Росія ледве зводить кінці з кінцями і не може дозволити собі великої війни – Євген Чичваркін

ЄВГЕН ЧИЧВАРКІН – російський бізнесмен, співзасновник і колишній співвласник "Евросети", критик кремлівської політики щодо України і анексії Криму. З 2008 року один з найвідоміших російських підприємців мешкає у Великобританії, де займається винним бізнесом. У першій частині інтерв'ю "Апострофу" Євген Чичваркін розповів про глобальну втому росіян від Володимира Путіна і можливий "горілчаний" протест у РФ, а також чому бійки в парламенті – це добре і без чого Росія не зможе собі дозволити повномасштабну війну.

- Як житель Великобританії розкажіть, як змінилася система безпеки в країні після останніх терактів? Чи помітні якісь кардинальні рішення влади?

- Поліції збільшилося, поліція стала активніше. Ретельніше перевіряють сумки в місцях масового скупчення людей. З того, що додалося, мабуть, і все. Нічого іншого не сталося.

- Навряд чи це можна назвати кардинальними рішеннями.

- Перший час оглядали сумку ретельно, потім трохи більш халатно, зараз же просто формально хлопають. За фактом просто залучили людей, які не в змозі були працювати. І тепер люди, які купують квиток на концерт, додатково оплачують і на них витрати. І це замість того, щоб легалізувати зброю. Якщо б три людини з ножами заволали "Аллаху акбар", наприклад, в Ізраїлі, то вони б не встигли завдати комусь шкоди, їх би вбили відразу. Або якщо б автобус врізався в натовп там же, то проїхав би він 15 метрів, а не 2 кілометри – водія просто вбили б на місці, бо у людей була б зброя для захисту. Так що тут в цьому питанні нелегко.

- Трохи більше року минуло після референдуму щодо Brexit. Як нині оцінюєте ставлення суспільства, бізнесу до цього рішення? Що показав рік після референдуму?

- Головне, що показав цей рік - як мас-медіа вміють нагнітати жахливу істерію. Як такого Brexit не було і навряд чи буде. Уже більше року минуло, але не було видано жодного закону, конкретного паперу або інструкції за цим рішенням. Думаю, що в цьому році цього і не станеться. А якщо і буде ухвалено, то навряд чи це буде щось означати. Це такий британський спосіб страйку, якщо хочете.

- Страйку кого?

- Політичних партій. Розумієте, це те ж саме, що з Трампом сталося. Ніхто ж не казав, що виступає за повернення старих цінностей. Так і тут – під час екзит-полу люди говорили очікуване, а коли залишалися сам на сам зі своїм бюлетенем, просто тихо ставили галочку туди, куди реально хотіли. І в цьому принадність демократії, насправді. Тут теж колись були бійки в парламенті. Через це нормальна демократія має пройти. Я не бачу жодних проблем, якщо дійсно країна шукає свій шлях і люди б'ються в парламенті. Японці теж б'ються – і це не заважає їм залишатися передовою державою світу.

- Напевно, не так часто, як у наших парламентах.

- Я вам так скажу: я б дуже хотів, щоб наші депутати в Думі теж билися, тому що в нашій Думі одні припущені овочі, злодії і звичайне муд***йо. Якби вони у нас билися, то хоча б показували, що якось по-іншому мислять. А так, вони взагалі ні про що не думають. Ось хоча б тому Рада краще, ніж Дума. Там ще є десяток пристойних людей, і цього ніхто не заперечить.

- Що являє собою уряд Терези Мей після виборів? Яке до нього зараз ставлення в суспільстві? Чи є якісь ознаки кризи у владі?

- Зараз взагалі нічого не відбувається. І той факт, що нічого не відбувається – не поганий і не хороший. А нічого не відбувається, тому що ніхто на себе ковдру не тягне. Зараз все застрягло в якомусь статус-кво.

- І до чого цей статус-кво може призвести?

- До наступних виборів. Вчасно або раніше – не знаю. Багато говорять про дострокові. Вони вкрай погано, із запізненням і по-ідіотськи відреагували на трагедію, яка трапилася в Grenfell Tower (пожежа у висотному будинку в лондонському районі Північний Кенсінгтон, у результаті якої загинуло щонайменше 80 осіб, - "Апостроф"). Замість того, щоб негайно видати всім цим людям квартири, компенсувати, вибачитися, покаятися, вони цього не зробили. Це велика помилка. Я думаю, що після цього Тереза Мей як політик і її кар'єра в цілому – не може бути відновлена.

