Відношення лідерів країн-учасниць ШОС до президента росії володимира путіна на саміті організації в Самарканді показало, що глава Кремля втратив свій вплив і авторитет на міжнародній арені. Цей факт і змусив путіна використати свій останній шанс - провести референдуми на окупованих територіях в Україні, включити їх до складу рф і всерйоз віддати наказ про ядерний удар по українських територіях. Та використання ядерної зброї призведе до руйнівних процесів, а сам путін може позбутися влади ще до оголошення результатів референдуму.
Чи наважиться путін на ядерний удар і якою буде відповідь Заходу - в ефірі програми "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів політтехнолог і письменник МИХАЙЛО ШЕЙТЕЛЬМАН.
– Чи можна сказати, що низкою заяв про проведення референдумів на окупованих територіях путін усіх "переграв"?
- Так, він як завжди діє ситуативно. З'їздив на саміт ШОС та зрозумів усе, що з ним сталося. Ось ми цілий тиждень знущалися з путіна, спостерігаючи, як на зустріч із ним спізнюється чотири різні президенти, ми бачили, як індійський лідер пояснює йому, що воювати зараз не модно. Ми бачили, як голова КНР проголосив, що Казахстан тепер під "дахом" Китаю і фактично розпустив ОДКБ. Ми бачили, як Ердоган заявляє, що Азербайджан – це тепер частина турецько-азербайджанського союзу. І ми побачили інтерв'ю турецького президента, в якому він сказав, що путін готовий закінчити війну, але йому доведеться віддати все, включаючи Крим.
Звичайно, після всіх цих безрадісних новин путін віддав наказ про вжиття заходів, які передбачалися: і референдуми проводьте, і закон про мобілізацію пишіть, і, я припускаю, що він ще оголосить, - "готуйте ядерну зброю".
- Вам не здається, що він якось неправильно зрозумів натяк "закінчити війну"?
– Ні. Ердоган же сказав, що путін хоче якнайшвидше закінчити війну. Мені здається, це справжні слова, які Ердоган не просто побачив у очах путіна, а які пролунали у процесі розмови.
Що це означає у перекладі. У путіна немає більше коштів на довгу війну, він не може собі дозволити вести її роками. Не тому, що в нього не вистачить солдатів чи ще чогось, а тому, що не вистачить його влади. Ми ж ведемо військово-політичний конфлікт, і він втратить владу, якщо війна затягнеться.
Він уже зазнав двох найстрашніших поразок на українському фронті. Перше, коли ЗСУ розбили його війська під Києвом, а друге – коли це сталося під Харковом. Третього разу він може не витримати, і це розуміє. Уявіть, що буде, якщо ЗСУ звільнять Херсон? Що буде з путіним у Москві, серед його оточення, що буде творитися серед російської еліти.
А він не готовий втрачати владу, бо зі втратою влади він втратить своє життя, вб'ють усіх членів його родини, тому він не готовий і вирішив піти ва-банк.
– Коли ЗСУ успішно контратакували на Харківщині, пропагандисти явно не погодили свої методички. Спочатку вони говорили, що вони чудово перегруповуються під Харковом, а потім Скабеєва розповідала, як НАТО добре відпрацювали. Що це було?
– Все, що пояснювали ці пропагандисти, то були оборонні дії. Ситуація сталася, треба щось сказати. Путін мовчав і про Харків, і про наші удари по Криму, а їм треба було щось казати. У них і методичок не було, вони ситуативно діяли.
Зовсім інша річ – це плани військово-політичного керівництва росії. Вони існують, написані та зберігаються у відповідних папочках. І ось є, умовно, план Б, який каже наступне: ми проведемо референдум і оголосимо ці території частиною росії, після чого заявимо, що обороняємо ці території всією своєю зброєю, зокрема і ядерною. Якщо Україна продовжуватиме завдавати ударів, ми можемо зробити одне з двох – або оголосити мобілізацію, або завдати ядерного удару. Ось це єдине роздоріжжя, яке зараз існує, що з цього вони виберуть.
