Реанімувати Будапештський меморандум Україні необхідно не тільки для того, щоб покарати Росію, а й вирішити внутрішні політичні завдання.
Про це йдеться в матеріалі "Апострофа".
"Мінські угоди мертві, і це розуміють всі політичні гравці. Але для президента визнати, що Мінськ - повний глухий кут, означає перекреслити те, що він називав успішною зовнішньою політикою протягом останніх п'яти років. - говорить аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. - Водночас, тему апеляції до Будапештського меморандуму зараз піднімають багато політиків (в передвиборчій програмі Юлії Тимошенко "Новий курс", Будапештський меморандум значиться як переможна стратегія в переговорах з РФ, - "Апостроф"). Всі ті, хто критикує Порошенка, різко заговорили про Будапештський меморандум. Природно, Порошенку необхідно якимось чином відреагувати. І тут спрацьовує старий принцип: не можеш щось запобігти - очоль. Загасити хвилю інтересу до цієї ідеї поки неможливо, тому необхідно зіграти на випередження і самому вийти з цією ініціативою. І не важливо наскільки вона буде проробленою або виправданою. У разі успіху, можна сказати, що ось ми молодці, ми знайшли новий формат. Якщо провал, то дискредитується сама ідея нового формату, Петро Олексійович виходить і каже, що намагалися, але нічого не вийшло, а раз так, то всі наші опоненти нічого не тямлять у зовнішній політиці".
Втім, спроби реанімувати формат Будапешта можуть мати успіх в двох випадках. Перший - Україні дійсно є що запропонувати США і Великобританії.
"З точки зору мінського формату, ми розуміємо, що він не діє. Відповідно потрібен або якийсь зовнішній поштовх, або якась зміна формату, - пояснює Тишкевич. - Ідея формалізувати участь США в переговорах, залучити Великобританію, має право на життя, якщо будуть конкретні пропозиції з нашого боку. Якщо ж це буде просто апеляція до розмови, то успіху не буде, адже у кожної країни свої проблеми. Тому все залежить від того, наскільки виразні пропозиції надійдуть від України: ми повинні визначити не тільки формат, але і сказати, що повинні отримати в результаті, на які компроміси готові йти, яких гарантій хочемо, якщо підемо на компроміс".
Другий варіант успіху - якщо консультації не самоціль, а лише засіб для її досягнення.
"Сам по собі такий крок безглуздий, адже зрозуміло, що все може обернутися. Крім консультацій в Радбезі ООН, ніяких механізмів реагування на застосування проти України сили, меморандум не містить. А чим можуть завершитися будь-які консультації в ООН, ми розуміємо, - зазначає в коментарі "Апострофу" дипломат Богдан Яременко. - Тому сенс є тільки в тому випадку, якщо МЗС має багатоходову комбінацію, наприклад, нездатність світової спільноти ефективно виконати навіть дуже загальні і розмиті зобов'язання перед Україною, які сприяння має меморандум, використовувати для подальших кроків. Наприклад, виход з якихось угод, оголошення про якісь наміри, створення нових типів озброєння. Але можливість розігрування Києвом такої багатоходової комбінації у мене викликає дуже серйозний скепсис".
Детальніше про те, чому Будапештський меморандум не допоможе приборкати агресора, читайте в матеріалі "Апострофа": Мертвий двигун: хто не допоможе Україні зупинити Кремль.