- А як ви пояснюєте причини такої кризи у владі?

- Це не криза, це демократія. Це нормальний політичний процес, коли одна політична партія стає менш популярною, а інша партія, яка знаходиться в більш виграшній ситуації, бере на себе ініціативу. Це нормальний політичний процес. Це те, що необхідно Україні, це те, що необхідно Росії, це те, що необхідно Молдові, Киргизстану, Казахстану та іншим колишнім радянським республікам.

- Наскільки сильна зараз російська діаспора у Великій Британії?

- Загалом з 1991 року сюди приїхало близько 660 тисяч людей. Зараз тут навчається близько 130 тисяч наших студентів. Це свіжа статистика. Українців не так багато – разів у 25 менше.

- Чимало. На вашу думку, можливість впливати на політичні процеси в Росії, не перебуваючи в Росії, є?

- Як показує історія Володимира Ілліча Леніна – так, це можливо. Або як у свій час вплинув Сєва Новгородцев (радіоведучий Російської служби ВВС, - "Апостроф") на падіння Радянського Союзу. Вода теж довго камінь точила, але одна така маленька цівка теж була сильною.

- Як зараз оцінюєте ситуацію, у якій опинилася Росія?

- Зараз дуже багато сперечаються, наскільки в цілому стійка система, хто буде – Путін або не Путін...

- Говорячи про систему, ви маєте на увазі політичний режим або економічну ситуацію?

- Одне з іншим достатньо пов'язано, насправді. Політичний режим буде залежати від того, наскільки буде стійкою економіка. У мене немає сумнівів, що не пізніше ніж за півтора року або навіть менше на Росію чекає досить серйозне економічне потрясіння, пов'язане з тим, що потрібно буде надрукувати гроші.

- В одному з нещодавніх інтерв'ю ви, до речі, говорили, що наступний рік для Росії стане знаменним, багато чого зміниться. Що цьому буде сприяти? Ймовірна девальвація?

- Розумієте, усі чекають нових ідей від Путіна. Зараз втома від нього дуже велика. Він не розуміє, як спілкуватися з молодшим поколінням взагалі. Він цього собі взагалі ніяк не уявляє. Просто не уявляє.

- І тим не менш підтримка залишається, навіть за такої втоми.

- Не залишилося жодної незалежної дослідницької компанії, щоб цю реальну підтримку порахувати. Ми на 100% не знаємо, скільки реально людей його підтримує. Усе, що ми знаємо точно: що ці дані сфальсифіковані, і сфальсифіковані пристойно. Більше того, тут точно так само, як з питанням щодо Brexit. Дзвонить умовний Вася Пупкін вчительці й запитує: "Чи ви підтримуєте Путіна?" Зрозуміло, що вона не хоче бути звільненою і відповість, що підтримує. Інше питання – куди ця вчителька поставить галочку, коли буде сам на сам з бюлетенем. І, головне, якщо трапляться барикади, понесе вона пиріжки на барикаду або не понесе?

- А барикади можуть бути?

- Дивіться, в двадцятих числах грудня 2014 року в Москві три дні не було валюти, її скупили всю в паніці. Курс фунта тоді долетів до 122. Коли росіяни голосують по-чесному – вони голосують за Джорджа Вашингтона на 100-доларовій купюрі. А зараз половині домогосподарок у принципі вистачає грошей лише на їжу. І будь-який інвестиційний стрибок виштовхує їх у ситуацію, коли їм не буде вистачати грошей на їжу.

- А на вулицю їх така нестача їжі може вивести? На так званий "ковбасний протест", як його називає опозиційний російський журналіст Аркадій Бабченко, наприклад.

- Може. І не обов'язково "ковбасний". Він може бути "горілчаним", також він може бути "тютюновим", як колись вже був у Москві. Навіть я застав цей протест і перекриття вулиць. Це все відбувається спонтанно, без організатора.

Але немає сумнівів, що Путін перед виборами обов'язково спробує викинути що-небудь для відволікання уваги. Почне якусь конфронтацію з Трампом, наприклад. Коли Україна була в жаху від обрання Трампа, я писав, що всі, хто в жаху, просто не прочитали мого повідомлення, де все було написано, що це за людина і як він буде поводитися.

- І як він буде поводитися стосовно України?

- Самі поміркуйте, якщо натівські навчання за Трампа організовуються, не за Обами. Військові навчання – це воля Трампа. Обама здорово не довіряв корупційній верхівці України, тому зволікав з цим рішенням. А у Трампа інші комбінації: він – комерсант, він буде робити все, що вважає вигідним. Трамп зустрінеться з Путіним, вони будуть довго тиснути один одному руки, а потім Путін його на*бе і переведе все в іншу конфронтацію, більш жорстку.