Я вважаю, що вони принаймні спробують віддати наказ про нанесення ядерного удару. Я поясню чому. Ми говоримо про те, коли, а не якщо звільнять Херсон, і путін розуміє, що питання тільки в "коли" і не має часу на мобілізацію. Щоб її провести, потрібно кілька місяців, а за цей час російська оборона в Херсоні впаде. А за цим може впасти влада путіна. Він не готовий віддавати Херсон, а захистити його може лише ядерним ударом.
– А чи він готовий обміняти своє життя на Херсон?
- А він не впевнений, що це коштуватиме йому життя. Давайте так, коли 24 лютого він на нас нападав, він був абсолютно впевнений у своїй перемозі і що Захід нам не допомагатиме, та й не вірив, що наша армія буде так добре битися. Але він помилився у своїх розрахунках.
Зараз, коли він, підкреслю, тільки планує віддати наказ, я не кажу, що удару буде завдано, тому що удару завдає армія і велике питання, чи зможе вона завдати цього удару. Але, з яких міркувань виходить путін? Якщо вдасться вдарити ядерною бомбою, а Захід не відповість, що це означатиме? Що путін виграв війну.
– Ви справді вважаєте цей варіант вірогідним? Мені здається, що після семи місяців війни Захід досягнув консенсусу в бажанні розвалити цей режим.
– Все вірно, цю концепцію абсолютно затверджено Заходом, і я з цим повністю згоден. Але концепція – справа теоретична. А путін і війна – справа практична.
Я зараз не кажу, що путін лякає та шантажує. Ні, шантажем це було раніше, вони ж улітку теж говорили про референдум та захист території, тоді це було шантажем. Вони зрозуміли, що це не спрацьовує. Наразі вони перейшли до дій, і вони зараз це все оголосять - чи мобілізація, чи ядерний удар.
І ось уявіть себе на місці Байдена: росія завдає тактичного ядерного удару по наших частинах під Херсоном або на Луганському напрямку, і в цей момент йому потрібно віддавати наказ про ядерне бомбардування рф. Це означатиме тотальну ядерну війну, яка закінчиться не обов'язково знищенням всього людства, ні, але принаймні загибеллю сотень мільйонів людей. Інакше її не виграти. Не обов'язково, що загине хоч один американець, можливо, доведеться знищити сто мільйонів росіян, щоб перемогти, це теж ймовірно. Але тим не менш, це означає розпочати тотальну ядерну війну. І ось коли питання стане в практичній площині, тут путін сумнівається у рішучості Байдена.
Проте минулого тижня Байден відповідав на питання про ядерну зброю та ядерний удар. І як він колись пророкував нам цю війну, так і про ядерну війну він заговорив не на порожньому місці. Він розумів, про що йдеться, що це готується зараз у Кремлі, і він дуже точно повідомив, що робитиме. Перше – у відповідь силами США буде завдано ядерного удару, друге – удар буде симетричним. Тобто у відповідь на тактичний ядерний удар вагою 5 кілотонн по Україні, він не скине 10 мегатонн на Москву. Він скине 5 кілотонн на російські військові частини. На які частини? Він може скинути на Нову Землю у росії, або на Кронштадт, або на російські війська в Криму, на кримський міст. Але це не буде початком тотальної війни. Ось цю обіцянку дав Байден. Чи виконає він її, сподіватимемося, що виконає.
– Ми сподіваємось, що й не буде приводу її виконувати.
– Є чотири напрямки, коли можна не застосовувати ядерну зброю. Ось ми уявили себе на місці Байдена, а тепер уявімо себе на місці тих російських військових, які мають виконати цей удар. І ми говоримо про генералітет, ці люди точно розуміють, що до чого веде і які наслідки будуть для них.
І тут вибір такий. Так, за цей час російська армія заплямувала себе так, що вже не відмитися, що російський офіцер сьогодні – це ґвалтівник, грабіжник, убивця, але ніяк не рятівник, і це з ними залишиться назавжди. І генерал має перший сценарій – відмовитися від застосування ядерної зброї, фактично збунтуватися, але тоді потрібно убити сто людей, щоб позбавити росію від необхідності завдавати ядерного удару. Я маю на увазі всю цю владну верхівку.
