Внаслідок політичної кризи, що розгорілася в Молдові, країна опинилася між двох вогнів. Із одного боку - нині правляча Демократична партія Молдови, яка перемогла на виборах і яку фактично очолює місцевий олігарх Володимир Плахотнюк. З іншого боку - хитка коаліція, що складається з "правої" проєвропейської платформи ACUM і проросійської Партії соціалістів президента Ігоря Додона.
У Молдові 24 лютого відбулися вибори до парламенту, результати яких оголосили 9 березня. Відповідно з того часу почався відлік для створення коаліції. Проте 8 червня Конституційний суд країни видав розпорядження розпустити парламент, бо депутати не змогли сформувати коаліцію.
Партія Додона поспіхом об'єдналася з "правими". Ця коаліція навіть обрала головою уряду лідера ACUM Майю Санду. Депутати стверджують, що встигли під кінець відведеного терміну - трьох місяців. Хоча суд вважає, що давалося 90 днів.
Плахотнюк, якого Путін вважає особистим ворогом, не став віддавати владу без бою. Будівлю парламенту знеструмили, і поки новоспечена коаліція працювала в променях аварійного освітлення, Конституційний суд штампував рішення, визнаючи будь-які ініціативи депутатів незаконними - навіть ті, що поки не були оформлені документально. Плахотнюк почав виливати на опонентів через приналежні йому ЗМІ тонни компромату. Демократична партія закликала своїх прихильників вийти на вулиці, звинувативши партію Додона і "правих" у захопленні влади. Ті ж, у свою чергу, офіційно визнали, що країна захоплена Плахотнюком та його прихильниками.
Конституційний суд 9 червня вчергове відсторонив Додона від посади. Його обов'язки виконує Павел Філіп від Демократичної партії, якого Конституційний суд визнає прем'єр-міністром. Він видав розпорядження розпустити парламент, призначивши вибори на 6 вересня. Таким чином, сьогодні Молдова фактично опинилася в стані двовладдя.
Про ситуацію, що склалася в Молдові, а також про те, якого розвитку подій варто очікувати, "Апостроф" розповіла виконавчий директор молдавської Асоціації зовнішньої політики (APE) Вікторія Букетару.
Зараз ми спостерігаємо, як законно обрані дві партії - Партія соціалістів та ACUM, що в перекладі з румунської означає "Зараз", змогли домовитися і сформувати коаліцію. Міжнародні партнери - Рада Європи та окремі країни, наприклад Румунія, визнали легітимність цього нового уряду і парламенту. Правильно було б, щоб колишній уряд без будь-яких проблем передав владу новому. Але, на жаль, він намагається будь-якими методами втримати владу. Демократична партія Молдови і люди, які її підтримували, не зможуть залишитися при владі, оскільки їхні методи є недемократичними і суттєво порушують права людини. Тому навряд чи громадяни Республіки Молдова захочуть повернути колишню олігархічну систему.
Демократичні партії, які виграли вибори, будуть дотримуватися антиолігархічних позицій, про які вони заявляли під час виборчої кампанії. І дуже важливий знак - у них є підтримка міжнародного співтовариства, а це значить, що дотримуються демократичні правила, права людини, і Молдова збирається далі просуватися європейським курсом і розвивати демократичну державу. Однак, незважаючи на загальні бажання і плани, у них різне бачення вирішення проблем, а значить, складніше буде дійти згоди з приводу, наприклад, резолюції про Придністровський конфлікт або відносин із певними державами. Але так як Ігор Додон виступав за баланс у зовнішній політиці, він також може бути відкритий до кооперації із Заходом. Не варто забувати і про фактор Росії, здатної впливати на прийняття рішень.
Демократична партія закликала своїх прихильників вийти на вулиці, звинувативши партію Додона і "правих" в захопленні влади
Відносини України і Молдови
Раніше існувало напруження між українськими політиками та президентом Молдови Ігорем Додоном - зокрема, через його ставлення до Росії. Але зараз ситуація змінилася. Обрання Володимира Зеленського президентом вплине на відносини між Україною та Молдовою. Також варто зазначити, що зараз в обох країнах є сили й політичні лідери, які виступають за подальший рух до Європи, з одного боку, і за збереження деяких людей зі старої системи, з іншого боку.
Обидві країни стали по-іншому обмінюватися сигналами і обидві країни зрозуміли, що головне - це національний інтерес, а не інтерес якогось політичного лідера. Додон поговорив із Зеленським по телефону, привітав його з перемогою на виборах. Я думаю, це хороший початок відновлення відносин, з огляду на те, що наші країни є сусідами. Наші відносини повинні бути близькими, тому що у Молдови та сама мета - демократична процвітаюча країна.
Що зміниться в Молдові
Ситуація змінить поведінку політичних еліт у Молдові, тому що вони звикли діяти, зважаючи лише на особисті інтереси, а зараз повинні будуть враховувати також національні інтереси країни.
Коаліція зможе існувати довше, якщо створить певний план дій уряду. Також є інший варіант - якщо вони зроблять кроки, які приведуть до деолігархізації держави, і потім можуть піти на дострокові вибори. Зараз потрібно дочекатися доповіді Венеціанської комісії - до неї звернувся глава Ради Європи, після того як Демократична партія Молдови змінила виборчу систему (референдум проходив одночасно з парламентськими виборами 24 лютого, - "Апостроф"). І, можливо, потрібно буде повернути старі правила голосування.
Важко сказати, чому Захід і Росія одночасно підтримали ті ж політичні сили, адже мова йде не про політичні особистості, а про політичні процеси. Можна сказати, що вони проявили зрілість, щоб вирішити драматичну ситуацію в Молдові без насильства. Це приклад того, як політичні партії можуть змінити недемократичний олігархічний режим демократичним способом, і, хоча у них різні інтереси, але вони можуть домовитися. Проблема не в захопленні влади в країні, а в деолігархізації країни. Перше важливе завдання цієї коаліції - позбутися олігархічної системи і Демократичної партії, яка контролювала державу.