- Між США і Росією?

- Так – запасаємося попкорном. Не мине й кількох місяців, як Путін обов'язково спробує його обдурити, він – шахрай.

- А що це може бути за обман?

- У Сирії обдурить, з Донбасом обдурить, ще з якою-небудь "Малоросією" обдурить. Комбінацій маса.

- А для чого це – підвищення ставок?

- Логіка дуже проста: "Це наша територія, чого ви лізете зі своїм НАТО? Україна – це наше. Казахстан – це наше. У вас там своя територія контролю, а у нас тут – своя" тощо.

- Повертаючись до теми виборів в Росії, нещодавно однією з обговорюваних тем стала інформація, що в Кремлі не можуть визначитися з меседжами для виборчої кампанії Путіна. Як вам здається, яка це буде кампанія і який може бути меседж?

- Я думаю, що в "Єдиної Росії" буде ходіння в народ, як Путін вже ходив. Він візьме найбільш неприємних зі свого оточення, принесе їх в сакральні жертви, [Олексія] Кудріна і [Германа] Грефа, наприклад, а після виборів усіх на*бе. Він по-іншому просто не може. Це ж вся наша історія – обіцяє і на*бує.

- А чому кожен раз виходить це робити?

- Перші вісім років його правління зростала ціна на нафту, що б він не робив. І висока ціна на нафту зробила свою справу. Потім, чим більше вони ухвалюють і пишуть своїх законів, тим стає все гірше і складніше заробляти. Навіть у період медведєвського правління було інакше. Більше того, 2011-2012 роки були досить непоганими для Росії – нафтові доходи повернулися, усе начебто було нічого.

- А потім?

- А далі він почав, з одного боку, ухвалювати всякі неможливі закони для життя, піднімати податки, рейдерські захоплення проводити цікавих непідконтрольних активів. Після нападу на Україну різко пішла вниз ціна на нафту. На сьогоднішній момент Росія зводить кінці з кінцями і не може собі дозволити таких проектів, як повномасштабна війна, без включення верстата.

Через ідіотську діяльність силовиків за останні п'ять років були закриті 350 банків. Усі вони розграбовані, знищені, або їм просто не продовжена ліцензія. Тому Путіну не залишається нічого, крім як обіцяти всім бюджетникам підвищувати зарплати і навіть підвищувати. Це його основа, тільки так за нього проголосують. Буде підвищувати пенсіонерам, росгвардійцям, військовим, тим же вчителям, буде підвищувати всім бюджетникам. А щоб це зробити, йому потрібна ціна на нафту знову за 100. Або потрібно буде включити верстат. А включення верстата буде означати, що він знову всіх на*бе, тому що долар знову ненадовго стане менше.

- І що – можна буде купити ось таким включенням верстата?

- Що виходить у Путіна ідеально, чому його вчили, що він практично ніколи не програє і чого він завжди домагається при всіх операціях – так це грати у коротку. У довгу грати він не може, а ось в коротку – будь ласка. Він – тактик, не стратег. Подивіться на операцію з захоплення Криму. Це дуже професійна спецоперація. Або викрадення [Сергія] Полонського з Камбоджі, маленька спецоперація, але все ж. Або викрадення [Леоніда] Развозжаєва з Києва. Або вбивство [Олександра] Литвиненка. Або вбивство [Бориса] Нємцова. Усе це – спецоперації, і вони в нього виходять. Вибори для нього – теж спецоперація: скооперуватися, зібратися, зробити план А, план Б, підібрати потрібні кадри для цього і все. Це те, що Путін вміє робити, і вміє робити добре. Він це робить на рівні тварини. Він відчуває і розуміє, як потрібно це робити на тваринному рівні.

- Як ви вважаєте, яку роль у цій спецоперації може зіграти Олексій Навальний? Усе-таки немає ясності, чи він кремлівський проект, чи реальна опозиційна фігура.

- Рідного брата якого-небудь кремлівського проекту, вирваного з сім'ї, за просто так не катують в СІЗО, кремлівські проекти не обливають зеленкою, перемішаною з кислотою. Адже він досі нормально не бачить. З кремлівськими проектами так не буває. Розумієте, мені теж не подобається популістська багато в чому програма Навального, навіть знаю, ким привнесена, але потрібно визнати, що він зараз – єдиний опозиційний кандидат.

