У Сирії 7 квітня відбулася чергова хімічна атака: щонайменше 150 осіб у місті Дума в Східній Гуті загинули, ймовірно, від бомби із зарином, скинутої з гелікоптера. Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія Володимира Путіна й Іран як союзники режиму Башара Асада неодмінно понесуть відповідальність. Рішення щодо заходів у відповідь американський лідер обіцяв прийняти найближчими днями. Якими можуть бути дії США, особливо якщо згадати минулорічний удар по військовому аеродрому Шайрат, "Апострофу" розповів російський політичний оглядач, заступник головного редактора Foreign Affairs Chronicles Дмитро Галкін.
Від Трампа я в Сирії нічого особливого не чекаю. По-перше, у Трампа в Сирії не було стратегії. Принаймні якась стратегія в Сирії була в [колишнього держсекретаря Рекса] Тіллерсона, а бачення Трампа з нею повністю розходиться. Тіллерсон виступав за зміцнення існуючої коаліції на чолі з військовими підрозділами сирійських курдів. Трамп же схиляється до того, щоб виконати всі вимоги Туреччини, яка в сирійських курдах бачить свого головного супротивника. Тільки завдяки позиції Трампа стала можливою військова операція Туреччини в Сирії, що значною мірою призвела до досягнення цілей, які Анкара ставила перед собою.
Чи з'явилася у Трампа стратегія, чи став Трамп розглядати США як гравця, в якого є якісь власні інтереси в цьому конфлікті? Я погано собі це уявляю. Мені здається, що ні. І не дуже розумію, чому США в принципі не має влаштовувати ситуація, коли немає жодного явного лідера в конфлікті, а Штати залишаються природним оператором між їхніми союзниками, які беруть участь у конфлікті. Реалізація інтересів Туреччини, звичайно, багато в чому залежить від того, наскільки США будуть їх враховувати. Це стосується і [арабських] держав Перської затоки, які хоча й зменшили свій вплив у Сирії, але, напевно, не готові повністю від нього відмовитися.
Отож я не розумію, чому Трамп повинен діяти якось суворо і рішуче. Але якась показова акція буде. Цілком можливо, що вони знову обстріляють порожній аеродром: минулого разу (7 квітня 2017 року, - "Апостроф") вони обстріляли військову базу Шайрат, на якій до того часу не було ні людей, ні техніки. Просто щоб показати свою рішучість і готовність та, головне, зафіксувати, що немає сили, готової протистояти їм. Я думаю, що щось подібне може бути і цього разу.
Звичайно, тоді загинули якісь сирійські солдати. Але кількість жертв і руйнування не відповідали силі удару (тоді США запустили близько 60 ракет). Це навіть дозволило російському міністерству оборони виступити із заявою, що частину ракет вони перехопили та збили. Як виявилося, нічого вони не перехоплювали і не збивали... Це був украй безглуздий із військової точки зору удар: усі ракети долетіли до мети, але особливо нічого зруйнувати не могли, тому що нічого і не було, крім кількох літаків у ангарі та якихось людей, які навколо них стояли. Потужність удару і його результати абсолютно непорівнянні.
Можливо, на цей раз буде щось не настільки явно безглузде з військової точки зору. Можливо, подібно до Ізраїлю, вони обстріляють якісь діючі частини. Можливо, завдадуть удар по Дамаску... Я, чесно кажучи, погано уявляю, що США можуть зробити, тому що не розумію, чого ж вони хочуть. Поки що, я думаю, все обмежиться суто символічною акцією.
Читайте також: У Росії хамськи висловилися про Трампа і натякнули на велику війну: опубліковано відео
Трампу, звичайно, треба показати, що США реагують. Але це зручний випадок вчергове зафіксувати, що військової сили, яка зважилася би протистояти США, якщо вони дійсно поставлять якісь цілі й почнуть їх досягати, не існує. За фактом це перетворює США на головного оператора цього конфлікту. Незважаючи на те, що Штати намагаються не втручатися: діють через формування, які орієнтуються на Америку, і в той же час не вводять власні збройні сили.
Що стосується рішучих заяв Росії, я думаю, що все буде так само, як минулого разу, коли Росія дуже довго й рішуче заявляла, але потім ніяк не відреагувала на дії США.
