З 1 січня 2022 року в Україні набув чинності закон про обов’язкове використання платіжних операцій ФЛП. Це можуть бути і звичайні касові апарати.
"Апостроф" розбирався про всі нововведення.
Застосування РРО (реєстратор розрахункових операцій) та ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) поширюється на підприємців ІІ-ІV груп.
Податкова служба не буде з 1 січня штрафуватиме підприємців, які не зареєстрували реєстратор. Це пов'язано з карантином, проте незабаром по всій країні відбудуться перевірки.
Штрафи за порушення:
- за перше порушення - 100% від суми проданого в обхід реєстратора;
- за повторне порушення – 150% вартості проданого;
- неподання звітності з РРО - 510 грн;
- спотворення даних про проведені розрахункові операції — 510 грн.
Багато експертів радять обирати для роботи саме програмні реєстратори:
- проста реєстрація;
- низька вартість (до 200 грн. на місяць за хмарний сервіс);
- просте оновлення ПЗ;
- економія місця у приміщенні.
Проте багато хто в них виявив мінуси: сервери податкової служби іноді перевантажені, і чеки не фіскалізуються.
Варто зазначити, що уряд звільнив підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю у сільській місцевості, від обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій.
"Рівень доходів підприємців у селах значно менший, ніж у містах, а в умовах карантинних обмежень він ще більше знизився. Витрати на придбання РРО стануть для них додатковими фінансовими навантаженнями, що матиме негативні наслідки для бізнесу", - прокоментувала перша віце-прем'єр-міністр України Юлія Свиріденко.
Раніше "Апостроф" писав про те, яких економічних змін варто чекати українцям у 2022 році.
