Авторитетне британське видання повідомило, що Велика Британія, Франція і Німеччина наполягали на включенні до підсумкової заяви саміту ЄС, який відбувся 20-21 жовтня у Брюсселі, вимогу запровадити нові санкції проти Росії через бомбардування сирійського Алеппо. Але проти виступив прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці. Тим не менше європейські лідери говорять, що якщо ситуація в Сирії не зміниться, під санкції потраплять і Росія, і сирійська влада. Експерти, опитані "Апострофом", роблять різні прогнози щодо перспективи нових санкцій проти РФ. Одні вважають, що покарання за бомбардування Алеппо і підтримку Асада — справа часу. Інші не вірять, що це станеться, і називають дії європейських дипломатів грандіозним провалом.
Як випливає з матеріалу в діловому британському виданні Financial Times, провідні європейські країни - Франція, Німеччина і Велика Британія хотіли включити в заяву за підсумками саміту ЄС, що відбувся 20-21 жовтня у Брюсселі, вимогу про нові санкції проти Росії. Йшлося про санкції проти окремих персоналій і організацій, які підтримують режим Башара Асада. Не внесли цей пункт у заяву через позицію прем'єр-міністра Італії Маттео Ренці, який висловив здивування, як розширення європейських санкцій проти РФ допоможе встановити мир у Сирії. Ренці виступав проти сильніше за інших, але ініціативу Берліна, Парижа і Лондона, як стверджується у статті, також не підтримали Австрія, Греція, Кіпр та Іспанія. У результаті можливість санкцій проти Росії так і не була позначена в підсумковій заяві Європейської ради.
Хоча країни ЄС "рішуче засудили" атаки урядових сил Сирії та її союзників, особливо Росії, на цивільне населення Сирії. Також у тексті є формулювання, що ЄС "розглядає всі можливі заходи на випадок продовження нинішніх жорстокостей". У заключній заяві голова ЄС Дональд Туск підкреслив, що Євросоюз не хоче створювати напруженість у відносинах з Росією, але не збирається поступатися своїми "цінностями і принципами". Президент Франції Франсуа Олланд також пригрозив, що, якщо в Сирії так піде і далі, то під санкції потраплять і перші люди режиму Асада, і Росія.
Такий підсумок, втім, не став несподіванкою, адже перед початком саміту Верховний представник ЄС з питань загальної зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні стверджувала, що на з'їзді жодні рішення щодо санкцій проти РФ не прийматимуть. Хоча останні тижні провісників нових заходів проти Росії було достатньо. Низка провідних європейських політиків закликала розширити санкції через російсько-сирійську облогу Алеппо: президент Литви, голови МЗС Польщі та Швеції, окремі європарламентарі, а непублічно, за неофіційною інформацією, навіть канцлер Німеччини Ангела Меркель. Вона називає дії Росії в Сирії "повністю нелюдськими".
Незважаючи на очевидне загострення діалогу між західними країнами та Росією через Сирію, схоже, що найближчим часом санкції не посилюватимуть. Хоча Росія напевно надасть європейцям ще не один привід для такого рішення своїми діями в цій близькосхідній країні.
"Причини, чому окремі європейські політичні еліти не хочуть нових санкцій (проти Росії, - авт.), досить традиційні, — вважає член правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олексій Крисенко. — По-перше, є вже традиційний російський вплив на окремі еліти: у першу чергу, в Італії, частково Німеччині, Угорщині, Словаччині. Російський істеблішмент дуже тісно працює особливо з регіональними елітами цих країн, щоб блокувати цю санкційну динаміку. Є внутрішні торги в самій Італії, наскільки ці санкції потрібні. З іншого боку, нині російсько-сирійська кампанія в певному сенсі на паузі — вони взяли гуманітарну паузу щодо бомбардувань Алеппо. Звідси — певна ситуація для торгу".
Таким чином, вважає фахівець, Путін намагається припинити діалог про нові санкції. "Але мені здається, що питання щодо санкцій в принципі є вирішеним. Питання лише в даті обговорення і винесення рішення про ці санкції", — припустив Крисенко. Він пояснює, що останні події в Сирії показують, що російський президент збирається продовжувати підтримувати Асада, а для європейців така позиція є неприйнятною. Активніше за інших за санкції виступають французи, оскільки історично тісно пов'язані з Сирією, яка була підмандатною територією Франції. Найближчі тижні, каже Крисенко, покажуть, наскільки європейські еліти здатні консолідуватись у питанні розширення санкцій. Залежить це від того, чи зменшить Кремль обертів.
Олег Білоколос з фонду "Майдан закордонних справ" називає відсутність санкцій проти Росії через Сирію повним провалом європейської дипломатії: "Ситуація триває не перший рік. У 2015 році європейські дипломати намагалися тиснути на Росію, щоб Путін здав Асада, а зараз вони тиснуть, щоб Путін збільшив тривалість перемир'я з 8 години до 11. Моя особиста думка: це провал європейської дипломатії щодо Сирії".
"Не думаю, що справа в Італії. ЄС як структура і як окремі держави не готовий піти на серйозне посилення санкцій щодо Росії, незважаючи на все те, що відбувається в Сирії. Потрібно розуміти ситуацію в істеблішменті цих країн. Ще в 2015 році Олланд говорив, що треба боротися з ІДІЛ разом з Путіним. Меркель теж раніше займала більш обережну позицію. Піти на санкції для них — отже, багато в чому дезавуювати свою неспроможність", — пояснив Білоколос.
Інформація, що Італія дуже сильно залежить від російського ринку, йому здається перебільшеною. Білоколос вважає, що європейці продовжують боятися Путіна і не хочуть заганяти його в кут. Він нагадує, що Японія в 1941 році формально використовувала запровадження проти неї санкцій США, щоб напасти на Перл-Харбор. Змінити ситуацію в питанні нових санкцій, на думку Білоколоса, може прихід нового президента США.
Нардеп, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко вважає, що позиція ЄС щодо нових санкцій проти Росії в будь-якому випадку залежить від загального політичного фону в міжнародному порядку.
"Ми ще не побачили фінального звіту за MH17: хто з російських чиновників у військовій сфері був замовником збиття літака. Такий міжнародний фон посприяв тому, що Захід взагалі почав говорити про посилення санкцій проти Росії. Адже є певний взаємозв'язок між попереднім звітом за MH17, бомбардуваннями мирного населення і загибеллю дітей в Сирії, відсутністю просування на Сході України", — вважає Гопко. Тобто формально може бути обрана одна причина, але впливає все в комплексі.
