майбутньому.
Джонсон працював практично у всіх гілках влади, майже на всіх виконавчих та законодавчих посадах. Як політик він все ще себе не вичерпав і в певний момент дійсно може повернутися у велику британську політику. Але в той же час, у нього є можливості та потенціал піти у велику міжнародну політику, скажімо, бути головою великої міжнародної організації. Або, наприклад, стати головою Фонду відновлення України, того самого, який у нас називають "план Маршалла" для України. Так чи інакше, для Джонсона всі двері відчинені.
Повернутися у крісло прем‘єра Джонсон може, але не в цьому році. Необхідно дочекатися виборів, і якщо станеться щось неймовірне і консерватори зможуть в них перемогти, тоді ми цілком можемо чекати повернення Джонсона у крісло прем'єра, або як мінімум лідера партії. А у разі перемоги лейбористів, то вже як лідера опозиції. У такі ролі він теж зможе себе досить непогано проявити.