У Києві багато цікавих історичних місць і на ряду з Воздвиженкою, яскраву історію має найдовша магістраль міста – Берестейський проспект (раніше проспект Перемоги), який ще 50 років тому був вузькою вуличкою з трамваями, тихими перехрестями та зеленими алеями.
Архівні фото оприлюднені на Facebook-сторінці "Спрага: в Києві цікаво".
Читайте також: Улюблене місце відпочинку киян: як мінялися легендарні фонтани з Майдану Незалежності
1850-ті: Тріумфальна арка для царя Олександра
Спочатку дорога починалася біля нинішнього Повітрофлотського шляхопроводу - тут був західний в'їзд до міста. Восени 1857 року до першого приїзду в Київ царя Олександра II на в'їзді було зведено дерев'яну Тріумфальну браму. Побачене особливо не вразило російського імператора, і в 1859 році київські купці розпочали збір коштів на будівництво капітальних воріт. У 1869 році проект був підготовлений архітектором Віктором Гартманом. Але, під час чергового візиту, цар зазначив, що краще кошти витратити на щось корисне. На ці гроші було відкрито комерційне училище, яке згодом стало Інститутом народного господарства, нині Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. А стару дерев'яну арку у 1880-х роках знесли.
1900-і: Трамвайна конкуренція за студентів Політеху
У 1902 році відкрилися новозбудовані корпуси політехнічного інституту - в той час, це була далека околиця міста, далі вздовж дороги розташовувалися Казенні дачі, територію яких швидко зайняв завод Гретера і Криванека (Перший київський машинобудівний завод (колишній "Більшовик"). Пізніше тут пролягла приватна трамвайна лінія від місця, де стояла Тріумфальна арка, до дачного Святошина. Таким чином, до нинішньої вулиці Академіка Янгеля міський та приватний трамваї конкурували між собою, оскільки в ті роки трамвайні перевезення були дуже прибутковим бізнесом.
1960-і: Проспект громадського транспорту
1964 року Брест-Литовське шосе стало проспектом, який можна було вважати проспектом електротранспорту. На додаток до трамвайної лінії запустили тролейбус на Нивки, а в 1963 році відкрилися станції метро "Політехнічний інститут" та "Більшовик" ("Шулявська"). Також станцію планували й біля Повітрофлотського мосту, але ця ідея не реалізувалася.
1980-ті: Головний міський автобан
У 1970-х роках проспект почали капітально реконструювати: будувалися нові шляхопроводи, демонтували трамвайну лінію, що дублювала метрополітен. Дорогу розширили до чотирьох смуг в обидві сторони. У 1985 році до 40-річчя перемоги у Другій світовій війні магістраль перейменували на проспект Перемоги, приєднавши до нього ділянку бульвару Шевченка від Повітрофлотського мосту до площі Перемоги (нині Галицької), де було встановлено монумент на честь ювілею.
"Проспекту повернули сучасну (історичну) назву на честь древнього слов'янського міста Брест (нині у складі Білорусі), яке за часів Російської імперії називалося Брест-Литовськ – у березні 2023 року", - зазначається у матеріалі.
Раніше "Апостроф" розповідав, як змінилася київська Бесарабка за 160 років.
Вас також може зацікавити:
Київ на малюнках Тараса Шевченка: у мережі показали, як виглядала столиця на початку XIX століття
Як виглядав Поділ у 1900-х роках: у мережі показали унікальні архівні фото Києва
Як відбудовували Київ після Другої світової війни: фото 1950-х років
