Соціальні протиріччя в Європі, посилені міграційними та економічними проблемами, стали поживним середовищем для правих та ультраправих сил, які демонструють агресивний скептицизм зі стратегічних питань Євросоюзу – подальшого розширення, політичної консолідації, допомоги Україні та, відповідно, стримування Кремля. Судячи з риторики вкрай правих у Німеччині, Франції, Нідерландах, Угорщині та Словаччині, їх основний противник сидить у Брюсселі, а не в Москві. Персони подібні до Віктора Орбана, Роберта Фіцо та нинішнього переможця виборів у Нідерландах Герта Вілдерса накачують громадськість популістськими гаслами, але аналогічні проблеми вже проглядаються в колись спокійній Ірландії, де вороже ставлення до мігрантів вилилося в раптовий масований вуличний протест. Чому праві посилюють свої позиції в ЄС, читайте у матеріалі "Апострофа".
Дублінський погром
Увечері 23 листопада у столиці Ірландії відбулися масові заворушення та зіткнення з поліцією після нападу чоловіка з ножем на групу людей, у тому числі трьох дітей.
Інцидент трапився близько 13:30 за місцевим часом у четвер, 23 листопада, біля школи Gaelscoil Choláiste Mhuire. Озброєний ножем 50-річний чоловік напав на дітей, що проходили повз, викликавши серйозні травми у п'ятирічної дівчинки і 30-річної жінки. Двоє інших постраждалих дітей, хлопчик та дівчинка п'яти та шести років відповідно, отримали легші поранення. Нападника було затримано та госпіталізовано з травмами, ймовірно, завданими ним собі самим. Перед прибуттям поліції його затримали свідки нападу.
Після трагічного інциденту стався сплеск масових протестів і заворушень у Дубліні цього ж вечора, 23 листопада, і вночі на 24 листопада. За останніми даними, 34 особи було затримано правоохоронними органами.
Читайте також: Блокування польського кордону: чому Європа не поспішає на допомогу Україні
Уже за кілька годин після інциденту біля школи натовп, що вигукував антимігрантські гасла, зіткнувся з правоохоронцями. Учасники мітингу несли плакати з написом "Життя ірландців має значення".
У центрі міста сталися підпали громадського транспорту, а також було зафіксовано акти вандалізму та мародерства. Деякі протестувальники намагалися влаштувати погроми, використовуючи меблі з найближчих барів та ресторанів.
Зіткнення серйозно вплинули на роботу громадського транспорту: один із головних залізничних вокзалів Дубліна було закрито, а до вечора четверга рух усіх міських автобусів було припинено.
Навколо будівлі ірландського парламенту було встановлено поліцейський кордон. Понад 400 ірландських поліцейських, включаючи офіцерів кінного підрозділу, було задіяно для придушення заворушень. Деякі співробітники поліції зазнали нападу, але, як зазначили правоохоронці пізніше, не було повідомлень про серйозні травми серед поліцейських чи учасників зіткнень.
На ранок 24 листопада порядок вдалося відновити, але побоювання влади щодо загострення залишилися. Міністр юстиції країни Хелен Макенті охарактеризувала учасників протестів як "головорізів" та "злочинців", стверджуючи, що вони "скористалися жахливим нападом з метою розпалювання розколу та хаосу у місті". За її словами, правоохоронці вжили "всі необхідні заходи для відновлення порядку в місті".
Поліція та політики закликали до збереження спокою та уникнення поширення дезінформації про інцидент з метою запобігання подальшим заворушенням та погромам.
Нападника із кількома пораненнями, які він, ймовірно, сам завдав собі під час затримання, також госпіталізували. Національність затриманого не повідомляється, хоча низка європейських ЗМІ зазначають, що заарештований є мігрантом із однієї з країн на півночі Африки. Ірландська поліція повідомила, що не розшукує інших підозрюваних. Наразі розглядаються всі можливі версії, включаючи терористичний акт, хоча спочатку правоохоронці наполягали, що не пов'язують атаки з проявом тероризму.
Для Ірландії, де праві політики та партії явно не у фаворі, такі протести є чимось абсолютно ненормальним, але місцеві журналісти звертають увагу на те, що за останній рік у країні почастішали незначні антиіммігрантські протести. Останнє може вказувати на те, що ситуація в країні повільно, але впевнено розпалювалася, а напад біля школи Gaelscoil Choláiste Mhuire став свого роду психологічним тригером.
"У Дубліні лопнув політичний нарив, частина суспільства втомилася від проблем, пов'язаних з міграцією. І тут на тлі такого дикого нападу на громадян з ножем, найбільш "гарячі голови" вирішили, що якщо влада не може захистити людей, то вони почнуть захищати себе самі", - каже "Апострофу" експерт із діяльності спецслужб Іван Ступак.
