Кримінальні провадження проти народних депутатів та масштаби корупційних правопорушень часто залишаються без належного покарання. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів голова правління громадської організації "Антикорупційний штаб" і заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик.
За його словами, вести чітку статистику щодо кількості корупційних справ або сум хабарів складно, адже йдеться про різні види правопорушень.
"Ми повинні розмежовувати — кількість недостовірних відомостей у деклараціях і суми хабарів, які депутати вимагали чи отримували. Це два різні склади злочинів, хоча обидва є корупційними", — пояснив Миткалик.
Він зазначив, що неправдиве декларування зазвичай вважається нетяжким злочином, тому такі справи часто закриваються через строки давності. За словами Миткалика, у справах про незаконне збагачення часто фігурують великі суми — від мільйонів до десятків мільйонів гривень, тоді як у випадках із хабарництвом йдеться про менші суми, але суворіше покарання.
"Якщо ми говоримо про хабарі, то там покарання може сягати до 10 років позбавлення волі", — зауважив він.
Експерт підкреслив, що суспільство часто очікує швидкого покарання, однак процеси розслідування і судового розгляду затягуються.
"Суспільство думає, що якщо депутати мають незадекларовані активи, то вони автоматично повинні бути покарані. Але дуже часто справа або не доходить до суду, або завершується штрафом", — зазначив Миткалик.
Він додав, що штрафи чи умовні покарання викликають обурення громадськості, адже депутати фактично залишаються на волі. Експерт повідомив, що у деклараціях депутатів та чиновників за 2022–2023 роки з’явилися розкішні автівки, зокрема серед парламентарів, які мають власний бізнес.
Миткалик зауважив, що попри певний прогрес, депутати продовжують вказувати у деклараціях занижену вартість майна.
"Коли депутати купують автівки за цінами, нижчими від ринкових, — це теж корупційне правопорушення. Є вже низка розслідувань, які це підтверджують", — наголосив експерт.
Він підкреслив, що і громадські активісти, і правоохоронні органи повинні й надалі ретельно перевіряти декларації народних депутатів, аби забезпечити належний контроль і покарання за порушення.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) розслідують ймовірну легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, колишнім віцепрем'єр-міністром Олексієм Чернишовим.
У Полтавській області депутату міської ради правоохоронці повідомили про підозру у недостовірному декларуванні на суму близько 200 млн грн.
Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру міському голові Первомайська Миколаївської області за декларування недостовірної інформації на 5,3 млн гривень.
СБУ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводить обшуки у рамках одного із раніше відкритих кримінальних проваджень щодо незаконного збагачення та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, повідомили у прес-службі відомства. Мова йде про керівника одного з підрозділів НАБУ Михайла Романюка.
