На українському фармацевтичному ринку існує монополія компанії «Дарниця», яка стримує розвиток ринку та заважає надходженню іноземних інвестицій.
Таку думку в своєму блозі на інформаційному порталі «Цензор» висловив політолог Петро Олещук.
У підтвердження своїх слів він навів ситуацію з якою зіштовхнулась румунська державна фармкомпанія ANTIBIOTICE.
«На початку року румунська компанія заявила про намір відкрити представництво у Молдові та в Україні. У сусідів офіс вже є. У нас – немає.
Не врахували румуни одну деталь – на нашому феодальному ринку є «священні монополії» майже на все. Зокрема, у випадку медикаментів – це «Дарниця» друга генпрокурора та президента Г. Загорія (ну і нардепа, звісно)», - пише Олещук.
У портфелі ANTIBIOTICE є препарати, які мають українські відповідники. Серед цих відповідників і ліки, які виробляє фармацевтична компанія «Дарниця». Так от, румуни просто не можуть отримати дозвіл на продаж своїх ліків в Україні, які конкурують з препаратами «Дарниця», каже Олещук. І це не перший подібний випадок.
«Візьмемо тільки події, які висвітлювала преса. 2012 рік - заборона ряду імпортних вакцин, аналоги яких хотів випускати Загорій. 2013 рік - заборона словацького «Мілдронату». Теж заміну мала «знайти» «Дарниця». Той же рік - австрійська Megainpharm звинуватила «Дарницю» у порушенні прав інтелектуальної власності на свій препарат. Далі на іноземців чекали чотири роки українських судів, тих самих, «дружніх» до Адміністрації Президента та її друзів. Зараз український підрозділ французької фармакоманії Sanofi, оштрафований АМКУ у кінці 2017 року на 70 млн грн, скаржиться на особливу увагу «конкурентного відомства» саме до іноземного бізнесу.
Я не здивуюся, якщо тепер вже румуни не можуть отримати якийсь папірець, щоб зайти в Україну», - нарікає Олещук.
По ситуації на українському ринку лікарських препаратів розгорнуте розслідування зробили журналісти європейського видання Jurnal.md. Вони приділили увагу політичним зв’язкам власника «Дарниці» Гліба Загорія. А також додали ще кілька прикладів, як «Дарниця» «вирішує» справи на українському фармацевтичному ринку. Зокрема, журналісти згадали намагання «Дарниці» відсудити у іншої фармкомпанії «Фармак» її історичне право на використання назви «Корвалол» при виробництві своїх препаратів.
«Фармак» вимагає від суду права на випуск «Corvalol», який був розроблений та впроваджений майже 60 років тому. Гліб Загорій почав виробляти аналог, додавши назву своєї компанії до цього товарного знаку. Судді дозволяють такі трюки з торговими марками. Тим часом «Корвалол-Дарниця» зайняв половину ринку», - розповідають журналісти Jurnal.md.
«А це не лише проблема окремих іноземних виробників. Це: 1) питання феодального контролю «ринку» в Україні, де не можна просто так зайти «чужому» і все поділене; 2) питання прав громадян на вибір того товару, який потрібен їм, та створення умов для конкуренції; 3) питання ставлення до України як до нормальної, чи не нормальної країни.
На прикладі однієї сфери питання виходить на міжнародну арену. Поки досить обережно, але що буде далі?», - підсумовує Олещук.
