Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який передбачає запровадження вуглецевого мита з 2026 року, не лише загрожує економічній безпеці України, але й ставить під сумнів реальність «зеленої трансформації».
Про це заявила Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректорка «Офісу сталих рішень».
«Саме так. Тому що “зелена трансформація”, “зелений перехід” — це не про пафосні заяви. Це про реальні, конкретні кроки», — наголосила експертка.
Вона підкреслила: перехід до низьковуглецевого виробництва неможливий без масштабної модернізації промисловості, яка потребує ресурсів.
Йдеться не лише про інвестиції, але й про створення чіткої системи контролю й моніторингу.
«Для того, щоб економіка змогла перейти на рейки низьковуглецевого виробництва, потрібна реальна модернізація. Це не тільки про усвідомлення, бо усвідомлення вже є, але і про кошти, і про контроль виконання безперечної системи моніторингу. Вони також коштують грошей. І чекати ми права не маємо», — заявила Циганок.
На її думку, без відтермінування CBAM та створення ефективної підтримки всередині країни — з боку уряду, регуляторів і спеціальних фондів — «зелений перехід» залишиться фікцією.
«Це величезне завдання із зірочкою для України. З одного боку, для уряду — добитися перехідних положень, перехідних термінів, а з іншого боку — не чекати, не просто перекладати відповідальність на кожного виробника і просто вимагати», — наголосила вона.
На переконання Циганок, держава має впровадити найкращі інструменти ЄС, що реально працюють.
«Ми маємо взяти найкращі механізми ЄС, бо туди ми йдемо, і впровадити їх в Україні. Це значить, що якщо Фонд декарбонізації, то він має допомагати створювати спеціальні програми фінансування “переходу зеленого”.
І щоб кожен, хто слідує високим екологічним стандартам Європейського союзу, вони були в кращому конкурентному становищі, ніж ті, хто не прагне змінюватися — тоді це буде працювати», — наголосила вона.
Раніше у Всеукраїнській енергетичній асамблеї наголосили, що автоматичне застосування «вуглецевого мита» може призвести до втрати експортних надходжень, зниження інвестицій у модернізацію енергосистеми та ускладнення відновлення зруйнованої інфраструктури.