За словами експерта, зростання антимігрантських та антиісламських настроїв простежується практично по всьому європейському континенту. Багато в чому останні сплески були спровоковані жахливою атакою ХАМАС на мирних ізраїльтян, включаючи і дітей.
Інша річ, що на Заході – зокрема, й у Ірландії – активно працюють так звані "ольгінські боти" з РФ. По суті, йдеться про масштабні інформаційно-диверсійні проекти, які діють в інформаційних полях країн Заходу. Їхня мета – не лише дестабілізувати ситуацію в тій чи іншій країні, а й сформувати антиукраїнські настрої. Для цього в найбільших соцмережах запускають цілі кампанії, де нібито ірландські аноніми стрижуть під один гребінець усіх мігрантів без розбору.
Черговий "орбан"
"Зростання радикальних настроїв активно використовується різного роду популістами, які разом з антиісламськими або антиміграційними гаслами просувають ідеї, спрямовані проти України: відмова постачати озброєння, приймати до ЄС, сюди ж варто віднести абсолютно ліцемірні заяви про необхідність розпочати "переговори" з Кремлем під начебто гідними приводами. Такі настрої, на жаль, стають електоральним драйвером, як це сталося днями в Нідерландах, де парламентські вибори виграли євроскептики щодо Києва", - додав Іван Ступак.
На парламентських виборах у Нідерландах при явці в 77,8% зафіксовано сенсаційну перемогу антиєвропейської ультраправої "Партії свободи" (PVV) під керівництвом Герта Вілдерса, яка отримала приблизно вдвічі більше голосів, ніж передбачалося.
Герт Вілдерс відомий різкою позицією щодо мігрантів, особливо мусульманських країн. Він також виступає проти подальшої передачі зброї Україні. Незважаючи на відверто екстремістські гасла, його партія отримала 37 місць у парламенті, що на 20 мандатів більше, ніж PVV має нині.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан позитивно оцінює перемогу антиєвропейської Партії свободи (PVV), яку очолює Герт Вілдерс на парламентських виборах у Нідерландах. Про це він повідомив у соцмережі Х (Twitter).
Свій твіт глава угорського уряду доповнив уривком відео пісні гурту Scorpions "Wind of Change" ("Вітер змін").
На другому місці йде альянс "Ліво-зелених" та лейбористів (GroenLinks-PvdA) під проводом колишнього віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса, з 25 мандатами. Партія народної свободи і демократії (VVD) чинного прем'єра Марка Рютте, представлена партійним фронтменом Діланом Ешільгозом-Зегеріусом, опинилася на третьому місці, отримавши 24 депутатські крісла.
Новостворена політична партія "Новий суспільний договір" (NSC) на чолі з Пітером Омцигтом отримує 20 мандатів, а новий "Союз фермерів-громадян" (BBB), що виник у результаті фермерських протестів, отримав 7 мандатів.
Партії, які представляють діючу коаліцію з VVD, помітно знизили свої результати: "Демократія 66" (D66) отримує 9 місць, "Християнсько-демократичний заклик" (CDA) – 5, а "Християнський союз" (CU) – лише 3 мандати.
"На Заході, справді, намітилася тенденція, коли виборці голосують за відвертих радикалів і правих популістів. Проблеми з мігрантами – лише одна з причин, що лежить на поверхні, але є й інші фундаментальні чинники: нездатність людини швидко адаптуватися до цифрових трансформацій, вкрай великий потік інформації, зміна умов проживання в місті. Люди в розгубленості і не можуть раціонально "переварити" інформацію, що надходить. Це автоматично включає емоційні механізми, які дуже давні за своєю природою: "бий", "біжи" або "затаїся". Тільки в умовах сучасного суспільства та демократії це все трансформується у "бий-біжи" чи "проголосуй за популіста", який запропонує тобі легкі вирішення складних проблем", - каже "Апострофу" заступник директора з науки Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.
Тепер на Нідерланди чекає непростий процес формування парламентської коаліції та уряду.
Існує велика ймовірність, що Вілдерс очолить процес формування нового уряду. Сумнівно, що він створюватиме коаліцію з лівими силами на кшталт GroenLinks-PvdA, тому потенційні учасники можуть бути з правого табору - VVD та "Новий громадський договір", об'єднавшись із якими партія Вілдерса може отримати 81 депутатське місце зі 150 у парламенті загалом.
Однак переговори можуть зіткнутися з труднощами, оскільки обидві партії висловили серйозні сумніви щодо співпраці з Вілдерсом через його явну антиісламську позицію, що включає прагнення до заборони всіх мечетей і Корану в Нідерландах. Аналогічно праві партії, включаючи і VVD прем'єра Рютте, виступають за підтримку України.