А другий сценарій, завдати цього ядерного удару. Але що ж тоді? Я думаю, що російський офіцер чудово розуміє, що стратегічну ядерну війну росія програє в одні ворота. Справді, загине сотні мільйонів людей у світі. І ось що тоді буде з росією та російськими людьми? Уявімо, що ядерна війна відбулася, загинули не всі, росіяни стають ізгоєм по всьому світу на сотні років. Тому російський генерал має розуміти, що нині він знищує російський народ під корінь. Росіяни стануть народом-ізгоєм.
І ось у російського генерала буде вибір, або з ганьбою програти війну, або знищити російський народ назавжди. І є шанс, що російський генерал зупинить війну та обере поразку.
– Зараз у мережі росіяни закликають путіна бити по центрах ухвалення рішень, бомбардувати Київ та Львів тощо. Якщо путін все ж таки оголосить мобілізацію, диванним військам у росії буде комфортно бігти на війну?
- Ні, їм буде не комфортно. Але вони підкоряться, тому що в росії побудовано велику тоталітарну систему. Там лише однієї росгвардії 350 тисяч осіб, які займатимуться примусовою мобілізацією. Плюс менти, ОМОН та інші. Тому всі вони підуть на війну.
До чого призведе тотальна мобілізація? Тут ситуація для нас важка, але навіть тут ми переможемо. Але кількість жертв, яка нині обчислюється десятками тисяч з обох боків, зросте до сотень тисяч. Тому війна буде важка, довга і ми все одно переможемо, але ціною величезної крові і великих втрат.
– Але в нас гинуть найкращі, а з боку росії путін просто утилізує непотріб – ґвалтівників, убивць, мародерів та зеків.
- Це правда. Загалом розвиток людського потенціалу в росії дуже низький. Це те, що трапилося з росією в середньому, якщо не брати центри великих міст, а в середньому по росії. Я думаю, що якби хтось склав такий індекс, то в Україні людський капітал у розрахунку на людину вищий. У нас люди набагато освіченіші, більш працелюбні й успішніші.
Так, сьогодні з боку росії в Україні гине людське сміття, яке за гроші підписалося йти на війну. Але у разі мобілізації, це буде не так, бо вони забиратимуть тих людей, які мають військові спеціальності, які навчалися в університетах на військових кафедрах тощо. Тобто це не ті, хто за гроші пішов убивати, грабувати та ґвалтувати. Це будуть люди іншої якості.
– Сьогодні планується виступ путіна, на що чекати?
– Путін не оголосить мобілізацію, у нього для цього поки що немає приводу. Можна провести паралель, як ми пам'ятаємо, 21 лютого вони визнали "ЛДНР", а 24 лютого пішли війною. Ось сьогодні ми, грубо кажучи, в аналогу 21 лютого, тому що референдуми ще не проведено і мобілізацію оголошувати нема чого. Коли вони відбудуться, потім Держдума затвердить приєднання цих територій, тоді у них з'явиться привід оголошувати війну, проводити мобілізацію, завдавати ядерних ударів тощо. Тому ми ще маємо тиждень на все про все.
– А як відреагує на такі дії оточення путіна? У них є сім'ї, діти, коханки, вони ж теж жити хочуть.
– Як і було 24 лютого, вони розраховують на перемогу. Вони вірять, що завдадуть цього ядерного удару, а ніхто їм не відповість, ось що вони хочуть.
В оточенні є різні думки, я впевнений у цьому, і поки є цілком реалістична ймовірність, що путін не залишиться главою росії протягом найближчого тижня. Мені здається, навіть якийсь "кухар" путіна Пригожин може змінити політику цієї держави. У плані того, щоб замінити собою путіна.
На жаль, ми не можемо на це покладатися, ми не маємо даних. Але ці сценарії є абсолютно реалістичними.
- А от ці вірні зброєносці, наприклад, Кадиров, може зайти?
