Вчені виявили дослідили понад 50 скам'янілих зубів Homo sapiens з Африки, Європи та Азії, вік яких коливається від 1,8 мільйона до 100 000 років, і виявили в них вміст свинцю. Дослідники заявили, що це могло вплинути на структуру людського мозку та допомогли Homo sapiens випередити своїх архаїчних родичів.
Дослідження вчених опубліковано в Science Advances.
Коли ми думаємо про отруєння свинцем, більшість із нас уявляє собі сучасне забруднення, спричинене людиною: фарбу, старі труби або вихлопні гази. Однак нове дослідження вчених розкриває щось набагато дивовижніше: наші предки зазнавали впливу свинцю впродовж мільйонів років, і це, можливо, допомогло еволюції людського мозку.
Свинець – це потужний нейротоксин, який порушує ріст і функції як мозку, так і тіла. Не існує безпечного рівня впливу свинцю, і навіть найменші сліди можуть погіршити пам’ять, здатність до навчання та поведінку, особливо у дітей. Саме тому виключення свинцю з бензину, фарби та сантехніки є однією з найважливіших ініціатив у сфері охорони здоров’я.
Зуб раннього предка людини, якому 2 мільйони років.
Однак, аналізуючи стародавні зуби в Університеті Південного Кросу, вчені виявили чіткі сліди свинцю, запечатані в скам'янілостях ранніх людей та інших видів предків з Африки, Азії та Європи віком до двох мільйонів років.
Використовуючи лазери, тонші за волосину, вчені просканували кожен зуб шар за шаром, наче читаючи річні кільця дерева. Кожна смуга записувала короткий розділ життя людини. Коли свинець потрапляв в організм, він залишав яскравий хімічний слід. Ці сигнатури показали, що вплив не був рідкісним чи випадковим; він відбувався неодноразово протягом всього часу життя гомінідів.
Знайдений в зубах свинець не походить з видобутку корисних копалин чи плавки – ці види діяльності стосуються відносно недавньої історії людства. Натомість він, ймовірно, походив з природних джерел, таких як вулканічний пил, багаті на мінерали ґрунти та ґрунтові води, що протікають через свинцеві породи в печерах. Під час посухи чи нестачі їжі ранні люди, можливо, копали ґрунти в пошуках води або їли рослини та коріння, які поглинали свинець з ґрунту.
Дослідники розробили органоїди мозку з сучасною або архаїчною версією гена NOVA1.
Щоб дослідити еволюційні наслідки, вчені виростили два набори органоїдів мозку — один із сучасним варіантом NOVA1, а інший — неандертальсько-подібним — а потім піддали їх впливу невеликих доз свинцю.
«Після впливу свинцю органоїди, що несуть архаїчний варіант NOVA1, демонстрували порушення активності FOXP2 у нейронах, пов’язаних з розвитком мовлення та мови, тоді як ті, що мають сучасний варіант, постраждали набагато менше, — йдеться у заяві команди вчених з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. — Це надзвичайний приклад того, як тиск навколишнього середовища, в цьому випадку токсичність свинцю, міг спричинити генетичні зміни, які покращили виживання та нашу здатність спілкуватися за допомогою мови».
Таким чином, вплив свинцю, можливо, був однією з багатьох невидимих сил, що формували історію людства. Сприяючи генам, які зміцнювали мозок людини проти стресу навколишнього середовища, він міг непомітно вплинути на розвиток нейронних мереж, впливаючи на все: від когнітивних функцій до раннього коріння мовлення та соціальних зв'язків.
Як повідомляв "Апостроф", в Кенії археологи виявили знаряддя праці первісних людей - ножі віком три мільйони років.
