Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган переніс президентські і парламентські вибори в Туреччині - волевиявлення народу відбудеться на місяць раніше від запланованого терміну. Ердоган це мотивував тим, що проведення виборів сприятиме подоланню наслідків руйнівного землетрусу. Конкурентом Ердогана є лідер Республіканської народної партії Кемаль Кілічдароглу. Чому перенесли голосування та чого очікувати від виборів - в етері Апостроф TV пояснив політтехнолог Юрій Подорожній.
В Ердогана дуже складна ситуація. Великі економічні проблеми, які пережила Туреччина минулого року, особливо падіння ліри, ударили по всіх товаровиробниках, які не працюють на експорт. Тому що при падінні ліри ті, хто вивозить товари за кордон, ще навіть виграли. І як це часто буває в політиці, до Ердогана прилетів "чорний лебідь" у вигляді землетрусів.
Боюсь давати якісь прогнози, не хочеться бути неточним, але мені здається, епоха Реджепа Тайїпа Ердогана завершується. Навряд чи турки пробачать Ердогану цей землетрус, як би це дивно не звучало. Мовляв, при чому тут Ердоган до природних катаклізмів. Тим не менш, ситуація складається так, що ті міста, які були зруйновані, і ті колосальні збитки, які були завдані…
Читайте: Шахіст Ердоган: кому допомагає Туреччина в українсько-російській війні
Що б сьогодні Ердоган як президент не робив, цього буде недостатньо. В Туреччині люблять обговорювати те, що одне з міст не було зруйновано з тієї причини, що там мер не брав хабарів за будівництво, і там будувалося все по будівельних нормах – місто майже не постраждало. А навколо – страшна історія, зруйновані десятки міст. Є навіть міста, які зруйновані абсолютно повністю, де навіть фактично не проводилися рятувальні роботи.
Тому для Ердогана зараз дуже напружена ситуація. Хіба що він розраховує на те, що вибори будуть проходити за принципом "не важливо, як голосують, важливо – як рахують". Як би там не було, Туреччина є східною країною, і Ердоган буде триматися за владу до останнього.
Що стосується кандидата від опозиції – його висунула не одна партія, а опозиція до діючого президента, яка висунула єдиного кандидата. Тому, очевидно, ті, хто розраховує змінити Ердогана на цій посаді, серйозно підходять до виборів.
Міжнародна політика Туреччини
У Туреччини не псуються відносини - що з росією, що з західним світом. Туреччина завжди намагається всидіти на багатьох стільцях. Це така позиція – традиційна, класична для Туреччини у питанні ведення зовнішніх справ. Подивіться, з одного боку Туреччина допомагала Україні: постачала "Байрактари", кошти виділялися, кримські татари, які мають дуже велику діаспору в Туреччині, мають дуже тісний звʼязок. З іншого боку, Ердоган одночасно зустрічається з путіним, проводяться якісь домовленості по газу. Росіяни були щасливі, що Ердоган погодився не в доларах розраховуватися за постачання газу.
Читайте: Витискає всі соки: як Туреччина діє проти Росії
Зараз ведуться перемовини щодо продовження історії з зерновим коридором. Я думаю, що обмеження на транзит санкційних товарів через Туреччину – це такий примус до підписання по-турецьки. Щось там турки будуть обмежувати, щось не дозволяти росіянам, щоб вони більш легко погоджувалися на ті умови, які необхідні. Все це лягає в контекст перемовин. Тим більше, що Туреччина є однією з небагатьох країн, які так чи інакше допомагають Росії обходити санкції.
Тут не обійшлося без впливу американців на цю історію, тому що нещодавно Блінкен відвідав Казахстан, де, вочевидь, у дуже м'якій манері підказав казахам, що буде з ними і які вторинні санкції будуть запроваджені, якщо вони і надалі продовжать допомагати росіянам. І тут теж ведеться така робота, тому з турецького боку це демонстрація до США, що "ми вас чуємо і обмеження будемо якісь запроваджувати".