– Звичайно, може. Кадиров, як і багато інших там, напевно хочуть стати президентом росії. Я не можу гадати, що в них у голові, кожен зробив свою ставку, і яка з них зіграє, ми не знаємо.
Ще раз кажу, сьогодні ми не дочекаємось рішучої заяви путіна, це буде через тиждень, після всіх цих референдумів, приєднань. Тоді ми почуємо войовничу промову з усіма ультиматумами на нашу адресу та на адресу західного світу, і ось тут ми вступимо у вирішальну фазу.
– Ви помічаєте, що події почали розвиватись дуже швидко? Ще недавно багато експертів говорили, що війна буде ще до осені наступного року, а тут успішний наступ та деокупація Харківської області.
– Події прискорилися вчора вранці. Якби ми говорили з вами ще до новин про референдуми, я б сказав, що війна триватиме ще п'ять-сім місяців. І визволення Харківської області, ця не прискорена подія, все йшло за планом. Звільнення територій мало відбуватися поступово. А потім ми б домовлялися з тим, хто замінить путіна на посту, бо він би не витримав цього всього. Отакий був би мій сценарій.
Все символічно підготовлено до кінця всієї нашої драми під назвою розпад російської імперії, розвал СРСР. На жаль, ми можемо всі постраждати під час цього, а може й ні. Може, все закінчиться до нашого великого задоволення. Як ми пам'ятаємо, 19 серпня 1991 року Радянський Союз фактично розвалився без жодних кривавих драм.
– У законі про мобілізацію в росії ухвалили, що добровільна здача в полон буде каратися терміном від 3 до 10 років. Це ж чудово.
– Я підозрюю, що багато хто там уже здається, це по-перше. По-друге, їм треба Херсон утримати. Я підозрюю, враховуючи ті повідомлення, які йдуть із Херсона, що там буквально все на волосині висить. Там уже російські військові ведуть переговори з українською стороною і вже могли домовитися про здачу, тому терміново ухвалювався такий закон.
– Росія вважала себе якимось гегемоном, а тут розвалюється ОДКБ, ситуація у Вірменії незрозуміла, з Україною поразка, країни Балтії відвернулися, тобто путін втратив усе?
- Так, і вчорашній ранок стався саме з цієї причини, бо він втратив усе. Він робить останню ставку, те, що сьогодні зробив путін – це останній шанс із останніх. Він не був готовий виконати це ще місяць тому, бо мав великі надії, що Європа злякається газового шантажу, що ми злякаємося шантажу вибухом на АЕС, що Африка злякається шантажу зерном - але це не спрацювало. Навіть просто шантаж ядерною зброєю не спрацював. Тому він програв усе, і це його остання ставка.
– Але навіть якщо він ударить ядеркою по Україні, це не підвищить його рейтингу.
– Якщо Захід не відповість, то це підвищить його рейтинг. Якщо Захід відповість, то путіна більше не цікавитиме жоден рейтинг, там уже не буде ні путіна, ні росії.
Ось Володін якось сказав: "Немає путіна – немає росії". Ось так це і станеться.
- Є неперевірена інформація, що голова Центрального банку росії Ельвіра Набіулліна попросилася у відставку - це показово, на вашу думку? Тому що говорили, що людина вона розумна, на своєму місці сидить.
- Так, а що вона може зробити, вона чим керує? Рублями? А що таке рублі? Це гроші? Ні, це гроші. Ось уявіть собі, країна, до якої збираються приєднатися нові території, має відчути економічне зростання. Сьогодні московська біржа впала на 10% після повідомлень про референдуми. До вас приєднуються нові території, і вам стане гірше, а не краще. Тому Набіулліна вже не важлива зовсім.
До речі, її можуть зробити президентом, але вже згодом. Якщо відбудеться палацовий переворот, вона дуже підходяща кандидатура, її Захід прийме, вона навіть не під санкціями, начебто. Їм, в принципі, треба буде поставити людину, на яку погодиться Захід. І вони поставлять таку людину. Зрозуміло, що це буде не демократ, просто когось із їхнього кола, кого прийме Захід.
