З президентом Росії Володимиром Путіним не можна йти на жодні компроміси, а подолати кремлівський режим допоможе російська діаспора. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів експерт з питань національної безпеки і оборони в Українському інституті майбутнього ГЛЕН ГРАНТ.
- Чи може змінитися ситуація на Донбасі в каденцію президента Володимира Зеленського?
- Цікаве питання, бо політика це політика. Наразі Путін не показує жодних ознак, що відмовиться від будь-яких своїх вимог. Полонені досі у в'язницях, росіяни переслідують татар у Криму. І нема знаків з російського боку взагалі, поки новий український президент не піде на компроміс.
Але це важке і важливе питання, бо я не думаю, що країна згодна на компроміс. Можна було б сказати: "Ми визнаємо, що Крим ваш, лише облиште Донбас". І Путін може проголосити перемогу. Поки він користується підтримкою в Росії, ніхто нічого не зможе зробити. Жодна жорстока політика не гарантує жодних змін, бо президент не має жодного інструменту, як і армія зброї, аби розв'язати це питання. Вирішенням було б посилення збройних сил. Аби Путін втратив контроль над Азовським морем, а Україна захопила Керченський міст, тоді він подумав би, що робити. Те ж саме і на Донбасі – якби він побачив, що війська розбігаються і не здатні воювати.
Донбас, Азов і Маріуполь – це симптоми проблем. Ми маємо боротися із самою проблемою, а не з симптомами. Проблема – це Росія сама по собі і російське суспільство . І поки ми не знайдемо новий спосіб налаштувати російське суспільство проти Путіна в самій Росії, ми будемо йти тим же шляхом роками, допоки Путін не помре від старості. Треба абсолютно новий підхід до взаємодії з Росією.
Нам треба припинити розмовляти з Росією різними мовами. Вони думають про те, що їх велич – це велич Радянського Союзу після Другої світової війни. У нас інша історія.
Багато росіян є в інтернеті, за кордоном. Можна залучати тих, що в Ізраїлі, США, на Кіпрі. Але стратегії залучення російської діаспори зараз нема. А вони надсилають велику частину грошей до Росії – у кожного з них є бабуся.
Так само треба зробити і з жителями Донбасу – переконати їх, що вони українці – не росіяни. Що Росія – це країна минулого, не майбутнього. Міністерство оборони не може впоратися з Росією – це боротьба з симптомом, а не причиною.
У вас немає альтернативи – аби ви ідете з Росією лоб у лоб, використовуючи всі можливі засоби, або ви програєте, а Росія продовжує свої злочини, проходить із Азова у Чорне море і захоплює території шматок за шматком.
- Президент України сказав, що варто "просто припинити стріляти". Чи буде ефективним такий підхід?
- Звісно, це дуже не ефективно. Це безнадійно, а він мрійник. Із ведмедем треба поводитися як із ведмедем. Якщо ви припините стріляти, а інша сторона ні, то ви матимете вигляд слабаків, Путін відчує, що він виграє і продовжить рухатися вперед. Тому цю мрію неможливо реалізувати.
- Американський експерт Семюел Чарап казав "Апострофу", що президент повинен торгуватися – чимось поступитися, аби виграти в майбутньому.
- Ви абсолютно праві – компроміс може бути політичним рішенням, якщо інша сторона показує хоча б найменше прагнення до компромісу. Але я не бачу жодного натяку на компроміс від Путіна – він хоче абсолютної перемоги. Компроміс для нього – це показник слабкості. Він із КДБ. Там цього не навчали. Безжалісність – ось чому навчали у КДБ. Вбивати людей, які тобі не подобаються - ось чому навчали у КДБ. Треба поводитися з твариною так, наче це тварина. Лисиця не йде на компроміс, бик не йде на компроміс.
Путін – це тварина. Це не людина в тому сенсі, який ми знаємо - і він доводить це знову і знову. Якщо Росія почне хоча б трохи поводитися цивілізовано, відповідно до західних стандартів, може бути мова про компроміс. Поки нема навіть слабкої тіні цього.
- Можливо, є аргументи, аби стимулювати Захід бути більш жорстким з Путіним?
- Звісно, вони є, але не схоже, що Захід збирається це робити, включаючи Макрона і Меркель. Це питання виживання і вони можуть нашкодити собі більше. Можливо, США зробили б це, аби захотіли. Якщо Путін продовжить впливати на американські вибори, вони можуть вжити більш суворих заходів.
- Багато прихильників Путіна пройшли до Європарламенту. Чи означатиме це проблеми для України?
- Так. Але це не означає, що всі люди, які пішли на вибори – проплачені Путіним і підтримують його. Європа загрузла у власних проблемах, які вона має вирішити. Я не думаю, що Путін навіть мав потребу втручатися у вибори. Хоча звісно він зробив це, зважаючи на ті об'єми грошей, які він витрачає по всій Європі на різні громадські сили і політику загалом. Проте прихильники Путіна все ще у меншості в Європарламенті.
Україна зараз не є проблемою для Європи. Немає гарантії, що ви отримаєте додаткову підтримку. Я не бачу ніяких додаткових переваг для України – активність буде на такому ж рівні.
- То Україна не може розраховувати на військову підтримку з боку ЄС?
- Ні, не варто ні на що розраховувати, допоки Путін не нападе на якусь із європейських країн. Тоді ЄС прокинеться і почне робити щось. Але він цього не робитиме. Путін перемагає в Україні, тому що Україна досі не сприймає Росію серйозно. Україна все ще чекає, що з неба впаде щось чудове. Але так не буде – їй треба прокинутися і зрозуміти, що є люди, які зупинили розвиток військової сфери, є прихильники Росії у галузі оборони. Вони використовують оборонну галузь, щоб отримати прибуток, гроші, квартири. Систему треба очистити, наповнити відповідними кадрами. Є багато чудових людей в українській армії, але їм заважають .
- Представник Держдепу США з питань України Курт Волкер заявив, що підтримує надання Україні летальної зброї для оборони.
- Летальна зброя – це не проблема. Організація процесу – ось проблема. А це можливість використовувати летальну зброю ефективно, у потрібному місці, у потрібний час. Це не правильно – давати людям летальне озброєння, якщо у них немає потрібних транспортних засобів, аби доправити його, немає радіозв'язку, немає потрібного палива для під'їзду до поля бою. Отримати зброю – це добре. Але організаційно все відбувається у радянській манері і справи мають змінитися. Тому летальна зброя – це добре. Але це не відповідь. Відповідь – це організація і лідерство.