Путін виїжджає на стабільності й на гарантії пенсії, на це купили кримчан в 2014 році. Їх купили на пенсії, які повинні були бути взимку. У результаті курс став 60 (рублів, - "Апостроф"), і їх теж на*бали.

Зверніть увагу, що в Криму часто бувають маленькі локальні протести. Час від часу вони виходять на якісь акції: не закривайте лікарню, дайте торгувати, поверніть нам ринок, полагодьте міст, дайте води. Чому люди виходять на протест в Криму, але не виходять на всій іншій території, підконтрольній Кремлю? Тому що люди звикли, що від української влади можна хоч чогось досягти. Якщо народ незадоволений – будемо з народом ділити. Як каже ваш президент: стригти свиню – вереску багато, а шерсті мало.

І ось так 23 роки малохольна дрібноворовата українська влада дозволяє людям виходити на протести. У Росії все інакше. Якщо десь знесли ринок, ні в якому місці, підконтрольному Кремлю, ніхто не вийде з протестом. Закриваються лікарні, закриваються школи, вчителів скорочують, але реально виходять рідко, і цього страшенно бояться. До якогось часу, поки були гроші, їх просто затикали грошима. Кого лякали, кого затикали грошима. У якийсь момент Путін знову пообіцяє всім людям, залежним від бюджету, стабільності, а він точно це зробить і точно не зможе цього забезпечити, у всякому разі у валютному еквіваленті.

- А що буде означати таке включення верстата в нинішній час?

- Це зростання тарифів, які й так адові, це зростання цін на їжу, а інфляція в Росії і так просто божевільна через санкції, антисанкції, податки, хабарі, побори, збори. Здебільшого в російській їжі неефективних витрат, хабарів, поборів і податків десь мільярд доларів на рік. Тобто половина хліба, половина картоплі, 2/3 морквини просто знищується хабарами, податками, поборами. Але найбільшим бичом нинішнього часу в Росії є неефективність.

- Неефективність використання ресурсів ви маєте на увазі?

- Ні, я кажу в цілому про період тотальної неефективності. Путін вибирає безвольних людей, часто нерозумних, вибирає, як йому здається, за принципом вірності. Людина безвольна не може бути вірною або невірною. Вона може бути просто дурною. Ось так і живемо. Думаю, якщо прийде Навальний, багато в ту ж секунду, навіть оком не моргнувши, присягнуть йому на вірність. Деякі вже, напевно, навіть пригледіли, який портрет повісити.

- Як вважаєте, чи допустить Путін до виборів Навального? І чи є в нього шанси на підтримку в такому випадку?

- Путін не допустить Навального до виборів, тому що він йому програє. Нещодавно одна моя знайома, що близько спілкується там в колах, сказала, що не зустрічала жодної людини, яка б не підтримувала Навального. Жодної.

- Але основа його підтримки зараз – молодь, а як він збирається тих же пенсіонерів заманювати?

- Для цього в його програмі і є популістські заходи, розраховані якраз на цю публіку. На цьому і спробує зіграти.

- На вас як на прихильника Навального дебати з Ігорем Гіркіним як вплинули?

- Гіркін був найманцем ще в Чеченській війні. За ним є абсолютно зрозуміла аудиторія. Більш того, Навальний йому знайомий за маршем 2007 року, здається (у 2007 році опозиційні сили провели в різних містах Росії акції "Марш незгодних", - "Апостроф"). Тоді він як молодий політик шукав себе, назвемо це так. Потім він дистанціювався від них. Але в будь-якому випадку це – спілкування з терористом, навіть незважаючи на те, що у Гіркіна є підтримка. Його підтримують ті, хто задається питанням, чому Путін обіцяв за три тижні взяти Київ, але так і не зробив цього досі.

Повертаючись до вашого питання: для Навального ці дебати гарні як для публічного політика. Взагалі, чим більше дебатів, тим він стає міцнішим. У Гіркіна ж завдання від Кремля – сказати, що насправді американські агенти всі території розбазарюють в Росії, як Єльцин чи Горбачов, що він прийде – і всіх відпустить, Кавказ годувати не буде, він відокремиться, а вся ця колишня велич піде в одне місце. Власне, це Гіркін і сказав. Тому у Навального було досить складне риторичне завдання – його осадити, переграти. Але за Гіркіним стоять ті люди, яким дай волю – і вони закінчать свій шлях десь на Алясці під натівськими бомбардувальниками. Їм тільки дай волю.

Продовження інтерв'ю читайте на "Апострофі" найближчим часом