Ситуація з продовольством важча, ніж у 2007 та 2008 роках. У світі залишилося запасів пшениці приблизно на 10 тижнів,
"Голодні ігри": чи вдасться Заходу зупинити продовольчий шантаж Кремля
Про це заявила гендиректор аналітичної компанії Gro Intelligence Сара Менкер на Раді Безпеки ООН у середу, 25 травня.
Вона зазначила, що вторгнення Росії в Україну, які спільно виробляють близько третини світової пшениці, "просто підлив олії у вогонь, що давно горить".
"Криза, яку ми виявили задовго до пандемії коронавірусу, показав крихкість наших ланцюжків поставок. Я говорю про це, щоб ви всі розуміли, що навіть якщо конфлікт завтра закінчиться, наша проблема продовольчої безпеки не зникне найближчим часом без узгоджених дій", - сказала вона.
Сьогоднішні проблеми стосуються не лише запасів пшениці, а й інших зернових, зокрема кукурудзи. Зростання цін на основні сільськогосподарські культури цього року привело ще 400 мільйонів людей у всьому світі до зони "продовольчих ризиків".
"У той час, як доступ до добрив є дуже обмеженим, а посуха в регіонах, де вирощують пшеницю, є найекстремальнішою за останні 20 років", - зазначила Менкер, додавши до факторів, що загострюють продовольчу кризу, заборону експорту пшениці з Індії.
За словами виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми Девіда Бізлі, "голод стукає у двері" 49 мільйонам людей у 43 країнах. Він нагадав, що супутницею голоду є політична дестабілізація.
"Ми вже спостерігаємо заворушення та протести, що відбуваються прямо зараз у Шрі-Ланці, Індонезії, Пакистані, Перу. І ці події - лише провісники майбутнього", - сказав він.
Нагадаємо, Кремль усвідомлено провокує соціальну кризу в країнах, що розвиваються, використовуючи перспективу голоду як політичну зброю. Для країн Африки Україна та РФ залишаються одними з найбільших постачальників пшениці та ячменю.
Зростання цін на пшеницю в Судані вже призвело до того, що хліб там подорожчав удвічі. Крім Судану та Афганістану, важкі часи очікують і уряд Єгипту, який є найбільшим світовим імпортером пшениці, та низку інших держав.
Також “Апостроф” зазначав, що через російську блокаду українського експорту ЄС буде змушений вкладати ресурси для запобігання найгіршим сценаріям, оскільки виникає ризик збільшення потоку біженців з Африки та Близького Сходу, а також зростання екстремістських настроїв, що посилюють вплив терористичних угруповань.