Міграція та надання притулку стали ключовими темами для виборців та для політичних еліт країни загалом.
Вілдерсу, якому кілька років тому на деякий період заборонили в'їзд до Великобританії через його "екстремістські заяви", виступає на підтримку угорського прем'єра Віктора Орбана, який, як ми писали вище, на пару з лідером французьких націоналістів Марін Ле Пен уже встиг привітати нідерландського соратника з перемогою. Герта Вілдерса порівнюють з Дональдом Трампом, який також паразитує на темі міграції, звинувачуючи у всіх бідах лівих політиків, але Вілдерс у реальній політиці перебуває довше за Трампа. Різниця лише в тому, що раніше його гучні гасла не привертали такої уваги нідерландського електорату. Через крайні погляди і негативні особливості характеру Вілдерсу свого часу довелося зі скандалом залишити VVD, створивши власну партію.
Тепер PVV Вілдерса наполягає на тому, що Нідерландам слід контролювати свої кордони, суттєво скоротити фінансові внески до ЄС, заблокувати приєднання нових членів та припинити постачання зброї Україні. Мовляв, зброя потрібна для захисту власної країни. Знову ж таки, потенційні партнери по коаліції такі установки не підтримують, але з іншого боку у них вистачає власних внутрішніх проблем, серед яких тема міграції опинилася на першому місці. Марк Рютте та його чотирьохпартійна коаліція подали у відставку в липні, після того, як не змогли досягти згоди щодо пакету заходів щодо стримування міграції.
Хто замінить проукраїнського Рютте?
Марк Рютте, згідно із законом, залишиться на посаді до формування нового уряду, що швидше за все відбудеться не раніше першої половини наступного року. Як приклад, після минулих виборів коаліційні переговори та формування нового кабінету тривали близько дев'яти місяців.
У результаті Вілдерс, який зміг скористатися проблемою міграції і розвалу коаліції, тепер, швидше за все, буде змушений пом'якшити риторику, але це ніяк не знімає напруженості, яка є в голландському суспільстві.
"Незалежно від того, скільки триватимуть коаліційні переговори в Нідерландах, політичний порядок денний Вілдерса не стане менш актуальним для його виборців. Антиєвропейські та антимігрантські настрої поділяє кожен четвертий голландець, якщо виходити з результатів голосування. Навіть якщо партія Вілдерса за підсумками переговорів піде на компроміси, виборці так думати не перестануть, що у перспективі ризикує налаштувати їх проти можливої коаліції та нового уряду країни", - каже "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Для Європейського Союзу подібні праві тенденції, які з кожним електоральним циклом охоплюють дедалі більше держав ЄС, є одним із найсерйозніших політичних викликів.
"Якщо врахувати Угорщину Віктора Орбана, Словаччину Роберта Фіцо, а також соціально-політичні тенденції у ФРН та Франції, то слід визнати, що йдеться про певний "євро-відкат", коли частину населення ЄС не влаштовує як економічний союз. Саме вони також не бачать Україну у складі Євросоюзу. З іншого боку, великі держави ЄС прагнуть переформатувати союз у повноцінне політичне об'єднання. Судячи з риторики перших осіб ЄС, вже є принципове рішення, що у такому союзі Україні буде місце, але це справа майбутнього. Поки ж європейці все частіше обирають антиглобалізм та концентрацію на внутрішніх проблемах", - додав Олексій Голобуцький.
Соратник прем'єра Рютте, глава VVD Ділан Ешільгоз-Зегеріус після консультацій з однопартійцями повідомив, що вони готові підтримати в новому парламенті партію Вілдерса, як "свого роду терпимого партнера", але брати участь у формуванні кабінету не будуть. Тобто вони готові потенційно увійти до коаліції, але на міністерські пости не претендуватимуть.
Пояснення тут може бути простим – партія Рютте не вірить, що праві радикали на чолі з Вільдером, коли справа дійде до ухвалення конкретних рішень, не припуститься помилок, почавши конфліктувати між собою. Минула коаліція, як було сказано вище, розвалилася саме тому, що Рютте та його партнери не знайшли спільної мови щодо вирішення проблем, пов'язаних з міграцією. Очевидно, зараз вони очікують, що в такій ситуації опиниться тепер уже партія Вілдерса. Якщо голландські центристи та праві ліберали, які підтримують Київ, розраховують на те, що новий кабінет не просидить термін і голландцям доведеться йти на дострокові вибори, то для України це також буде не найгіршим варіантом.
Читайте також: Спецслужби РФ можуть бути причетні до блокування кордонів України - розслідування
