Селище Макарів, що розташоване за 50 кілометрів від Києва, накривали "Градами" та обстрілювали навіть після звільнення. Рашистів там уже немає, утім сліди їхнього перебування люди знаходять і досі.
Подробиці - у сюжеті Апостроф TV.
До війни селище мало охайний вигляд, там були нові дороги та чисті узбіччя. Ворожа техніка увійшла до Макарова у перші дні повномасштабної агресії.
"Десь дні 4 чи 5 ми були були в повній блокаді. Взагалі не було ні виїзду, ні заїзду. Не знаю, як перша машина приїхала з Волині гуманітарна. Я досі не розумію, як вони сюди приїхали", - розповів учасник тероборони Макарова Олег.
Чоловік не покидав Макарів ні на день, тож про ситуацію в селищі знає з власного досвіду. Наприкінці березня ЗСУ вибили окупантів з населеного пункту, утім рашисти продовжували обстрілювати його ракетами та артилерією.
"З усього вони стріляли: був "Град", танки, міномети. Там взагалі "Урагани" прилетіли. Там пів району згоріло - просто знесло", - додав Олег.
У районі, куди окупанти гатили найбільше, немає жодного вцілілого будинку. Проте є безліч ям та залишків снарядів.
"Вдарив "Ураган". Касета "Урагану", мабуть, була, тому що там багато воронок здорових. Видно, що то не "Град", по самих цих ямках видно", - зазначив тероборонівець.
Ще одна мешканка Макарова, чию історію варто почути, - пані Зінаїда. З початком війни вона виїхала з родиною на Захід України, утім повернулася.
"Виїхали, там і тапочки купляли, і одежу купляли", - поділилася жінка.
Війна забрала в Зінаїди будинок. Хвилею від вибуху вибило навіть броньовані двері. У хаті більше немає вікон, посипалася стеля. Застиг навіть годинник, стрілки якого і досі показують 12:25.
"Усе нажите... Ляпнуло – немає нічого. Будували, тут старенька хата була. Зробили таке, нам було так добре. Чоловіка вже 35 років немає, я сама", - додала Зінаїда.
Крізь сльози жінка згадує все, що пов'язане з домом. За її словами, таких нелюдів не було навіть під час Другої світової війни.
"Я маленька була, вони нас і на руки брали, пригощали цукерками. Важко на старості довелося жити. Але що я зроблю? Нічого не зроблю", - зазначила мешканка Макарова.
Російські окупанти знищили селище майже наполовину. Поцілили рашисти і у місцевий будинок культури, де волонтери збирали людей, щоб вивезти їх у безпечні місця.
"На 12 годину був збір. Ми там збирали кого могли і догружалися тут. Рівно о 12-й прилетіли три ракети", - розповів волонтер Геннадій.
На щастя, тоді всі залишилися живими. Тепер Макарів звільнений, в будинку культури роздають гуманітарну допомогу. Люди потроху повертаються до селища, а на розбомблених ділянках квітнуть тюльпани.
